Володимир Продивус — голова Національної Федерації боксу України та керівник ПАТ «Мостобуд» — опинився в центрі розслідування щодо незаконного видобутку корисних копалин і сумнівних судових рішень на його користь. Аналітики СтопКору вивчали механізми, завдяки яким бізнесмен послідовно виграє справи в судах, незважаючи на явні порушення законодавства.
Незаконний видобуток на столичних Видубичах
ПАТ «Мостобуд» та ТОВ «Мостобуд-Транс» протягом років здійснювали видобуток піску в районі промзони Києва поблизу Видубичів. За чутками, кримінальний авторитет Юрій Єриняк (прізвисько Молдован) може керувати піщаним бізнесом, хоча де-юре головою наглядової ради ПАТ «Мостобуд» є Володимир Продивус, який володіє 21,6% частки у компанії.
Жодних офіційних дозволів на користування надрами структури не отримували. У липні 2017 року поліція Києва порушила кримінальне провадження за фактом незаконного видобутку піску на ділянці по вулиці Промисловій. У 2019 році підозру отримав директор ТОВ «Мостобуд-Транс» Олексій Козловський, який нині є керівником і власником цієї ж компанії. За інформацією ЗМІ, справа затягується через дії співробітників Генпрокуратури. Остання ухвала суду по «Мостобуд» датується 11 лютого 2022 року, де вказується, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420201000000337 від 17 серпня 2020 року мало відбутися до 17 лютого 2023 року. Однак понад рік про справу немає жодних новин.
ПАТ «Мостобуд» перебуває у процедурі банкрутства з боргом по зарплаті 12 885 237,7 гривні. Проти компанії відкрито 286 виконавчих проваджень. Водночас ТОВ «Мостобуд-Транс» також успішно йде в мінус.
Історія з ділянкою на вулиці Промисловій розпочалася у 2006 році, коли Київрада передала акціонерному товариству «Мостобуд» в оренду на 50 років ділянку площею 16,8 гектара для забудови залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро. У 2015 році «Мостобуд» передав ділянку в суборенду ПП «Промбудсервіс 2005», одним із засновників якої є Вікторія Продивус з 50% акцій. Згода Київради на цю операцію не була отримана.
«Промбудсервіс 2005» побудував на ділянці «промислову базу» площею 155 квадратних метрів і у березні 2020 року продав її новоствореному ТОВ «КПС-ГРУП». Незважаючи на рішення Верховного Суду про повернення ділянки у власність громади, компанія продовжує видобувати та продавати пісок. На ділянці інтенсивно працює вантажна техніка, яка здійснює перевалку піску на баржі в масштабах промислового рівня.
Судові перемоги та родинні зв'язки в судовій системі
Господарський суд Києва зобов'язав компанію повернути земельну ділянку у власність держави. Однак компанія подала апеляцію до Північного апеляційного господарського суду, який скасував рішення суду першої інстанції. Цю справу вів суддя Євген Шаптала. Його мати Наталія Шаптала була головою Конституційного суду і у 2010 році голосувала за рішення щодо відновлення чинності Конституції України в редакції 1996 року, що дало змогу розширити повноваження президента Віктора Януковича. Дружина Євгена Шаптали Ольга з 2016 року працює помічницею судді Конституційного суду. За дивним збігом обставин суддя Євген Шаптала, який розглядав справу «Мостобуд», має родинні зв'язки з відомими особами у судовій системі, що може створювати конфлікт інтересів.
Продивус повертався на посаду також за судовим рішенням. Перед ухваленням цього рішення він перебував у машині разом зі Студенцем Володимиром Івановичем, головою суддів Верховного Суду, який на той час розглядав його справу.
Сім'я Продивусів володіє акціями ПрАТ «Вінницький Універмаг». Контрольний пакет акцій було повернено Світлані Продивус попри те, що спливли терміни позовної давності. Всі суди по цьому питанню слухала суддівська колегія у постійному складі: Бакуліна С.В. (головуюча), Кібенко О.Р., Студенець В.І. У цьому складі знову з'являється суддя Студенець Володимир Іванович.
