← Назад

Від Януковича до оборонних контрактів: як експосадовець Пляцук отримав 2 млрд гривень на ремонт ППО

2025-01-31 08:51 · StopCor · Дмитро Слободяник
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Приватна компанія «Оборонні технології» за період 2022–2024 років отримала від держави близько 2 мільярдів гривень на ремонт систем протиповітряної оборони. Власником компанії є Дмитро Пляцук, який за часів президентства Віктора Януковича обіймав посаду заступника міністра оборони України та був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Пляцук заснував «Оборонні технології» у січні 2015 року. Офіс компанії розташований у Києві на проспекті Голосіївському, 114 у житловому будинку, де також зареєстровано ще 52 компанії. З 2016 року компанія почала викуповувати частинами Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння, який спеціалізувався на ремонті військової інженерної техніки, включно із землерийними машинами та переправочно-десантною технікою.

Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», що належало Державному концерну «Укроборонпром», було визнано банкрутом 16 листопада 2012 року — за кілька місяців після того, як Пляцук 18 лютого 2012 року призначений на посаду заступника міністра оборони. До цього він працював заступником генерального директора «Укроборонпрому».

У листопаді 2013 року СБУ разом з групою «Альфа» провела операцію в Державному концерні «Укроборонпром» і вилучила документи в офісі компанії-спецекспортера «Укрспецекспорт». За повідомленнями медіа, ці дії були пов'язані з активною діяльністю колишніх керівників цих компаній, включно з Дмитром Саламатіним та Дмитром Пляцуком, щодо продажу комерсантам бойової зброї. Саламатін нині перебуває у розшуку за звинуваченням у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, державній зраді в інтересах Російської Федерації та підривання обороноздатності України.

Производственные мощности «Оборонних технологій» розташовані в Ніжині на базі колишнього державного підприємства. У 2022 році держава відчужила деякі об'єкти на території заводу. У квітні 2023 року компанія Пляцука подала до суду з вимогою відшкодування 40 мільйонів гривень та повернення цих об'єктів.

Пляцук має вільний доступ до урядового кварталу, куди під час воєнного стану звичайно не можна зайти без спеціальної перепустки. За інформацією журналістів, перепустку для нього замовляє Зінор Аблязієв, секретар народного депутата від фракції «Слуга народу» Ігоря Копитіна, який є головою підкомітету з питань оборонної промисловості Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Аблязієв також працює у компанії «Байкар», яка виготовляла для України Байрактари. За даними «Київ 24», у 2021 році один з помічників Копитіна мав довіреність від компанії Пляцука, яка надавала право представляти її інтереси та підписувати документи під час переговорів з турецькою оборонною компанією.

Під час одного з візитів Пляцука до оборонного кварталу було ухвалено рішення про укладення контракту на ремонт десяти зенітно-ракетних комплексів. Вартість ремонту одного ЗРК становитиме в середньому близько 20 мільйонів гривень. У інтерв'ю Українській правді Пляцук підтвердив, що відвідує урядовий квартал, оскільки співпрацює з Комітетом нацбезпеки і оборони та приводить туди іноземних партнерів.

За інформацією розслідування, деякі чинні топпосадовці чинили тиск на управлінців державного оборонного комплексу з метою співпраці саме з компанією Пляцука. У 2017 році між ТОВ «Оборонні технології» та ДП «Спецтехноекспорт» було укладено договір на ремонт і модернізацію зенітно-ракетно-гарматного комплексу «Тунгуска» для іноземного замовника. Водночас ДП «Балаклійський ремонтний завод» — єдине спеціалізоване підприємство з досвідом у таких роботах — звертався до «Укроборонпрому» з проханням долучити його до виконання цього контракту, але не отримав відповіді.

Міністерство оборони України судилося з компанією Пляцука щодо недотримання строків виконання договору № 716/2/18/6-Д від 12 червня 2018 року. Суд встановив стягнути з підприємства пеню в сумі 201 925 гривень 81 копійка, штраф в сумі 189 823 гривні 75 копійок та витрати зі сплати судового збору в сумі 5 876 гривень 24 копійки. Незважаючи на це, компанія отримала нові контракти.

Павло Букін, який обіймав керівні посади в оборонній сфері та був генеральним директором «Укроборонпрому» з 2018 до 2019 року, згодом влаштувався в компанію Пляцука. На сьогодні він мігрував у Відень, де отримав підозру у справі Свинарчуків. За повідомленнями Української правди, Букін там спілкується з Пляцуком, сім'я якого також проживає у Відні.

Одна з засновниць ТОВ «Оборонні технології» — Тетяна Сутко. У її квартирі мешкає, згідно з його декларацією, колишній директор ДП «Український центр «Безпека» (при Мінекономіки) та колишній співробітник «Укроборонсервісу» Владислав Глазунов. У грудні 2019 року НАБУ повідомило Глазунову про підозру у вчиненні державної зради.

За інформацією Української правди, Пляцук спокійно їздить за кордон, користуючись «бронею» від мобілізації. Його водій спочатку вільно їздив у службові відрядження за кордон, а згодом отримав інвалідність другої групи.

Державні контракти на ремонт систем ППО виконуються без розкриття інформації про походження документації та запчастин. Це викликає питання щодо можливого витоку інформації про обороноздатність України до Російської Федерації, оскільки під час ремонту надається доступ до військових частин та військової техніки.

Редакція СтопКору звернулася за роз'ясненнями до Міністерства оборони України та до Дмитра Пляцука як засновника ТОВ «Оборонні технології». Залишається багато питань до осіб, що співпрацювали з Пляцуком.

#ОборонніТехнології #ДмитрПляцук #ДержавніКонтракти #УкроборонПром #ПротиповітрянаОборона #КорупціяВОборонній #РозслідуванняСтопКору #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування