Затримання Германа Фісталя стало однією з найбільших операцій НАБУ та САП у сфері медичної корупції. Детективи та прокурори просили для підприємця запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або застави понад 1,06 мільярда гривень. Однак Вищий антикорупційний суд встановив альтернативну заставу у 200 мільйонів гривень — суму, яка, за оцінкою слідства, не відповідає масштабам завданих державі збитків.
Підозра у розкраданні понад 231 мільйона
За версією правоохоронців, Фісталь очолює злочинну організацію, яка десятиліттями обманювала державу через систему фіктивних тендерів та завищення цін на медичне обладнання. У 2021–2022 роках учасники схеми заволоділи понад 231 мільйоном гривень бюджетних коштів, виділених на закупівлю обладнання для Національного інституту раку. Гроші були виведені через фіктивні контракти, завищення вартості (іноді на 50%) та залучення афілійованих іноземних компаній до ланцюга постачання.
Розслідування охопило 12 країн, до збору доказів долучилися правоохоронці з-за кордону, які надали інформацію про рух коштів та діяльність задіяних структур. Загалом затримано 6 осіб: сам Фісталь, двоє представників підконтрольних компаній, виконувач обов'язків директора НІР Андрій Шипко (одночасно депутат обласної ради), а також двоє службових осіб інституту.
Корпоративна павутина з понад 300 компаній
Фісталь створив структуру з понад 300 юридичних осіб, афілійованих із ним та його оточенням. Ключовою ланкою схеми стала компанія ТОВ «Автоспецпром», яка належить Герману Фісталю та його племінникам Артему й Емілю. Саме ця фірма неодноразово вигравала державні тендери без реальної конкуренції на постачання автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання.
У 2021 році «Автоспецпром» отримав від держави аванс у розмірі 1,3 мільярда гривень на постачання автомобілів швидкої допомоги. За даними журналістів Bihus.Info та «Наші гроші», протягом року було поставлено лише чверть від обіцяної кількості машин, а основна частина контракту так і не була виконана. За останні 10 років компанія виграла закупівель на понад 3 мільярди гривень.
Серед інших задіяних структур — ДП «Регіон 2002» (код ЄДРПОУ 32214495), де Фісталь є підписантом; ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» (код 32250962), яку він керує; ТОВ «Альянс Фарм» (код 31807524); ТОВ «Український центр медичної сертифікації та прогнозування» (код 33058382); ТОВ «РУМЕД». За 2024 рік «Автоспецпром» вказав майже 280 мільйонів гривень прибутку, з яких чистий дохід становив 13,7 мільйонів гривень. Найбільшим закупівельником компанії є ДП «Медичні закупівлі України», загальна сума контрактів перевищує 1 мільярд гривень.
Особливу роль у схемі відігравала Оксана Чулуп (у деяких джерелах — Рум'янцева Оксана Григорівна), яка в офіційних реєстрах значиться бухгалтером у ключових компаніях Фісталя, проте фактично виконувала функції головної фінансової координаторки злочинної організації. Серед інших фігурантів — Юрій Василенко, представник афілійованих компаній, та Дмитро Каліущенко, секретар тендерного комітету НІР.
Родинні зв'язки та проросійська орієнтація
Батько Германа Фісталя — професор Еміль Фісталь, заслужений лікар України. Після окупації Донбасу він відкрито підтримав «ДНР». У 2018 році отримав нагороду «Герой праці ДНР» за лікування поранених російських солдатів, зокрема бурятських танкістів. Після 2014 року переїхав до Донецька, де очолив Інститут невідкладної хірургії імені Гусака, інтегрований у систему охорони здоров'я Російської Федерації. Еміль Фісталь також був депутатом самопроголошеної «Народної ради ДНР» та регулярно висловлювався на підтримку російського вторгнення.
Попри це, його син Герман залишався активним учасником українського ринку держзакупівель, а його фірми — одними з головних постачальників техніки для державних онкологічних центрів. Схеми постачання продовжували розвиватися й після 2022 року, незважаючи на початок повномасштабної війни.
Політичне лоббі та зв'язки з Бахтєєвою
Система впливу родини Фісталь формувалася роками для просування власних економічних інтересів у сфері медичних закупівель. Ключовою політичною покровителькою клану вважається колишня народна депутатка та голова профільного комітету Верховної Ради Тетяна Бахтєєва. Завдяки її впливу у Міністерстві охорони здоров'я, обласних управліннях та профільних комітетах парламенту компанії Фісталів регулярно вигравали державні тендери ще з 1990-х років. Її лобістська підтримка забезпечувала Фісталям доступ до бюджетних ресурсів, допомагала усувати конкурентів на ринку медичних закупівель і захищала від перевірок.