Щодо судді Світлани Бакуліної, як повідомили колеги з Радіо Свободи, у 2013 році вона задекларувала більш як мільйон гривень доходів, які проходили як спадщина. У 2017 році її звинувачували у тому, що в 2014 році вона визнала законним будівництво офісно-житлового комплексу з підземною автостоянкою в провулку Киянівському, 12 в історичному центрі Києва на території архітектурного заповідника «Стародавній Київ» без узгодження з ЮНЕСКО. Бакуліна була фігуранткою в кримінальному провадженні за фактом незаконного втручання в автоматизовану систему розподілу справ у Вищому господарському суді. ВККС подолала вето ОСД і визнала, що її кандидатура відповідає критеріям професійної етики і доброчесності. «Фундація DEJURE» розслідувала діяльність Бакуліної та її поїздки з колишнім чоловіком, з котрим у 2013 році розлучилася, а в 2014 році подорожувала до Грузії. На сьогодні ця інформація недоступна.
Диверсифікований бізнес родини
Піщаний бізнес не впливає на загальне фінансове становище родини Продивусів. Вони є засновниками і власниками заводу з виробництва мінеральної води «Регіна». До 2021 року засновниками, крім Володимира Продивуса, були його дружина Світлана та донька Інна. Після видалення їх як бенефіціарних власників завод двічі перебував у статусі припинення діяльності, а потім повернувся у одноосібну власність родини. Марку «Регіна» у 2015 році запатентував як інтелектуальну власність Володимир Продивус. Світлана Продивус є співвласницею ПрАТ «Вінницький Універмаг» та володіє його контрольним пакетом. Нещодавно був видалений ще один власник з цієї родини — Інна Бондар, донька Продивусів.
Шлях до влади та впливу
За даними Антикору, Володимир Продивус розпочав свій шлях у 1980-х роках. У цей час за крадіжки та пограбування він потрапив до місць позбавлення волі. У 1989 році йому було призначено три роки ув'язнення, яке він відбував у колонії ШІК-66 у місті Шостка. Журналісти зацікавилися, чому, бувши засудженим за частини 2 та 19 статті 123, частину 2 статті 193 та статтю 215 Кримінального кодексу УРСР (завдання тяжких тілесних ушкоджень і викрадення автотранспорту), що передбачало загальний режим, Продивус опинився в колонії суворого режиму для рецидивістів. Кримінальна справа Продивуса залишається оповитою таємницями.
Пізніше Продивус став народним депутатом від провладної Партії регіонів. Як депутат голосував за «диктаторські закони» та підписав звернення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом події Волинської трагедії 1942—1944 років. Леонід Кравчук розцінив цей крок як національну зраду. Після втечі Януковича з України Продивус засудив події на Майдані і вийшов з Партії регіонів.
У травні 2014 року Продивус був присутній разом зі спортивними хлопчиками при перестрілці на Рівненщині на місцевих нелегальних розробках бурштину.
Найбільше Володимир Продивус відомий як президент Федерації боксу України. Попри люб'язні обійми із росіянином Умаром Кремльовим, керівником Міжнародної боксерської асоціації, які відбулись на тлі воєнної агресії Росії в Україні, він поновився на посаді у 2024 році.
Продивус не лише веде успішно бізнес і виграє суди, незважаючи на очевидні порушення, такі як закінчення терміну позовної давності, а ще й обіймає керівну посаду у світі спорту України, що може вказувати на вплив на судову систему або корупційні зв'язки.
Журналісти СтопКору звернулися до самого Продивуса у мережі «Фейсбук» та відправили запити до ВРП та ВККС щодо легітимності рішень, прийнятих по справах компаній родини Продивусів та щодо питань, які виникли до цих суддів.