Чернівецька митниця стала символом системної корупції на західному кордоні України. Протягом років тут діяли організовані схеми незаконного імпорту, які завдали державі катастрофічних збитків. Нещодавні обшуки детективів Бюро економічної безпеки лише підтвердили, що проблема залишається актуальною.
У липні 2025 року БЕБ провів обшуки в адміністративних будівлях, службовому кабінеті та помешканні чинного керівника Чернівецької митниці Юрія Герасимова. Слідчі дії стосувалися розслідування схеми незаконного вивезення сигарет до Румунії, де тютюнові вироби маскувалися під мінеральну вату. За інформацією журналіста Євгена Плінського, румунські прикордонники затримали вантажівку з понад 130 тисячами пачок сигарет орієнтовною вартістю 11 мільйонів гривень.
Проте це лише один епізод у довгій історії корупції на митниці. У листопаді 2019 року пост «Вадул-Сірет» фігурував у справі про легалізацію іномарок, які перебували в режимі «тимчасового ввезення». Митники за хабар від 500 до 1000 євро вносили в базу фіктивні дані про виїзд автомобілів за кордон, хоча машини насправді не перетинали межу. Це дозволяло водіям уникати штрафу в 170 тисяч гривень. За місяць оформили майже 30 авто, завдавши державі понад 3 мільйонів гривень збитків.
У 2022 році той же митний пост засвітився у судовому рішенні про незаконне звільнення ТОВ «ФАБЕР ЛОГІСТИК» та ВКФ «МОМ» від сплати митних платежів. Службові особи посилалися на пільгу для постачання товарів на потреби Збройних сил України, хоча частина ввезених товарів не підпадала під таке звільнення. За даними слідства, форму для Міноборони закуповували у Туреччині приблизно по 160 тисяч доларів за партію, але в документах вказували майже 400 тисяч доларів. Підміна документів здійснювалася в Румунії. Унаслідок цього бюджет недоотримав понад 80,6 мільйонів гривень, з яких понад 23 мільйони — ввізне мито, понад 56 мільйонів — ПДВ.
Масштабна схема «сірого імпорту»
У 2024 році Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про організовану злочинну структуру, яка діяла на Чернівецькій митниці з 2017 по 2019 рік. Схема незаконного імпорту завдала державному бюджету збитків на суму майже 290 мільйонів гривень.
Суть операції полягала у масовому ввезенні високоліквідної продукції — одягу, взуття, аксесуарів — з Туреччини та Румунії через пост «Вадул-Сірет». Товари декларувалися за заниженою вартістю або фіктивно заявлялися як порожні транспортні засоби. У деяких випадках використовувалися так звані «товари прикриття» — недорогі матеріали на кшталт тканини, деревостружкових плит, склоровінгу, що дозволяло маскувати реальний вантаж. Оперативне митне оформлення без належного контролю забезпечувалося за участю посадових осіб митниці.
У межах справи було повідомлено про підозру 11 особам, серед яких діючі та колишні посадовці митниці, а також підприємці. Ключовими фігурантами стали Микола Салагор, колишній начальник Чернівецької митниці та ексдепутат обласної ради, а також місцеві бізнесмени Олександр Єрімічук та Юрій Кушнір.
Микола Салагор: від кар'єри до підозри
Микола Салагор народився 14 грудня 1959 року в селі Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області. Освіту здобув у кількох напрямках: у 1988 році закінчив Чернівецький державний університет імені Ю. Федьковича (романо-германські мови, англійська мова), того ж року — Харківську національну юридичну академію (правознавство) та у 2002 році — Харківський державний економічний університет (облік і аудит).
Кар'єру митника розпочав у березні 1988 року. За кілька десятиліть піднявся до посади начальника Чернівецької митниці, яку обіймав кілька разів, востаннє з 2014 року. У 2015 році був обраний депутатом Чернівецької обласної ради від партії «Блок Петра Порошенка».
У липні 2019 року президент Володимир Зеленський на нараді в Ужгороді прямо запропонував Салагору написати заяву на звільнення. Замість цього він пішов у відпустку, потім на лікарняний. У грудні 2019 року його звільнили «у зв'язку з негативною оцінкою діяльності». Проте Салагор оскаржив звільнення в суді і виграв. У квітні 2020 року Чернівецький окружний адмінсуд скасував наказ про звільнення, визнавши дії ДФС незаконними. Влітку того ж року він повернувся на посаду. Наприкінці 2021 року добровільно пішов з посади, подавши декларацію «перед звільненням».
У 2024 році Миколі Салагору висунули підозру у співорганізації незаконного ввезення через пост «Вадул-Сірет» одягу, взуття та аксесуарів з Туреччини. Пробувши у СІЗО 9 місяців, він вийшов під заставу. Початкову суму визначили у квітні 2024 року в розмірі 60 мільйонів гривень, але суд переглядав її кілька разів. Востаннє розмір застави зменшили 21 січня 2025 року до 9,3 мільйона гривень.
