Три роки минуло з моменту, коли держава взяла під контроль «Сенс-Банк». Нині президент України оголосив про його приватизацію, обґрунтовуючи це розширенням підприємницьких можливостей та підтримкою економіки. Однак за офіційними заявами криється набагато складніша картина, пов'язана з фінансовими схемами та можливою причетністю державних інституцій до сумнівних операцій.
Проблеми, які накопичилися навколо банку, стали особливо помітними на тлі розслідувань так званих «схем Міндіча». У першій частині записів, які стосуються ймовірних фінансових операцій та контактів на високому рівні, з'явилися імена голови Національного банку України Андрія Пишного та керівництва «Сенс-Банку». Крім того, у матеріалах фігурує обговорення виділення фінансування для компанії Fire Point основними фігурантами справи «Мідас».
Другий набір записів містить розмову між особою, яку НАБУ ідентифікувало як фігуранта справи «Мідас» Олександром Цукерманом, та людиною, яку слідство називає ексрадником наглядової ради «Сенс банку» Василем Веселим. Вони обговорювали призначення членів наглядової ради. Через 40 днів після цієї розмови Кабмін призначив усіх обговорюваних осіб на відповідні посади. За два дні до оголошення про приватизацію «Сенсу» засідала Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки, яка викликала представників НБУ, банку та Міністерства фінансів.
Трансформація банку та його роль у фінансових операціях
Економіст Сергій Лямець відкрито заявив, що після націоналізації «Сенс Банк» перетворився на «банк схематозу». За його словами, йдеться не про окремі сумнівні операції, а про системні проблеми в управлінні установою та навіть обслуговування грального бізнесу, включно з нелегальним сегментом.
«Колись один з трьох найбільш професійних та динамічних в Україні, після націоналізації «Сенс Банк» перетворився на банк схематозу. Про це свідчать не лише матеріали Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, а й результати перевірки з боку Національного Банку за підсумками 2025 року. Ці матеріали свідчать, що державний «Сенс» перетворили на монополіста з обслуговування грального бізнесу в Україні. Наразі він обслуговує не менше 85% річних обертів «ігорки», включно із нелегальним сегментом», — зазначає Лямець.
Значення банку для економічної безпеки
«Сенс Банк» входить до числа системно важливих банків України. Це означає, що його проблеми потенційно можуть впливати не лише на репутацію установи, а й на всю банківську систему країни. Станом на сьогодні банк обслуговує мільйони фізичних осіб, тисячи компаній та величезні фінансові потоки. Після націоналізації держава взяла на себе відповідальність за його стабільність та довіру вкладників. В умовах війни фінансова стабільність такої установи напряму пов'язана з економічною безпекою держави.
Керівництво та перевірки
За даними офіційного сайту «Сенс Банку», ключові рішення ухвалює правління на чолі з CEO Олексієм Ступаком. Саме щодо Ступака Нацбанк змушений був реагувати офіційно. НБУ повідомив про початок адміністративного провадження для оцінки відповідності голови банку кваліфікаційним вимогам та критеріям ділової репутації. У заяві регулятора прямо зазначено, що перевірка стосується представників керівництва банку, які брали участь у роботі колегіальних органів.
Постать голови наглядової ради
Цікавою деталлю є поведінка Миколи Гладищенка, голови Наглядової ради «Сенс-Банку». На наступний день після засідання ТСК Верховної Ради він подав у відставку. Окрім керівництва наглядовою радою, Гладищенко є фінансовим директором державного ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло»). Раніше він займався адвокатською практикою, а його діяльність має ознаки корупційних схем, пов'язаних із владою Києва, зокрема через маніпуляції з боргами на десятки мільйонів гривень.
У медіа Гладищенка пов'язують із Василем Веселим. Гладищенко пов'язаний із бізнес-структурами, які мають тісні зв'язки з Веселим, який уже потрапляв у фокус розслідувань у контексті справи Міндіча.
Мережа впливу та контролю активів
Веселий гіпотетично є центральною фігурою, що поєднує український бізнес і політику з російськими активами через складні корупційні схеми. Схоже на те, що він контролює активи, які раніше належали російському олігарху Аркадію Ротенбергу, зокрема ТРЦ Ocean Plaza і завод «Карпатнафтохім», через офшорні структури. Важливою ланкою у цій мережі є його партнер Тимур Міндіч — близький соратник Президента Зеленського та співвласник студії «Квартал 95». Через спільні бізнес-структури (АТ «Генезіс», АТ «ГеріонВорлд») вони, схоже, контролюють активи, пов'язані з конфіскованими російськими підприємствами. Це свідчить про вплив Веселого на політичне та економічне середовище України. Таким чином, йдеться не про окремі кадрові збіги, а про цілу мережу взаємопов'язаних осіб, які мали або мають вплив на державний банк.
Роль регулятора
Національний банк є регулятором, який має контролювати діяльність системно важливих банків, оцінювати ризики, моніторити ділову репутацію керівників та реагувати на потенційні порушення. Однак якщо зараз регулятор визнає необхідність перевірок керівництва «Сенс Банку», постає логічне питання: що заважало зробити це раніше?
У центрі уваги опиняється голова НБУ Андрій Пишний. У публічному просторі неодноразово з'являлась інформація про бізнесові та політичні зв'язки людей із його оточення. Окремі компанії, пов'язані з його оточенням, ставали предметом журналістських розслідувань та суспільної критики. Важливим у контексті «Мідас» є зв'язок Пишного з колишнім керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. Ще до призначення в НБУ Пишний співпрацював із Єрмаком у межах діяльності громадської організації «Відчуй», яка займалась соціальними та культурними ініціативами. Багато хто вважає цей факт не просто випадковим знайомством, а свідченням наближеності Пишного до нинішньої владної вертикалі.
Чи могла система банківського нагляду свідомо не реагувати на окремі процеси всередині «Сенс Банку»? Чи йдеться про управлінську недбалість? Або ж про політичний вплив? Саме ці питання зараз стають ключовими.
Перспективи приватизації
Головне питання нині — чи стане приватизація «Сенс-Банку» спробою перезапустити важливий державний актив, чи способом вивести з-під суспільної уваги історію, яка є значно глибшою і яка тільки починає вилазити на поверхню.
Редакція СтопКору готує офіційні інформаційні запити до «Сенс Банку», Національного банку України та НАБУ щодо можливих зв'язків фінустанови зі «схемами Міндіча», а також ролі окремих посадовців у процесах, які нині викликають значний суспільний резонанс. Дослідження буде сфокусовано на з'ясуванні того, хто саме ухвалював рішення в банку, які зв'язки мають представники керівництва, чому регулятор почав реагувати лише після публічного скандалу та чи не готується держава продати проблемний актив під виглядом «успішної приватизації».