Касаційний адміністративний суд Верховного суду скасував рішення апеляційної інстанції у справі Марини Прилуцької, колишньої керівниці Управління забезпечення примусового виконання рішень Мін'юсту в Київській області. Рішення від 9 січня 2024 року спрямовує матеріали на повторний розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Прилуцька була звільнена з посади державної служби у липні 2021 року через встановлений факт наявності громадянства іноземної держави. Вона оскаржила це рішення, вважаючи його неправомірним.
З'ясування обставин справи розпочалося у 2019 році, коли батьки колишнього чоловіка Прилуцької подали заяву до Служби безпеки України від 10 листопада 2019 року. Вони надали фотокопію паспорта громадянина російської федерації. За даними СБУ, у березні 2014 року Прилуцька зареєструвала місце проживання у Ялті, Крим. Після початку тимчасової окупації вона повторно відвідала Крим і отримала паспорт РФ (орган видачі 900-003 ФМС РФ в Республіці Крим). Під час перебування в АР Крим, за інформацією СБУ, вона мала контакти зі співробітниками ФСБ РФ.
Заступник голови СБУ Сергій Андрущенко направив листа від 07.07.2021 №2/3/2-14227дск заступнику міністра юстиції України Андрію Гайченку, де викладав обставини набуття Прилуцькою громадянства російської федерації та просив оцінити ризики завдання шкоди державній безпеці України.
Окружний адміністративний суд міста Києва у травні 2022 року відмовив Прилуцькій у задоволенні позову. Суд розглянув матеріали СБУ та встановив, що інформація про набуття громадянства РФ отримана належним чином і є законною підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 84 Закону України «Про державну службу».
Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 09 листопада 2022 року також відмовив у задоволенні позову. Суд відзначив, що обґрунтованість обставин підтримується матеріалами справи, включаючи лист СБУ від 07.07.2021, у якому зазначено про повторні спроби опитування Прилуцької з використанням поліграфу, якого вона уникала. Апеляційна колегія також посилалася на рішення Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 0940/1503/18, згідно з яким державний службовець підлягає звільненню при встановленні факту набуття громадянства іншої держави незалежно від того, чи припинено його громадянство України.
Місце перебування Прилуцької невідоме. В її інтересах позивається адвокатка Наталія Андріївна Вознюк, яка просила скасувати обидва рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У касаційній скарзі адвокатка Вознюк оскаржувала наявність паспорту, вказуючи на розбіжність у місці народження: у копії паспорта зазначено місто Стаханов Ворошиловоградської області Української РСР, а у листі від 31.08.2021 №30/21201349261 — місто Стаханов Луганської області України. Однак суди засумнівалися у правдивості цієї інформації, оскільки відповідь надана адвокату Т.Р. Жуковській від Управління з питань міграції ГУ МВС РФ по місту Москві. Верховний суд у постанові зазначив, що адреса розташована у Севастополі, який перебуває під окупацією російською федерацією з 2014 року, тому адвокати за правом України не можуть там діяти. Відповідь органу РФ, отримана від органу, розташованого у тимчасово окупованому місті, не може бути визнана належним і допустимим доказом.
Адвокатка Вознюк подала клопотання про долучення та витребування нових доказів, посилаючись на те, що докази були отримані лише 28.04.2022, а з 24.02.2022 на території України запроваджено правовий режим воєнного стану. Однак суд встановив, що до 2022 року дипломатичні відносини України з російською федерацією не були розірвані, і Прилуцька мала можливість самостійно витребувати підтверджувальні документи.
Касаційний суд у складі колегії суддів Андрія Жука, Наталії Мартинюк та Жанни Мельник-Томенко вказав, що фотокопії паспорту РФ та податкового номеру недостатньо для встановлення факту громадянства. Суд скасував постанову апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі №640/19582/21 та направив справу на новий розгляд.
Проблема, яка виникла у цій справі, має більш широкий характер. Неофіційні копії документів чи інформація з відкритих реєстрів РФ не можуть слугувати достатніми доказами наявності громадянства російської федерації. Зараз неможливо отримати офіційні відповіді від державних органів РФ через військовий конфлікт. Суди не дали однозначної відповіді на питання, як можна підтвердити набуття громадянства РФ. Вони вважають можливим підтвердження лише за умови, якщо особа надасть оригінали документів або вони опиняться у розпорядженні українських держорганів.
Така позиція викликає занепокоєння щодо національної безпеки України, оскільки фактично блокує можливість встановлення наявності російського громадянства в українських чиновників чи суддів, що може призвести до їхньої співпраці з РФ.
Медіа-експерт Віктор Лешик у дописі на Facebook зазначив, що за подвійне громадянство юридичної відповідальності досі не існує. Він вказав на те, що у Верховній Раді та місцевих адміністраціях працюють держслужбовці з паспортами Ізраїлю, Угорщини, Туреччини, Польщі, але щодо них немає такої реакції. Лешик наголосив, що без юридичних наслідків моралізаторський підхід веде до корупції.
Правник Михайло Ілляшев переконаний, що Верховна Рада має ухвалити зміни до Закону «Про громадянство», щоб чітко прописати підстави для позбавлення українського паспорта з урахуванням реалій війни та окупації. Він наголошує на необхідності розрізняти випадки, коли людина була змушена отримувати російський паспорт для порятунку, та випадки, коли це робилося з ідейних чи корисливих мотивів. Ілляшев вважає, що законодавці мають чіткіше прописати повноваження комісії з питань громадянства при Президенті та процедури перевірки.
15 січня 2024 року Міністерство юстиції повідомило на сторінці у Facebook, що протистоятиме поверненню на посаду Прилуцької. У листі-відповіді від 07.02.2024 № 19824/ПІ-ЮР-518/9.2.2 Міністерство юстиції повідомило, що була подана скарга до Вищої ради правосуддя, однак на час підготовки листа інформація стосовно призначення скарги до розгляду була відсутня.
Попитки журналістів зв'язатися з Мариною Прилуцькою в соціальних мережах для отримання коментарів залишилися без відповіді. Справа залишається незавершеною, і судовий процес продовжується.