Юрій Кушнір: контрабанда, фіктивні фірми та ухилення від податків
Юрій Кушнір — чернівецький підприємець та колишній депутат обласної ради від «Партії регіонів» (2010 рік). За даними публічних реєстрів, він є засновником або бенефіціаром ТОВ «Чернівецький завод будівельних матеріалів» та ТОВ «Детективно-охоронне агентство «Сокіл» (ЄДРПОУ 36146015).
ТОВ «Сокіл» фігурує у справі про пособництво в ухиленні від сплати ПДВ на 13,28 мільйонів гривень. За даними слідства, у 2018–2019 роках компанія здійснювала перевезення готівки та товарів, які імпортувалися через Чернівецьку митницю, а далі реалізовувалися на ринках поза офіційним обліком. Одяг, взуття, текстиль ввозилися з Туреччини та Китаю через підконтрольні компанії, а їхній продаж оформлювали як фіктивні операції. Це дозволило ТОВ «Вектор Альянс» ухилитися від сплати ПДВ на суму 13,28 мільйонів гривень, що є особливо великим розміром та підтверджується матеріалами ОУ ГУ ДФС у Києві та висновком дослідження від 20 листопада 2019 року.
Кушнір також фігурував у кількох гучних антикорупційних провадженнях, зокрема у хабарній справі «Брусниця» (2019 рік) щодо передачі в оренду комунального санаторію та ухилення від сплати ПДВ у схемах з підставними компаніями. У 2021 році Рада національної безпеки і оборони України внесла його до санкційного списку осіб, причетних до контрабанди.
20 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між САП та Юрієм Кушніром. За вироком суду, він визнав свою провину в участі у злочинній організації (ч. 1 ст. 255 ККУ), ухиленні від сплати ПДВ і мита (ч. 3 ст. 212), підбурюванні службових осіб до зловживання владою (ч. 2 ст. 364). Кушніру призначили покаранням 4 роки 9 місяців позбавлення волі умовно зі штрафом у 83,26 мільйонів гривень та забороною займатися діяльністю, пов'язаною з експортом та імпортом товарів до України, на строк 2 роки 8 місяців та ще одним штрафом у розмірі 17 тисяч гривень. Він також зобов'язаний протягом року відшкодувати 83,26 мільйонів гривень збитків та перерахувати ще 2 мільйони гривень на підтримку Збройних сил України.
Олександр Єрімічук: від невидимого володаря до розшуку
Олександр Єрімічук, громадянин Румунії, позбавлений українського паспорта та підсанкційний фігурант, довгі роки вважався невидимим володарем Калинівського ринку, митного поста «Вадул-Сірет» і безперешкодного руху вантажівок із контрабандними китайськими та турецькими товарами. Його ім'я стало публічним у 2017 році, коли тодішній Генпрокурор Юрій Луценко прямо говорив про «угруповання контрабанди «слона» та Кушніра».
Фото, що потрапляли до медіа, демонстрували його в оточенні впливових політиків регіону: нардепа Миколи Федорука, брата Максима Бурбака — Олексія Бурбака, мера Чернівців Олексія Каспрука, голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука та лідера фракції «Народний фронт» Максима Бурбака. Медіа прямо називали Єрімічука «смотрящим за контрабандними справами» від екснардепа Максима Бурбака, який публічно не заперечував дружніх стосунків. За даними ЗМІ, приймальня народного депутата Бурбака навіть розташовувалася в офісі Максима Єрімічука.
Безнаказаність Єрімічука посилювалася сімейними зв'язками. Його брат Микола Єремейчук до 2019 року обіймав посаду прокурора Кіцманської місцевої прокуратури. При офіційній зарплаті у 11 тисяч гривень, прокурор, за даними журналістів, щоранку приїжджав на роботу за кермом елітного Lexus. Цей автомобіль, як сам Микола Єремейчук заявляв, належав його брату Олександру. За час служби прокурор обзавівся значними земельними ділянками та недобудованим будинком, що викликає серйозні питання щодо джерел його статків.
У 2021 році Рада національної безпеки та оборони, під головуванням президента Володимира Зеленського, внесла Олександра Єрімічука до санкційного списку. Того ж року Зеленський позбавив його українського громадянства, хоча Єрімічук намагався оскаржити це рішення в суді. На даний час Олександра Єрімічука (Ierimiciuc Alexandru, Єріміцюц Александру) оголошено у розшук.
Системна корупція та її наслідки
Історія Чернівецької митниці ілюструє системну корупцію, де багатомільйонні схеми роками виснажували державний бюджет. Попри гучні розслідування, судові процеси та санкції проти ключових фігурантів, їхня тіньова «спадщина» продовжує відбиватися на економіці країни.
Редакцією СтопКору було направлено запити до Бюро економічної безпеки України щодо обшуків на Чернівецькій митниці у 2025 році та до керівництва митниці Чернівців стосовно відкритих кримінальних проваджень, а також щодо імовірного фігурування структур Кушніра та Єрімічука у справі.