Матвій Бідний, призначений виконувачем обов'язків міністра молоді та спорту 9 листопада 2023 року, виявився пов'язаним із сімейним бізнесом, який, за даними слідства, постачав продукцію до російської федерації та Білорусі. Журналісти СтопКору розглянули його кар'єру та родинні зв'язки, виявивши низку потенційних конфліктів інтересів.
Передісторія призначення
Позицію міністра звільнив Вадим Гутцайт, який подав заяву про звільнення 8 листопада 2023 року. На своїй сторінці у Facebook він повідомив про намір зосередитися на роботі в Національному олімпійському комітеті. Однак за місяць до цього, у жовтні 2023 року, Гутцайт опинився в центрі скандалу, подавши звернення до президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха щодо визнання олімпійським комітетом Росії «організацій» з окупованих українських територій. 7 листопада нардеп Ярослав Железняк повідомив у Telegram про майбутню відставку Гутцайта, а вже наступного дня той оголосив про своє звільнення.
Кар'єра в міністерстві
Бідний працює у Міністерстві молоді та спорту з 2016 року. Протягом 2016–2020 років він обіймав посади головного спеціаліста відділу пріоритетних неолімпійських видів спорту департаменту фізичної культури та неолімпійських видів спорту, а також директора цього департаменту. З 2020 року він був заступником міністра, займаючи цю посаду чотири місяці після призначення Гутцайта.
У своїй ролі директора департаменту Бідний видав наказ про заборону українським збірним брати участь у змаганнях разом зі спортсменами з Росії або Білорусі. Однак у кінці липня текст наказу був змінений, що дозволило українським збірним брати участь у турнірах з «нейтральними» росіянами та білорусами.
Скандал із документами
Як заступник міністра Бідний підписав накази на виїзд гімнаста Олександра Матвєєва до Ірландії на тренувальний збір разом з тренером Юрієм Давидовим. Проте тренер поїхав до Дубліна самостійно, про що повідомив головний редактор видання Tribuna. Водночас Матвєєв брав участь в українських змаганнях і навіть з'явився на фото. Після публікації цих фактів Міністерство молоді та спорту обмежило доступ до публічних документів на своєму офіційному сайті, аргументуючи це «міркуваннями з безпеки».
Олег Щербаков, редактор Tribuna.com, прокоментував цю ситуацію: «майже всі накази мінмолодьспорту стосуються формування національних збірних, проведення навчально-тренувальних зборів тощо. Що з цих наказів може бути секретним, не маю жодного уявлення. А от що може мати ознаки корупційної діяльності, точно знаю».
Родинні зв'язки та конфлікт інтересів
Дружина Бідного Вікторія Дашутіна працює у Словаччині, орендуючи квартиру в Братиславі. Вона має нерухомість в окупованому Криму (місто Гурзуф) та є власницею квартири у Києві, де проживає виконувач обов'язків міністра. За даними платформи YouControl, Вікторія офіційно є діючим власником чотирьох компаній: ТОВ «СОЛАР НСВ», ТОВ «ДА 4», Концерну «НІКМАС» та АТ «КДРМЗ». Однак ці компанії перебувають у власності не лише Вікторії, а й усієї родини Дашутіних — батька Григорія Петровича, матері Раїси Олександрівни та брата Артема Григоровича.
Бідний був помічником-консультантом народного депутата України Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича. У інтерв'ю для видання «Коротко про» він пояснив, що познайомився з Портновим у 2005–2007 роках і вони давно не спілкуються.
Тесть у слідчому ізоляторі
Вікторія Дашутіна є дочкою бізнесмена Григорія Дашутіна, якого у червні 2023 року затримали правоохоронці. Йому висунули звинувачення у «створенні злочинної організації» та «сприянні державі-агресора». Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція Полтавського трубомеханічного заводу та «ВНДІкомпресормашу», які належать родині Дашутіних, постачалася до Російської федерації та Білорусі. За даними слідства, протягом перших 16 місяців повномасштабної війни це підприємство постачало до Росії комплектуючих на суму понад 160 млн грн. Обшуки на цих підприємствах тривали у 2022–2023 роках. На картині, яку ДБР виявило під час обшуків, екснардеп Григорій Дашутін зображений в образі військового царської армії із золотими еполетами та орденами.
Брат Вікторії, 27-річний Артем, з початком російського вторгнення в Україну жив у країні та працював на сімейному підприємстві в Сумах. Коли російські війська наблизилися до міста, він переїхав до Полтави, де стежив за Полтавським трубомеханічним заводом. Однак коли почалися обшуки, Артем отримав посаду референта з економічних питань у посольстві України в Індії, попри те, що не мав відповідної освіти та досвіду роботи в дипломатичній службі. Він здобув інженерну спеціальність у Київському політехнічному інституті. За рішенням Київського апеляційного суду кілька сімейних підприємств передано в управління державному агентству АРМА.
Позиція Бідного
У інтерв'ю BBC Матвій Бідний прокоментував свої стосунки з тестем: «Триває слідство, він сьогодні перебуває у слідчому ізоляторі. Звісно, це дуже неприємна історія. Але він доросла людина. Коли я школу закінчував, він уже був народним депутатом. Він формувався так, як формувався. Я не можу сказати, що у нас із ним були близькі стосунки. Він досить жорстка авторитарна людина, він сформований тим режимом, при якому він був депутатом, при якому він працював. Тому нести відповідальність за його дії я не збираюся». Він також зазначив, що його дружина вийшла з родинного бізнесу, однак офіційні реєстри свідчать про її участь у чотирьох компаніях.
Журналісти СтопКору надіслали запити до Мінмолодьспорту, СБУ, ДБР та МЗС України щодо діяльності Артема Дашутіна. Видання повідомило, що буде й надалі цікавитися діяльністю виконувача обов'язків міністра молоді та спорту та родини Дашутіних.