Історія «Дельта Банку» — одного з найбільших приватних банків України — залишається однією з найболючіших для держави і вкладників. Банк, який у 2015 році був визнаний неплатоспроможним із кредиторськими втратами понад 24,5 млрд грн, продовжує генерувати скандали навколо своєї колишньої власності.
Микола Лагун, засновник банку, нині перебуває в центрі уваги правоохоронців та журналістів через спроби реалізувати активи фінустанови новим власникам. За повідомленнями видання Коротко.Про, такі угоди викликають серйозні питання щодо їхньої законності та прозорості. Редакція СтопКору вирішила розібратися в передісторії краху та проаналізувати дії ексвласника, який нині переховується за кордоном.
Від економіста до банкіра
Лагун народився 1973 року в селі Семенівка Черкаської області. Освіту здобув у Київському національному економічному університеті, де отримав науковий ступінь кандидата економічних наук. Свою кар'єру розпочав у Національному банку України, потім працював у комерційних банках.
2005 року він придбав кредитний союз «Фаворит» і перетворив його на «Дельта Банк». Паралельно з банківською діяльністю Лагун займав посаду голови Одеської обласної державної адміністрації у 2010–2014 роках та був народним депутатом України. Він мав зв'язки з Партією регіонів, а після Революції гідності зберігав вплив у регіональних політичних колах, підтримуючи партії та політиків, орієнтованих на бізнес-інтереси та локальну владу.
Банк під контролем Лагуна активно розвивався в секторі споживчого кредитування. У 2011 році американська компанія Cargill придбала 29,39% акцій банку, тоді як Лагун залишався власником 70,61% акцій.
Крах та розслідування
2015 року «Дельта Банк» було визнано неплатоспроможним, а його активи передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).
Проти Лагуна розпочалися судові провадження та кримінальні справи. У 2021 році йому повідомили про підозру в розтраті понад 1 млрд грн коштів банку. За даними слідства, у 2012–2013 роках він організував незаконне надання кредиту підконтрольній компанії на суму 430 млн грн, з яких 199 млн грн досі не повернуто. Йому також інкримінують укладення невигідного договору про відступлення кредитних прав на суму 29 млн грн.
2015 року Лагун отримав 153,5 млн грн від іноземної компанії, не задекларував цей прибуток і ухилився від сплати податків на понад 33 млн грн.
НБУ у 2020 році стягнув з Лагуна низку земельних ділянок на суму 233 млн грн у рахунок погашення боргів. Господарський суд Києва у грудні 2023 року відхилив заяву Лагуна про визнання неплатоспроможним, аргументуючи це боргами, що перевищують 7,8 млрд грн, зокрема 6 млрд грн перед державними банками — Ощадбанком, Укрексімбанком та НБУ.
Через неявку на судові засідання Лагуна оголосили в міжнародний розшук у жовтні 2024 року. З 2022 року він фактично проживає в Австрії.
Схема виведення активів
Незважаючи на кримінальні провадження, Лагун здійснює спроби реалізувати активи «Дельта Банку» новим власникам. Станом на початок 2024 року правоохоронці розшукували близько 1 млрд грн, пов'язаних із його діяльністю, але суттєвого прогресу у поверненні цих коштів поки немає.
У серпні 2024 року журналісти зафіксували схему на суму понад 15 млрд грн, яку колишній власник нібито використовує для імітації банкрутства з метою збереження контролю над активами. Ця інформація свідчить про системний характер спроб уникнення відповідальності і незаконного привласнення майна.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжує процедуру повернення коштів вкладникам, однак складність і непрозорість фінансових операцій ускладнюють процес.
Думка експерта
Валентин Загарія, старший партнер компанії «Спенсерс» та адвокат, вважає, що Лагун добре обізнаний у питаннях маніпуляцій з активами. Він використовував складні структури для виведення коштів за кордон через компанії, якими він або його близьке оточення контролювали.
«Суть нової схеми Лагуна полягає в тому, щоб продати активи «Дельта Банку» за безцінь, використовуючи відсутність реального контролю з боку державних інститутів. Лагун розуміє, що це найефективніший спосіб вивести активи з-під контролю, щоб уникнути їх повернення або стягнення», — зазначає експерт у подкасті СтопКору.
Микола Лагун залишається однією з ключових фігур, пов'язаних із найбільшими фінансовими скандалами України. Його діяльність у період керівництва «Дельта Банком» призвела до значних фінансових втрат держави і тисяч вкладників. Спроби ексвласника реалізувати активи банку в тіні та уникнути відповідальності через міжнародний розшук лише посилюють суспільний резонанс. Слідчі органи продовжують розслідування та вживають заходів для повернення активів, але процес ускладнюється через складність фінансових схем і міжнародний статус Лагуна.