Законодавча колізія, яка виникла навколо збереження репродуктивних клітин загиблих військовослужбовців, розгорнулася у лютому 2024 року і викликала широкий суспільний резонанс. Проблема виявилася у положеннях закону, який мав гарантувати українським воїнам право на безоплатне кріоконсервування своїх репродуктивних клітин, але містив норму про обов'язкову утилізацію матеріалу у разі смерті військовослужбовця.
Потреба у законодавстві виникла під час війни, коли на рівні парламенту почали обговорювати необхідність збереження генофонду України. Результатом стало ухвалення законопроекту № 8011, який передбачав надання військовослужбовцям можливості безкоштовно зберігати репродуктивні клітини у кріобанках за рахунок державного бюджету. Забір, кріоконсервація та зберігання матеріалу мали здійснюватися без витрат для військових. Така послуга дозволяла чоловікам стати батьками після смерті, а жінкам — народити дитину від загиблого партнера.
Попит на цю послугу виявився значним. Лише у тернопільській клініці професора Стефана Хміля за 2022 рік звернулося понад 500 родин для кріоконсервування. Можливість збереження біоматеріалу активно висвітлювалася у ЗМІ, приватні клініки пропонували знижки на цю послугу, деякі надавали її безкоштовно.
Однак у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» закону виявилася норма, яка передбачала, що у разі загибелі особи, репродуктивні права якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією. На цю фразу спочатку не звернули уваги, але вона стала причиною скандалу.
Проблема виявилася, коли адвокатка Олена Бабич поділилася історією вдови військового, яка хотіла народити дитину від свого загиблого чоловіка. Чоловік заздалегідь здав сперму на заморожування у приватну клініку, а вдова мала довіреність на розпорядження біоматеріалом. Однак їй відмовили у проведенні штучного запліднення. Виявилося, що до закону була ухвалена поправка, згідно з якою з березня 2024 року заморожена сперма військовослужбовців, які загинули на фронті або зникли безвісти, має бути утилізована.
Публіка ція обурила українців і отримала широке обговорення. Авторка законопроєкту народна депутатка Оксана Дмитрієва у коментарі «УП. Життя» заявила, що текст закону, який вона з колегами підготувала до першого читання, не містив норми про утилізацію. Вона наголосила, що репродуктивні клітини — це власність того, хто їх зберігає, і саме ця людина повинна вирішувати, що з ними робити в разі смерті. Дмитрієва також зазначила, що виступає проти включення такої норми до закону.
Поправка була подана до другого читання законопроєкту і її ухвалили. Однак матеріали стенографії засідання розповідають іншу історію. За словами Тараса Шамайди, який посилався на стенограму, Оксана Дмитрієва повністю підтримала проєкт з урахуванням поправки 75, сказавши: «Дякую всім, хто був долучений до цього. Побачила таблицю, зі всім погоджуюся, тому у мене заперечень ніяких немає». Ці слова суперечать її пізнішим заявам про те, що норма потрапила в закон всупереч її волі.
Коли почалося широке обговорення поправки на інформаційних майданчиках, на захист військовослужбовців став нардеп Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медстрахування. Він опублікував пост у телеграм-каналі, де назвав ситуацію «неправильною і несправедливою» та запевнив, що до березня проблему буде вирішено. Верховна Рада, за його словами, без вагань проголосує за необхідні зміни до Цивільного кодексу та інших законів.
Міністерство охорони здоров'я України також запевнило, що «кріобанки не будуть утилізувати заморожений біоматеріал загиблих військових» і назвало ситуацію законодавчою колізією, яку буде усунено у найкоротші терміни.
Однак журналісти СтопКору виявили несподіваний поворот. На офіційній сторінці Верховної Ради України у порівняльній таблиці законопроекту про внесення змін до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство автором скандальної поправки виявився сам Михайло Радуцький.
Коли українці дізналися про це, під його знаменитим постом з'явилося багато критичних коментарів. На запитання, чи це насправді він вніс цю поправку і чим мотивувався, Радуцький відповів: «Так, я. І знаю чому». Пізніше нардеп закрив коментарі.
Найцікавіше те, що коли законопроєкт виправили, Радуцький з пафосом опублікував пост про те, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10448 (щодо збереження генофонду українського народу) в цілому, а законопроєкт № 10450 (про внесення змін до Цивільного кодексу) — в першому читанні. Він також нагадав про закон 3496-IX від листопада 2023 року, який дозволяє героям, що на фронті втратили репродуктивну функцію, зберігати біоматеріал у кріобанках. Однак Радуцький не згадав, що з листопада 2023 року до скандалу в кінці січня 2024 року документи, які мали регулювати питання народження дитини після загибелі захисника, так і не були розроблені. Це означало, що після 24 березня 2024 року біоматеріал загиблих воїнів мав би утилізуватися.
Після скандалу нардепи доопрацювали закон. Нові положення передбачають, що у разі загибелі особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх безоплатне зберігання здійснюється протягом 3 років з моменту загибелі. Після закінчення цього строку подальше зберігання може бути продовжене за рахунок іншої особи, визначеної у розпорядженні. Фізична особа має право розпоряджатися своїми репродуктивними клітинами на випадок смерті, а у разі використання цих клітин для зачаття дитини ця особа визнається батьком або матір'ю народженої дитини.
Психологи наголошують, що приймати рішення про зачаття дитини від загиблого чоловіка потрібно виважено і тільки після того, як переживеться втрата. Джуліанна Цвайфель, клінічний психолог і член комітету з етики Школи медицини та охорони здоров'я Університету Вісконсіна, зазначає, що така дитина не знатиме свого батька і потрібно, щоб вона не стала лише пам'яттю про коханого.
Редакція СтопКору звернулась до Михайла Радуцького, Оксани Дмітрєвої та Міністерства охорони здоров'я з запитаннями щодо тонкощів новоухваленого закону. На даний час відповідь надійшла лише від Міністерства охорони здоров'я.
У листі МОЗ повідомляється, що 12 березня 2023 року Президентом України підписано Закон України № 3573-ІХ, яким передбачено право військовослужбовців на зберігання репродуктивних клітин після смерті. Крім того, Міністерство охорони здоров'я розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов'язків із оборони держави, захисту Вітчизни та інших покладених на них обов'язків відповідно до законодавства», який на теперішній час погоджується із заінтересованими органами.
Однак Міністерство не дало відповідь на запитання, чому відреагували на проблему лише після розголосу у ЗМІ та чи радилися розробники закону щодо збереження генофонду українського народу із МОЗ. Більше як півроку після підписання законопроекту проєкт постанови Кабінету Міністрів України ще не погоджений навіть. Це викликає занепокоєння щодо можливості виникнення нових проблем у реалізації закону.