16 січня 2014 року Бахтєєва голосувала за «диктаторські закони» — пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.
Шипко: від керівника НІР до фігуранта справи
Андрій Шипко, екснародний депутат від Партії регіонів та групи «Відродження», у 2021–2022 роках виконував обов'язки директора Національного інституту раку. У 2021 році його призначив на цю посаду міністр охорони здоров'я Максим Степанов. До цього Шипко був першим заступником директора НІР.
Щорічний бюджет інституту становить 220 мільйонів гривень, але у 2021 році заклад отримав окремо 1,5 мільярда гривень на ремонт і створення клінічної бази. Як керівник НІР Шипко мав ключовий вплив на розподіл бюджетних коштів і проведення тендерів, забезпечуючи перемогу підконтрольних організатору компаній.
Політична біографія Шипка включає голосування за «диктаторські закони» 16 та 18 січня 2014 року. Рух «Чесно» тричі зафіксував його на кнопкодавстві. У 2013 році журналісти виявили його листування, де він називав себе «куратором медицини». Шипко брав участь у конкурсі на голову Національної служби здоров'я, але вибув.
За даними декларацій, поданих у 2024 році, Андрій Шипко та його дружина Ірина задекларували мільйони гривень готівкою та на банківських рахунках, а також значну кількість земельних ділянок і нерухомості. Частина цього майна була придбана під час повномасштабної війни. Серед активів — кілька квартир, будинки, земельні ділянки у різних регіонах та дорогі автомобілі.
Сімейний дохід Шипка та його дружини зріс на 460 відсотків у період 2021–2024 років. До 2022 року прибуток формували переважно дивіденди дружини; після призначення Шипка до керівництва НІР з'явилися мільйонні «підприємницькі доходи» та нові фірми-джерела дивідендів. Паралельно задекларовано готівку: не менше 350 тисяч доларів США та 388 тисяч євро у дружини, не менше 81 тисячі доларів США та 83 тисячи євро у Шипка (у всіх перевірених деклараціях). Джерело збережень не пояснене.
Медіа повідомляють, що під виглядом реконструкції дружина Шипка збудувала клубну п'ятиповерхівку.
Професійний досвід Шипка — педіатр, у 1993–1996 роках працював лікарем у Дніпропетровській обласній дитячій лікарні.
Статус затриманих та обвинувачення
Двоє довірених осіб, представників підконтрольних компаній, обвинувачуються за частинами 2 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 255 Кримінального кодексу України.
Двоє службових осіб НІР (станом на час вчинення злочину) обвинувачуються за частинами 2 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 255 КК України.
Виконувач обов'язків директора НІР (станом на час вчинення злочину), депутат обласної ради обвинувачується за частинами 2 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 255 КК України.
Умови застави
Якщо Фісталь внесе 200 мільйонів гривень, він зобов'язаний виконувати низку суворих обмежень: не залишати Київську область без дозволу, з'являтися на всі виклики слідчих, повідомляти про зміну місця проживання, не контактувати з іншими фігурантами справи, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Судова система як щит для корупціонерів
Гучне затримання лідера «медичної мафії» та його спільників знову продемонструвало: українська судова влада, попри гучні заяви про боротьбу з корупцією, переважно діє в інтересах самих корупціонерів. Прокурори наполягали на безпрецедентній заставі понад 1 мільярд гривень, що мало б гарантувати перебування Фісталя за ґратами та унеможливити вплив на слідство.
Проте судді ВАКС, фактично ігноруючи суспільний резонанс і масштаби злочину, відпустили організатора багаторічних схем із заставою лише у 200 мільйонів гривень. Для Фісталя, який десятиліттями нарощував статки за рахунок державних махінацій, ця сума — незначна. Цей випадок — яскравий сигнал: навіть після розкриття багаторівневих схем, які завдали збитків на сотні мільйонів гривень і поставили під загрозу життя тисяч онкохворих, судова система залишається слабкою ланкою у боротьбі з корупцією. Відсутність реальної невідворотності покарання лише підживлює впевненість «елітних» злочинців у власній безкарності — і це одна з головних причин, чому корупційні синдикати в Україні досі почуваються безпечно навіть після гучних затримань.