Українські надра вартістю близько $15 трлн стають центром глобального суперництва. Країна володіє найбільшими у Європі запасами урану, літію, графіту та берилію, але більшість цих родовищ зосереджена на Сході, де тривають бойові дії або окупація. Контроль над цими ресурсами перетворився на предмет боротьби між США, Росією та локальними олігархічними групами.
Одна з ключових фігур у цій грі – Геннадій Буткевич, співзасновник мережі АТБ та голова BGV Group Management. Його компанія інвестує у видобуток урану, берилію, цирконію, молібдену, графіту, титану, нафти й газу, працюючи з новими родовищами без історії попереднього видобутку.
Портфель проектів BGV включає Сафонівське, Садове та Сєвєринське родовища урану; Балахівське родовище та Зарічну ділянку графіту; Жеревське родовище граніту; Пержанське родовище берилію, яке є найбільшим у світі. Буткевич активно залучає інвесторів, підкреслюючи стратегічний потенціал України для ЄС, США й Китаю. За інформацією з офіційного сайту корпорації, BGV підписала у США угоди у сфері критичної сировини, зафіксувавши попередні домовленості про майбутню співпрацю.
Критичні сировинні матеріали – це важливі для економіки матеріали, які складно або небезпечно отримувати через їхню обмежену географічну концентрацію. До них належать рідкоземельні метали, графіт, берилій, літій, кобальт. Вони необхідні для виробництва електроніки, батарей, сучасних автомобілів, сонячних панелей та іншої техніки.
"Підписання документів стало важливим кроком у розвитку міжнародних партнерств, що відкриває нові можливості для розширення бізнесу BGV на глобальному ринку. Увага України та світу прикута до галузі критичної сировини, де наша компанія вже тривалий час розвиває експертизу та реалізовує конкретні проєкти. У 2015 році ми починали з нуля, усвідомлюючи важливість та стратегічність напряму для майбутнього української економіки та глобальної ресурсної безпеки. За ці роки було виконано дуже багато роботи за міжнародними стандартами та проінвестовано значні кошти. Наприклад, у межах графітового проєкту лише на стадії техніко-економічного обґрунтування компанія інвестувала майже $10 млн", – зауважив Буткевич.
Для масштабування графітового проєкту BGV потребує $450 млн інвестицій. Компанія відкрито підтримує співпрацю з іноземними партнерами, зокрема США, для розвитку видобутку критичних матеріалів.
Пержанське родовище берилію – найбільш цінний актив у портфелі Буткевича. У 2019 році ТОВ "Пережанська рудна компанія", підконтрольна йому, виграла право на розробку цього родовища на аукціоні Держгеонадр. Початкова вартість лоту становила 60,9 млн грн, переможна ставка – 76 млн грн, що на 25% перевищило стартову ціну. Договір підписали 22 квітня 2019 року.
Засновниками компанії були Орлов Олег Олександрович (83,3%), Настенко Олександр Миколайович (8,4%), Якименко Віталій Дмитрович (8,3%). Компанія мала мінімальний капітал у 25 тис. грн і була зареєстрована спочатку у приватному будинку, а згодом у місті Олевськ Житомирської області.
По словам аналітиків СтопКору, частину спецдозволів компанія Буткевича отримала без прозорих аукціонів, що стало предметом кримінальних розслідувань. Журналісти НАШІ ГРОШІ писали про ці схеми. Аукціони часто вигравали компанії з мінімальним капіталом, зареєстровані у житлових будинках, із засновниками, які фігурують у низці схожих фірм. Держгеонадра організовували розпродажі надр, які викликали підозри у змові між бізнесом та державним органом.
Пержанське родовище частково розташоване у Поліському природному заповіднику, заказнику "Микитче" та ландшафтному парку "Словечанський кряж". Видобуток берилію супроводжується викидами токсичних речовин, що створює загрозу для навколишнього середовища. Прокуратура вимагала скасувати рішення облради про виділення ділянок через заповідний статус, однак апеляційні суди стали на бік компанії.
Геополітичний контекст ускладнює ситуацію. У 2025 році команда Трампа запропонувала Україні "мирний план", який передбачає відмову від вступу до НАТО, територіальні поступки та підписання угоди про доступ американських компаній до українських родовищ. Під загрозою – стратегічні копалини, включно з родовищами, контрольованими Буткевичем. Головна мета США – забезпечити ресурсну безпеку для оборонної, енергетичної та аерокосмічної галузей через контроль над берилієм, літієм, титаном, ураном, графітом.
Поки що Буткевич заявляє про бажання зберігати контроль над ресурсами. Проте політичний тиск і геополітичні домовленості можуть змусити його передати частку американським компаніям.
Україна опинилася між інтересами США та Росії. Ризик втрати контролю над стратегічними ресурсами посилюється внутрішньою корупцією та зовнішнім тиском. Олігархи, які отримали контроль над стратегічними ресурсами, роками використовували корупційні схеми й політичні зв'язки для зміцнення своїх позицій.
Відповідно до Конституції, надра мають належати всьому народу, але на практиці більшість спецдозволів зосереджена у руках вузького кола бізнесменів, часто пов'язаних із владою. Це створює умови для ручного управління ресурсами, зловживань та ухилення від прозорої конкуренції, що підриває економічну незалежність країни.
Крім BGV, контроль над українськими надрами розподілений серед кількох великих гравців. Група "Приват" (Коломойський, Боголюбов) контролює видобуток марганцевих руд та залізної руди через низку кіпрських офшорів, що приносить групі мільярдні доходи щороку. Ferrexpo, міжнародна група зареєстрована у Швейцарії з основним власником Костянтином Жеваго, контролює Полтавський, Єристівський та Біланівський гірничо-збагачувальні комбінати. ArcelorMittal Кривий Ріг – найбільший виробник сталевого прокату в Україні – належить міжнародному металургійному гіганту.
У наступних публікаціях редакція розкриє конкретні схеми, механізми впливу та імена тих, хто може стояти за лаштунками розподілу українських надр.