Багаторічні судові конфлікти навколо портової інфраструктури загрожують державному бюджету втратою близько 5 мільярдів гривень. У центрі цієї справи опинилися впливові бізнесмени та складна мережа корпоративних структур, які, за припущеннями аналітиків, можуть бути задіяні в маніпуляціях з активами.
Початок конфлікту та структура боргу
ТОВ «Боріваж» отримало кредит у розмірі 3,5 мільярда гривень у «ПриватБанку» ще до його націоналізації. Поручителем виступило ТОВ «Агротермінал». Засновниками «Боріважу» є три офшорні компанії: АМЕРТАНА ХОЛДІНГЗ ЛТД, ОКТАЛЕНСА ХОЛДІНГЗ ЛТД та ЕНСТРЕВІО ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД, які разом контролюють 70% акцій. Борг так і залишився непогашеним, а загальна заборгованість перед банком зросла до близько 5 мільярдів гривень.
У 2023 році було порушено справу про банкрутство ТОВ «Боріваж». «ПриватБанк» розраховував на визнання компанії неплатоспроможною для стягнення боргу. Однак засновники компанії, які протягом років не вживали заходів для погашення заборгованості, звернулися, як повідомляють медіа, до «потрібного» нотаріуса.
Маніври з переоформленням активів
30 липня 2024 року було змінено керівництво ТОВ «Боріваж» та ТОВ «Агротермінал Логістик». Два дні потому, 2 серпня 2024 року, зерновий термінал передано в іпотеку новоствореній компанії ТОВ «Термінал Боріваж» зі статутним капіталом всього 10 тисяч гривень. Головною бухгалтеркою цієї структури призначена Катерина Вікторівна Романюк, яка до 5 березня 2022 року займала аналогічну посаду у ТОВ «Боріваж».
У вересні 2024 року Міністерство юстиції скасувало рішення нотаріуса через виявлені процедурні порушення. Проте суддя Катерина Головіна заблокувала виконання цього рішення, що дозволило здійснити подальші маніпуляції.
«ПриватБанк» виставив на продаж частину права вимоги за кредитними договорами до ТОВ «Боріваж» на суму майже 3,56 мільярда гривень. Умовами аукціону передбачалася можливість зниження вартості лота до 2 мільярдів гривень. За цією ціною право вимоги викупила фірма, наближена до Сергія Тігіпка. Для порівняння: у 2015 році компанія PricewaterhouseCoopers оцінила порт «Боріваж» у 340 мільйонів доларів США. За оцінками експертів ринку, нині його вартість не лише не знизилася, а й зросла через стратегічне значення експорту зерна для України в умовах військового конфлікту.
13 серпня 2024 року умови договору іпотеки змінено й встановлено новий термін повернення фінансової допомоги на 14 серпня 2024 року — з єдиною метою якнайшвидше переоформити порт на «Термінал Боріваж».
Судові перипетії та сумнівні рішення
«ПриватБанк» звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про накладення арешту на порт. Суд передав справу до Господарського суду Одеської області. Однак 22 серпня 2024 року на адресу суду надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду (вхідний номер 30922/24). Таким чином банк дав можливість переоформити документи ТОВ «Боріваж».
У грудні 2024 року Національне антикорупційне бюро України внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою страхової компанії «Інгострах» про продаж кредитів порту «Боріваж» за заниженою вартістю.
15 січня колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у складі Отрюх Б.В., Корсак В.А., Остапенко О.М. ухвалила рішення проти держави, підтвердивши законність рішення судді Катерини Головіної та знову скасувавши рішення Міністерства юстиції. Це фактично заблокувало господарську діяльність компанії «Агротермінал Логістик».
Цікавим деталлю є те, що спочатку справу мав розглядати інший суддівський склад: Коротун О.М., Майданевич А.Г., Суліма В.В. Однак від цієї колегії надійшла заява про самовідвід від розгляду апеляційних скарг у справі № 910/10935/24. Підставою для скарги до Вищої ради правосуддя стало втручання в автоматизовану систему розподілу справ. Медіа припускають, що Коломойський, Боголюбов і Тігіпко могли призначити «лояльних» собі суддів.
Олексій Мартинов, колишній акціонер і член наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», заявив, що майновий комплекс «Боріваж» передано в іпотеку компанії, очевидно пов'язаній з Ігором Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За його словами, це «на 100% спільна оборудка в інтересах цих олігархів», а Тігіпко допомагає колишнім власникам «ПриватБанку». Мартинов також припускає, що такі дії нівелюють негативні наслідки, пов'язані з майбутнім рішенням Високого Суду Англії у справі за позовом «Приватбанку» про компенсацію збитків за виведені активи, оцінені у 1,951 мільярда доларів США, а з відсотками — 4,2 мільярда доларів США.
Суддя Катерина Головіна та її родинні зв'язки
Суддя Катерина Ільдарівна Головіна є невісткою Анатолія Сергійовича Головіна, екс-голови Конституційного суду України. Його було звільнено за порушення присяги постановою Верховної Ради України одразу після втечі Януковича, коли його звинуватили у сприянні узурпації влади. Про чоловіка судді майже немає публічної інформації, крім того, що він військовослужбовець, за даними Антикору.
Син судді, Анатолій Головін, закінчив навчання у Saxion University of Applied Sciences у Нідерландах, перебрався до Об'єднаних Арабських Еміратів та займається там продажем нерухомості. За повідомленнями, чоловіча частина родини судді під час воєнного стану непогано живе в Дубаї.
Сім'я Головіних володіє житловим будинком і трьома квартирами. Останню квартиру придбав Максим Головін, чоловік судді, у січні 2022 року. Житловий будинок розташовується у поселенні Хлепча, де також розташовані маєтки сина Азарова, нардепа Сергія Пашинського та скандального заступника генпрокурора Яреми Анатолія Даниленка. Вказана ціна у 580 тисяч гривень видається замалою для такого рівня.
Сім'я Головіних придбала квартиру у Севастополі напередодні фейкового референдуму 2014 року, коли там уже перебували військові формування. У декларації ця нерухомість з'явилася 12 березня 2014 року, однак реєстр показує, що апартаменти площею 162 квадратних метри придбано у 2012 році. У 2021 році суддя купила автомобіль BMW X5 за 1 мільйон 500 тисяч гривень, а після повномасштабного вторгнення — Jeep Grand Cherokee, але ціна не вказана.
Розслідування та наслідки
На сьогодні Національне антикорупційне бюро України розслідує дві кримінальні справи, пов'язані з портом «Боріваж». Перша стосується можливих зловживань службовими особами «ПриватБанку» при заволодінні майном в особливо великих розмірах, у якій порт «Боріваж» визнано речовим доказом. Друга справа стосується можливого незаконного продажу «ПриватБанком» кредитів ТОВ «Боріваж» в інтересах окремих олігархів.
Кошти, які Україна ризикує втратити внаслідок судового процесу, могли б слугувати зміцненню обороноздатності країни. Ухвалені судові рішення можуть призвести до суттєвих фінансових втрат — ці кошти могли б бути використані для придбання критично важливих для армії дронів, бронетехніки та іншого оснащення, необхідного для захисту від агресора.
Редакція звернулася за роз'ясненнями в цих справах до Національного антикорупційного бюро України, ТОВ «Агротермінал Логістик» та Міністерства юстиції України.