Масштабна корупційна схема, пов'язана з постачанням харчів для Збройних Сил України, виявила глибокі корені, що сягають російських бізнес-структур. Розслідування журналістів виявило мережу українських ділків, які через завищені ціни та недопоставки продовольства привласнювали державні мільярди, при цьому підтримуючи контакти з російськими компаніями.
Центральною фігурою справи є Владислав Володський. За інформацією журналістів, він хизується зв'язками з бізнесменом Сергієм Чепурним, який раніше був депутатом Київської міської ради від проросійської партії ОПЗЖ. За нашими даними, Володський молодший погрожував правоохоронцям фізичною розправою у разі їхнього інтересу до його діяльності.
Судова справа показує, що Чепурний судиться з Володським через борг майже у 800 тисяч гривень. Суддя оцінила позов у понад 250 прожиткових мінімумів для працюючих людей. За розрахунками журналістів, якщо помножити 250 прожиткових мінімумів на 3028 гривень (мінімальний прожитковий коефіцієнт цього року), сума становить близько 757 тисяч гривень.
Російський слід простежується через батька Владислава – Олексія Володського. З 2003 року він очолює ТОВ «Джанкойський молочний комбінат», яке входить до складу «Джанкойський завод молочної продукції Новатор» з головним офісом у Москві. Юридична адреса обох підприємств збігається: м. Джанкой, вул. Першотравнева, 62. Власником 25% комбінату є запорізький бізнесмен Фелікс Орловський, тісно пов'язаний з Олексієм Володським. Попри анексію Криму, Олексій Володський продовжує працювати на посаді керівника молочного комбінату.
За даними російських публікацій, завод «НОВАТОР» є найбільшим виробником молочної продукції на анексованій території Криму. Територія підприємства займає майже 4 гектари, виробничі потужності становлять понад 10 тисяч квадратних метрів. На заводі працює понад 900 осіб.
У Харкові зареєстровано ТОВ «Молокозавод Новатор», створене 19 березня 2014 року, невдовзі після анексії Криму. Спочатку 25% цього підприємства також належали Феліксу Орловському, але згодом його частка перейшла до Наталії Вікторівни Щербініної. Така зміна власника виглядає підозрілою в контексті анексії та бізнес-діяльності в окупованому Криму.
Партнером Володського є Лапшин Олександр В'ячеславович, пов'язаний із ТОВ «Буський консервний завод». За даними журналістів, завод має стосунок до родини Гринкевичів, відомої участю в сумнівних тендерах із поставки харчів для ЗСУ. Подібна схема діяла раніше, коли продукти закуповувалися за завищеними цінами, а якість залишала бажати кращого.
Елементом «харчової афери» є також Лазоренко Сергій Миколайович та його компанія ТОВ «АСІКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41514045). За повідомленнями, фірма є клієнтом Міжнародного інвестиційного банку, що належить п'ятому президенту Петру Порошенку. Видання «Економічні новини» пишуть, що підприємство також пов'язане з впливом одеського бізнесмена Валерія Дионісовича Друзенка, який до 4 червня 2020 року був бенефіціарним власником компанії «Латоріца-темп» (код ЄДРПОУ 21005409). За відкритими даними, ця компанія була залучена до відмивання бюджетних коштів через тендерні закупівлі харчових продуктів для Міністерства оборони України.
Антимонопольний комітет України дослідив діяльність цих та інших компаній. Результати показали, що доступ до електронних поштових адрес, реєстрація та вхід до кабінету учасника, дії, пов'язані з подачею заявок на участь у процедурах закупівлі ТОВ «Латоріца-ТЕМП», ТОВ «Валета С» і ПП «Артек-Союз», здійснювалися з однієї IP-адреси номерного ресурсу, виділеного компанії, зареєстрованій в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, тимчасово окупованими Російською Федерацією.
На сьогодні відкрито ряд кримінальних проваджень щодо цих махінацій. До списку корупційних постачальників разом із «Латоріца-темп» потрапили компанії «Нова-постач» та «Біосоіл». Ці фірми, як і «Латоріца-темп», входять до пулу компаній, які, ймовірно, контролюються Валерієм Друзенком. Особливо підозрілим є той факт, що статутний капітал «Латоріца-темп» становить лише 400 гривень. Питання про те, як компанія з таким мізерним капіталом обслуговувала Міністерство оборони України, вимагає відповіді.
«Латоріца-темп» стала відомою завдяки багатомільйонним підрядам Міноборони, які вона почала отримувати в 2018 році за каденції Петра Порошенка. Додаткові підозри викликає те, що компанія у 2015 році відкрила рахунок у Міжнародному інвестиційному банку Порошенка, як і інші підприємства групи Валерія Друзенка. Схеми, які роками обдирали Міністерство оборони, посилюють підозри щодо участі осіб, наближених до Петра Порошенка.
Сергій Чепурний, на якого посилається Володський молодший, відомий своєю бізнес-діяльністю та політичною роллю. Раніше він був директором кінотеатру «Тампере», який незаконно перейшов із комунальної власності до офшорної компанії «Лексафін Бізнес С.А.» у приватну власність Чепурного. Після цього кінотеатр згорів, а громада втратила культурний об'єкт.
На підприємствах Чепурного керує та за сумісництвом веде бухгалтерський облік Тетяна Глушко. За офіційними реєстрами, вона перебуває під санкціями РНБО та є у базі «Миротворець» через громадянську позицію на користь країни–агресору. Чепурний має бізнес-зв'язки з Сергієм Ларіним через фірму ТОВ «ГОТІС» (код 34620497), яка входить до групи компаній родини Ларіна. Останній є діючим народним депутатом від проросійського Опоблоку, голосував за ратифікацію «Харківських угод» та є «клієнтом» бази «Миротворець».
За фактом «харчової афери» відкрито низку кримінальних проваджень. Головними підозрюваними є Владислав Володський, його батько Олексій Володський, Лапшин Олександр та інші. Слідчі органи з'ясували, що через пов'язані компанії вони заволоділи державними коштами в особливо великих розмірах. Фінансові махінації були реалізовані через завищення цін на продукти для потреб Збройних Сил України, а значна частина продовольства взагалі не була доставлена.
Під час розслідування журналісти багато разів намагались звʼязатися з фігурантами справи, проте безуспішно. Володський молодший та його батько Олексій не реагують на виклики журналістів. Контакти фірм Сергія Чепурного також виявились неактуальними.
Розслідування виявило не лише фінансові злочини, а й співпрацю українських ділків із російськими бізнес-структурами. Діяльність Олексія Володського, його зв'язки з російськими підприємствами можуть свідчити про підривну діяльність проти України. Попри всі скандали, кримінальні провадження та судові справи, Міністерство оборони чомусь знову заключає контракти з Володськими.
Війна та російське вторгнення в Україну створили безпрецедентні виклики для обороноздатності держави. Армія потребує стабільного забезпечення продовольством, боєприпасами та технікою. Будь-яка крадіжка з бюджету в умовах війни є злочином не лише проти держави, але й проти кожного солдата, який ризикує життям на передовій. Корупція та російська агентура діють подібно до ракової пухлини, проникаючи всередину країни та руйнуючи її зсередини. Родина Володських разом зі своїми спільниками не лише привласнюють бюджетні кошти, а й становлять пряму загрозу національній безпеці через зв'язки з російськими структурами.