Керівництво Тайваню розцінило нову економічну ініціативу Пекіна як спробу політичного впливу на острів. За інформацією Reuters, тайванська сторона заявила, що запропонований Китаєм план спрямований на залучення тайванських коштів і талантів під виглядом економічних переваг.
Китай, який розглядає Тайвань як свою територію, нещодавно оголосив про намір перетворити прибережну провінцію Фуцзянь на зону інтегрованого розвитку. Заступник голови Національної комісії Китаю з розвитку та реформ Конг Лян повідомив про плани запровадження спеціальних політичних заходів для розширення доступу тайванських компаній до Фуцзяні через Тайванську протоку. Крім того, Пекін планує прискорити розвиток міста Сямень та контрольованих Тайванем островів Кінмень, включаючи поліпшення газопостачання, електропостачання та транспортних зв'язків.
Тайванська рада у справах материкового Китаю, яка розробляє політику острова, охарактеризувала цю ініціативу як чергову односторонню спробу Пекіна. У офіційній заяві органу зазначалося, що Китай намагається спокусити тайванців і компанії переїхати на материк, прийняти керівництво Комуністичної партії та інтегруватися в китайські системи та норми.
Тайванські чиновники вказали на економічні труднощі, з якими стикається Китай. За їхньою оцінкою, Пекін намагається залучити іноземні ресурси для стимулювання власної економіки, яка страждає від системних ризиків у фінансовій сфері та погіршення умов для бізнесу.
Пекін традиційно пропонує Тайваню вибір між двома сценаріями — мирним розвитком або конфліктом. Аналітики вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень попереджають про можливість введення Китаєм так званого "карантину", який передбачає часткове або повне перекриття доступу до портів острова комерційним суднам. Така дія могла б призвести до припинення поставок критично важливих товарів і паралічу економічної діяльності на Тайвані.
За оцінкою експертів, Китай має достатні морські ресурси для реалізації такого плану. Берегова охорона Китаю налічує 150 океанських суден та 400 менших судів, що робить її найбільшою морською правоохоронною силою у світі. До цього додаються сотні суден Агентства морської безпеки, морської міліції та рибальського флоту, інтегрованих у військові та правоохоронні структури.
Аналітики зазначають особливість такого сценарію: оскільки берегова охорона є правоохоронним органом, її дії щодо регулювання судноплавства навколо острова не розглядатимуться як блокада чи акт війни. Водночас, якщо США втрутяться у ситуацію, саме вони можуть бути позиціоновані як ініціатори військових дій.