Реформа грального ринку України, яка мала стати символом цифрової трансформації, натомість перетворилася на предмет парламентського розслідування та кримінального провадження. Державна система онлайн-моніторингу PlayCity, на яку витратили 84,2 млн гривень, станом на 2026 рік так і не функціонує, тоді як 23,77 млн гривень уже освоєні без видимих результатів.
Парламентський Комітет з питань фінансів під головуванням Данила Гетманцева офіційно визнав роботу регулятора незадовільною. Це рішення прийняте не на основі політичної риторики, а після аналізу аудиту Рахункової палати. Водночас справа перейшла у площину кримінального розслідування — Офіс Генерального прокурора порушив кримінальну справу щодо зриву запровадження системи моніторингу.
Історія цієї реформи розпочалася з ліквідації КРАІЛ — попереднього органу регулювання, який запам'ятався скандалами та кримінальними справами. На його місце прийшла PlayCity — структура під крилом Міністерства цифрової трансформації, яка у презентаціях позиціонувалася як сучасний, прозорий регулятор. На практиці результати виявилися далеко не такими амбітними.
Закон №768-ІХ передбачав запуск системи онлайн-моніторингу до серпня 2022 року. Однак дедлайн тихо перенесли до жовтня 2025-го (Закон №4116-ІХ). Тендер оголосили лише у вересні 2025 року, договір підписали поспіхом, а у грудні «прийняли» першу чергу, яка не виконує базової функції — не надає повних даних для контролю. На другу чергу фінансування фактично відсутнє.
Данило Гетманцев у інтерв'ю для видання «Комерсант Український» припустив можливість умисних дій, які гальмують запуск системи. «Вони умисно створюють умови, аби ДСОМ не запрацював. Це злочин, я вважаю. І Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу цього тижня щодо зриву запровадження державної системи онлайн-моніторингу ПлейСіті та Мінцифри», — заявив він.
Конкурс на ліцензії державних лотерей пройшов без залучення нових учасників. Перемогли ті ж оператори, які й раніше контролювали ринок. Ліцензію отримала УНЛ, однак у документах, поданих на конкурс, компанія не мала лотерейних пунктів у місті Калинівка та селищі Піщанка Вінницької області, де проживає більше 5 тисяч мешканців. Наявність таких пунктів була обов'язковою умовою допуску до конкурсу.
Ще більш проблемною виглядає географія, вказана самим оператором. Серед «працюючих» точок значилися Маріуполь, Мелітополь і Нова Каховка — міста, які на момент подачі документів перебували під окупацією. Це не стало перешкодою для отримання ліцензії.
Керовані PlayCity Олександр Борняков та Геннадій Новіков опинилися у центрі уваги через низку питань щодо їхніх фінансових активів та корпоративних зв'язків. Новіков, який очолює PlayCity, походить із Криму. За наявною інформацією медіа, його батьки продовжують проживати на окупованому півострові й ймовірно отримали російські паспорти. Сам чиновник разом із дружиною зареєстрований в Одесі.
Декларація Новікова привернула увагу своєю мінімальністю — у ній відсутні суттєві активи, що видається дивним з огляду на його кар'єрний шлях. У публічному просторі це пояснюють можливістю зберігання активів у криптовалютах, однак така версія не додає прозорості.
Новіков будував кар'єру у структурах, пов'язаних із державним управлінням та ІТ. У 2019 році він працював у Міністерстві цифрової трансформації як головний спеціаліст, у 2020-му очолив експертну групу розвитку електронної комерції. Раніше він був пов'язаний із політичною силою «Самопоміч» та отримував від неї дохід, що підтверджується деклараціями за 2018–2019 роки.
Особливий інтерес викликає його робота в компанії ПП «Альфін», формальним власником якої є кіпрська компанія. Серед бенефіціарів у різні періоди фігурує Юрій Борняков — особа, яку пов'язують із родиною заступника міністра цифрової трансформації.
Дружина Новікова, Іуліанія, працює у Міністерстві цифрової трансформації на посаді головного спеціаліста. Раніше вона працювала у системі Міністерства юстиції, зокрема у відділі банкрутства Південного міжрегіонального управління, звідки звільнилася у 2020 році. Вона брала участь у профільних заходах, де її представляли як legal-експертку правового режиму Дія.City. Куратором цього напрямку є Олександр Борняков.
У 2024 році Іуліанія Новікова набула у власність квартиру та легковий автомобіль ACURA TLX 2020 року випуску вартістю 840 тисяч гривень, яким користується на правах іншого користування. У вересні 2025 року вона придбала ще один автомобіль — VOLKSWAGEN TIGUAN 2025 року випуску вартістю понад 2 млн гривень, оформлений у її власність.
Олександр Борняков — виходець з Одещини, який пройшов шлях від ІТ-бізнесу до заступника міністра цифрової трансформації, відповідаючи за розвиток Дія.City та цифрової економіки. У певний період він був власником ПП «Альфін» — тієї ж компанії, де працював Новіков. Як і Новіков, він свого часу був у «Самопомочі».
На відміну від Новікова, декларація Борнякова демонструє значний обсяг активів і доходів. За 2025 рік задекларовано понад 15 млн гривень доходів: 1 млн 432 тисячі гривень — заробітна плата в Міністерстві цифрової трансформації, 12 млн 770 тисяч гривень — дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав, 1 млн 260 тисяч гривень — дохід від продажу рухомого майна, а також 927 тисяч гривень процентів від інвестицій.
Фінансові активи значною мірою зосереджені у валюті. Готівкою задекларовано 40 тисяч доларів США. На рахунках — 548 тисяч доларів США, 9 тисяч 494 долари США, 3 тисячі 955 доларів США, 2 тисячі 990 євро, а також 641 тисяча 551 гривня у гривневих рахунках загалом.
Нерухомість включає квартиру площею 326 квадратних метрів вартістю 12 млн 62 тисячи гривень, ще одну квартиру площею 198,5 квадратного метра, нежитлове приміщення площею 6 квадратних метрів, гараж площею 14 квадратних метрів та машиномісце площею 18,9 квадратного метра вартістю 630 тисяч гривень. Окремо задекларовано 10 земельних ділянок площею по 1000 квадратних метрів кожна, придбаних у 2014 році, коли він став депутатом Одеської обласної ради від партії «Самопоміч» та членом секретаріату обласної ради та головою комісії з питань інформатизації та зв'язку.
Серед транспорту — автомобіль Mercedes-Benz GLS 400 d 4MATIC вартістю 3 млн 59 тисяч гривень та мотоцикл Ducati Diavel Carbon ABS вартістю 745 тисяч гривень.
Реформа грального ринку поки що має вигляд добре знайомої історії: нові назви, нові структури, але дуже старі підходи. Головне питання тепер навіть не в тому, чи запрацює система контролю, а в тому, чи з'явиться нарешті контроль над тими, хто цей контроль мав забезпечити. Команда СтопКору звернулася до PlayCity та Офісу Генерального прокурора, щоб розібратися, на якому етапі зараз перебуває реформа, наскільки вона ефективна і чи проводяться нині якісь слідчі дії.