Олексій Ступак — голова правління АТ «Сенс-Банк» — один із менш помітних, але значущих персонажів у розслідуванні, яке отримало назву «Міндічгейт». На відміну від Тимура Міндіча та Олександра Цукерберга, його ім'я рідше з'являється в медіа, проте його роль у подіях, що розгортаються навколо державного банку, заслуговує на детальний аналіз.
Кар'єра у російських структурах
Ступак розпочав роботу у банківському секторі у 2002 році, майже весь час займаючи керівні посади. У 2019 році він став директором із корпоративного бізнесу «Альфа-Банку». Однак на офіційному сайті «Сенс-Банку» його приєднання до команди датується червнем 2019 року — формулювання, яке, вочевидь, призначене приховати його роботу в російській структурі.
До 2023 року, коли банк був націоналізований, він перебував у власності російських підсанкційних олігархів Михайла Фрідмана, Петра Авена та Андрія Косогова. Серед компаній, пов'язаних із «Сенс-Банком», були структури з російськими зв'язками: ТБ «Кримська міжбанківська валютна біржа» мала контакти з юридичними особами, зареєстрованими за законодавством РФ, а ТОВ «Лазурь» пов'язане з громадянином РФ Олександром Прокопенком.
Офіційне затвердження та перевірка НБУ
30 грудня 2023 року наглядова рада банку обрала Ступака переможцем конкурсного відбору на посаду голови правління. 15 лютого 2024 року Національний банк України завершив перевірку та надав офіційне погодження його кандидатури. Проте вже у 2024 році НБУ відкрив адміністративне провадження для оцінки відповідності Ступака кваліфікаційним вимогам і критеріям ділової репутації. Регулятор пов'язав це не з доведеним зв'язком із Міндічем, а з перевіркою управлінських практик банку та участі керівників у колегіальних органах.
Фінансові потоки та криптооперації
За даними тимчасово слідчої комісії Верховної Ради України, через «Сенс-Банк» могли пройти понад 4 мільйони доларів від «відкатів» у криптовалютах. Олексій Ступак фігурує у розслідуванні громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» як посередній учасник схем Міндіча. ТСК проводила слухання щодо Ступака, щоб з'ясувати його роль у можливих фінансових потоках. Йому закидають брак прозорості щодо криптооперацій та зв'язки з банківським куратором Віталієм Гагачем, якого пов'язують із Міндічем.
Народний депутат Ярослав Железняк у Telegram-дописі від 12 листопада повідомив, що на оприлюднених НАБУ записах згадується Тимур Міндіч у розмові з Василем Веселим та «Сенс-Банк». Веселого Железняк назвав «смотрящим» від Офісу Президента, який нібито координував роботу банку. За інформацією Економічної правди, на записах Міндіч нібито радив Рустему Умєрову звернутися по фінансування до «Сенс-Банку» та Андрія Пишного. На засіданні ТСК Ступак заявив, що компанія Fire Point до банку по кредит не звертався.
Веселого журналісти Forbes Ukraine та Економічна правда описували як неофіційного куратора від Офісу Президента в державному «Сенс-Банку». Схема, про яку пишуть медіа, виглядає так: Тимур Міндіч — Василь Веселий — неформальне кураторство «Сенс-Банку» — питання щодо можливих фінансових потоків та криптооперацій через банк.
Судові справи та особисте життя
Олексій Ступак фігурує у низці судових справ. У справі №757/20852/25-ц, розглянутій у 2025 році, колишній працівник АТ «Сенс-Банк» Сергій Олександрович Колобов позивався до Ступака як голови правління банку щодо встановлення фактів мобінгу та дискримінації. Третьою особою у справі виступав сам банк.
У справі №757/21117/23-п, розглянутій у 2023 році Печерським районним судом міста Києва та Київським апеляційним судом, Ступак ймовірно притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини. За матеріалами справи, він ображав її та погрожував. Постанова суду першої інстанції винесена 25 серпня 2023 року, апеляційний перегляд відбувся у грудні 2023 року. Суд ухвалив рішення на користь Ступака. У тій же справі він намагався через суд визнати дружину недієздатною.
Того ж 2023 року Ступак фігурував у декількох справах щодо розірвання шлюбу, поділу майна та встановлення піклування. У 2018 році Голосіївський районний суд міста Києва та Київський апеляційний суд розглядали справу про адміністративні правопорушення, у якій Ступак був притягнутий до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Постанова суду першої інстанції ухвалена 18 вересня 2018 року, апеляція розглядалася 2 листопада 2018 року. Крім того, у судових реєстрах значаться справи про заборгованості у сплаті рахунків за комунальні послуги.
Майно під час війни
Олексій Ступак володіє елітною нерухомістю у Києві, преміальними автомобілями та іншим коштовним майном. Загальна орієнтовна вартість ідентифікованого майна може сягати щонайменше 45–55 мільйонів гривень. Більшість цих активів придбані у період, коли він працював на російських власників «Альфа-Банку», а згодом очолив державний «Сенс-Банк» після його націоналізації.
У його власності дві квартири у ЖК преміум-класу «Тетріс Холл», де ціни стартують від 10 мільйонів гривень. Ще одна квартира розташована в житловому комплексі Soho Residence, де ціни на квартири стартують від 220 тисяч доларів. Ступак також має земельну ділянку в Київській області, Обухівському районі, селі Старі Безрадичі (кадастровий номер 3223187700:04:009:0***, площа 0,0604 га), вартість якої оцінюється близько 175 тисяч гривень.
Автопарк Ступака включає Volkswagen Touareg 2017 року випуску, який залишився йому після розлучення з дружиною (вартість близько 28,5 тисячі доларів), Maserati Levante 2022 року випуску, придбаний із салону 19 липня 2022 року (вартість близько 60 тисяч доларів), Mercedes-Benz C 300 2017 року випуску, придбаний 2 липня 2021 року (вартість близько 23 тисяч доларів), та мотоцикл INDIAN N16MSA00EJ 2016 року випуску, придбаний 29 травня 2020 року (вартість близько 9 тисяч доларів). При розлученні дружина залишилася без жодного нерухомого майна.
Питання до держави
Олексій Ступак — людина, яка роками працювала в структурі російських олігархів, нині очолює державний банк, фігурує у скандалах навколо можливих фінансових схем, має шлейф судових справ і водночас демонструє спосіб життя, недоступний більшості українців під час війни. Головне питання стосується не лише самого Ступака, а й держави та Національного банку України, які погодили таку кандидатуру на керівну посаду. Редакція звернулась до НБУ з проханням прокоментувати це рішення.