Парламент розглядає законопроєкт №6013, який передбачає перетворення державних і комунальних підприємств на господарські товариства. Ініціатор документа — спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук — позиціонує його як «дерадянізацію» законодавства. За його твердженням, законопроєкт розроблений з урахуванням консультацій із зацікавленими сторонами.
Процес розгляду законопроєкту неодноразово переривався. Документ двічі з'являвся в порядку денному, але кожен раз його знімали з розгляду через критику експертів та громадських організацій. Востаннє його включили до порядку денного як частину програми Ukraine Facility Plan — ініціативи фінансової підтримки України від міжнародних партнерів.
Законопроєкт передбачає скасування права господарського відання та оперативного управління державним майном. Натомість військовим частинам, навчальним закладам, об'єктам Національної академії наук, державним театрам та іншим установам пропонується набувати права власності чи користування переданим їм майном. Судді господарських судів наголошують, що це створює нормативну базу для неконтрольованого позаприватизаційного відчуження державного майна.
Олена Беляневич, доктор юридичних наук та професор, висловила серйозні застереження. На її думку, обов'язкова реорганізація підприємств шляхом злиття чи приєднання до господарських товариств створює умови для рейдерських захоплень. Вона вказує на приклад НАК «Нафтогаз України», де формування керованих наглядових рад і призначення виконавчих органів відкривало можливості для зловживання.
Асоціація міст України висловила занепокоєння щодо приватизації об'єктів критичної інфраструктури без належної прозорості. Представники організації стверджують, що це може паралізувати роботу лікарень, шкіл та підприємств житлово-комунального сектора.
Іван Слободяник, голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів, підкреслив загрози для аграрної галузі. Він заявляє, що примусове перетворення фермерських господарств на товариства з обмеженою відповідальністю суперечить чинному законодавству про сімейний тип господарювання. За його словами, аграрний сектор вже має приклади рейдерських схем, а законопроєкт створює додаткові ризики для їх реалізації.
Депутат Сергій Власенко з фракції «Батьківщина» поставив під сумнів обґрунтованість включення законопроєкту до Ukraine Facility Plan. На його думку, документ не має стосунку до європейських стандартів, оскільки в Європейському Союзі немає єдиного підходу до регулювання комерційного сектора.
Відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України виступило на підтримку законопроєкту, стверджуючи, що він сприяє адаптації правового регулювання підприємницької діяльності до європейських стандартів. Академія надіслала звернення до парламенту, підкресливши, що зміни покращують бізнес-середовище. Варто зауважити, що Руслан Стефанчук є дійсним членом цієї Академії з 2020 року.
Судді Верховного Суду Олена Кібенко та Василь Крат також підтримали ініціативу. Крат, суддя Цивільного касаційного суду, наголошує, що реформа юридичних осіб не вимагає судової практики, оскільки це цивілізаційний вибір країни. Кібенко, суддя Касаційного господарського суду, вважає нераціональним використовувати окремий підхід до захисту державної власності коштом майна фізичних чи юридичних осіб. Вона пропонує, щоб усі юридичні особи працювали за єдиними стандартами, а до назв державних акціонерних товариств можна було додавати вказівку на їхній статус.
Кібенко також звернула увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду, де встановлено, що організаційна форма «приватне підприємство» не відповідає чинному законодавству, оскільки це фактично господарське товариство. Однак у цій постанові не йшлося про державні підприємства, на які спрямований законопроєкт №6013.