Міністерство юстиції України вирішило оскаржити постанову Касаційного адміністративного суду Верховного суду, яка дозволила поновити на державній посаді Марину Прилуцьку. За даними правоохоронців, вона ймовірно має паспорт російської федерації.
Прилуцька працювала заступницею начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та керувала Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Київській області. Згідно з інформацією Служби безпеки України, 13 березня 2014 року вона прибула до Ялти, де зареєструвала місце проживання. Після тимчасової окупації Криму вона повторно відвідала регіон і отримала паспорт громадянки рф, виданий органом 900-003 ФМС рф в Республіці Крим.
СБУ перевірила інформацію на офіційному інтернет-ресурсі Федеральної податкової служби рф та онлайн-сервісі перевірки дійсності паспортів МВС рф. За даними правоохоронців, паспорт не значиться серед недійсних. Служба безпеки також декілька разів намагалася допитати Прилуцьку з використанням поліграфу, якого вона уникала.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20 травня 2022 року встановив, що в разі набуття державним службовцем громадянства іншої держави, державна служба припиняється негайно без проведення службового розслідування. Суд відмовив у задоволенні позову Прилуцької, яка вимагала визнання незаконним наказу про її звільнення та компенсації від Міністерства юстиції. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 листопада 2022 року залишив рішення без змін.
Прилуцька мала значний досвід у виконавчій службі. З 6 березня 2019 року вона була нагороджена званням Заслуженого юриста України згідно з Указом Президента №58/2019. У липні 2021 року вона звернулася до суду з позовом про скасування наказу про звільнення.
У своєму Facebook-дописі від 12 липня Прилуцька заявила: «Я переконливо та відповідально заявляю, що я маю громадянство лише однієї країни (для тих, хто не розуміє – Україна)». Вона також попередила про можливі судові позови проти тих, хто робить необґрунтовані заяви.
Поворотний момент стався 9 січня 2024 року, коли Касаційний адміністративний суд Верховного суду скасував постанову апеляційного суду. Колегія суддів у складі Андрія Жука, Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко зазначила, що фотокопії російського паспорту та ідентифікаційний номер податкової системи, надані СБУ, не є достатніми доказами. У постанові суд вказав, що не може дійти висновку про повноту дослідження додаткових обставин справи з огляду на її складність та значення для публічно-правових відносин у державі.
Міністерство юстиції заявило, що буде протидіяти поновленню Прилуцької у суді. Відомство закликає Вищу раду правосуддя розглянути можливість притягнення до відповідальності колегії суддів Верховного суду. За твердженням Мін'юсту, під час судового розгляду були порушені основні принципи адміністративного судочинства: не забезпечено гласність і відкритість процесу, не дотримано питання державного інтересу, не зазначено мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін, проігноровано загальновідомі факти щодо відсутності способів реалізації судами звернення до компетентних органів рф, не надано оцінки листа СБУ як належного доказу.
Міністерство юстиції наголошує, що можливість встановлення факту набуття іноземного громадянства Службою безпеки України передбачена нормами Закону України «Про Службу безпеки України» та Закону України «Про контррозвідувальну діяльність».
Політехнолог Олексій Курпас різко критикував рішення Касаційного адміністративного суду. У блозі на сайті «Цензор.НЕТ» він написав: «Прийнято рішення, яке підриває обороноздатність країни під час війни. Фактично проти держави вчинили диверсію!» Курпас вважає, що таке рішення несе небезпеку для спецслужб та закликає громадянське суспільство висловитися. Він також зазначив, що рішення далеко не подобається громадськості та порівняв ситуацію з подіями лютого 2022 року, коли росіяни збиралися повернути Януковича у Київ, спираючись на рішення українського суду.
На сьогодні справу передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для повторного розгляду. Редакція звернулася до Марини Прилуцької та Міністерства юстиції України для отримання коментарів, а також подала запити до Вищої ради правосуддя та Громадської ради доброчесності щодо дій суддів Касаційного адміністративного суду.