← Назад

Уряд не профінансував захист енергетики: як Трипільська ТЕС залишилася вразливою

2024-04-12 17:30 · StopCor · Валерія Маркуш
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Земля та забудова · Медіа та свобода слова · Оборона та ВПК · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Російська атака 11 квітня завдала серйозних пошкоджень Трипільській ТЕС, незважаючи на попередні офіційні заяви про стовідсоткове фізичне захищення станції. Цей удар найновішою крилатою ракетою Х-69 виявив глибокі проблеми у реалізації програми захисту критичної енергетичної інфраструктури.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у вересні 2023 року на засіданні Кабміну повідомив про виділення додаткових 9,7 мільярдів гривень на захист об'єктів паливно-енергетичного сектору. Однак реальне освоєння цих коштів викликає серйозні питання.

Максим Шкіль, засновник групи компаній "Autostrada" та голова Комітету з розвитку інфраструктури Федерації роботодавців України, звинуватив уряд у неефективному використанні бюджету. За його твердженням, борг перед "Autostrada" за роботи з захисту енергетичних об'єктів становить понад 5 мільярдів гривень. Шкіль зазначив, що Міністерство фінансів не вважало такі роботи пріоритетними, а відповідальність між Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України призвела до того, що завдання, поставлені Верховним Головнокомандувачем, залишилися нереалізованими.

Шкіль також наголосив, що його компанія, яка є лідером ринку інфраструктурного будівництва, не залучена до будівництва фортефікаційних споруд. Він критикував виконання програми Президента щодо фортифікації та відсутність відповідальності за невиконання обіцянок у військовий час.

Аналітична перевірка, проведена аналітикинею СтопКору Анастасією Бондаренко, виявила системні проблеми з освоєнням виділених коштів. Центренерго не публікує звіти у відкритому доступі після 2021 року, однак доступні дані показують значні розриви між планами та фактичним виконанням.

Для Трипільської ТЕС план передбачав 463 364 тисячі гривень, але фактично освоєно лише 235 017 тисяч гривень. Придбання основних засобів планувалося на суму 83 355 тисяч гривень, проте виконано лише на 11 431 тисячу гривень. Придбання інших необоротних матеріальних активів при плані 7 302 тисячі гривень реалізовано на 2 453 тисячі гривень. Нематеріальні активи планувалися на 7 472 тисячі гривень, а освоєно 628 тисяч гривень. Модернізація основних засобів при плані 54 442 тисячі гривень виконана лише на 21 218 тисяч гривень.

Ці дані свідчать про те, що принаймні до 2021 року плани фінансування захисту Трипільської ТЕС систематично недовиконувалися, що могло вплинути на готовність станції до російських атак.

#ТрипільськаТЕС #захистінфраструктури #енергетика #Autostrada #фінансування #критичнаінфраструктура #Шмигаль #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування