Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат — єдине в Україні та країнах СНД підприємство, яке видобуває марганцеву руду підземним способом. Його структура включає п'ять шахт, два кар'єри (Басанський та Грушевський), збагачувальну фабрику та науково-виробничий комплекс. До жовтня 2023 року комбінат забезпечував близько 80% видобутку на східній частині Нікопольського родовища.
Офіційна позиція керівництва АТ «Марганецький ГЗК» залишається незмінною: у жовтні 2023 року підприємство припинило видобуток та переробку сирої марганцевої руди через російську агресію, артилерійські обстріли інфраструктури та руйнування Каховської ГЕС, яка позбавила регіон технічної води, необхідної для роботи збагачувальної фабрики. Однак факти, зібрані журналістами та активістами, свідчать про протилежне.
Травми та приховування
У період оголошеного простою на Грушівському кар'єрі сталися серйозні виробничі інциденти. Дев'ятого січня цього року троє працівників отримали важкі травми: відкриті й закриті черепно-мозкові травми, переломи кісток черепа та перелом склепіння, забої. Постраждалих доставили до Марганецької центральної лікарні. За інформацією Сергія Хникіна, голови Марганецького осередку громадської організації «Стоп корупції» та депутата міської ради, двох із трьох травмованих оформили як «побутові випадки», що виглядає як спроба приховати реальний характер нещасних випадків та уникнути відповідальності за порушення техніки безпеки.
Документи, які опинилися в розпорядженні активістів ГО «Стоп корупції», містять накладні на відвантаження руди за листопад 2024 року. Ці папери підтверджують, що підприємство здійснювало операції з вивезення марганцевої сировини навіть тоді, коли публічно говорило про «повну зупинку». Крім того, наявність техніки, яка рухається з кар'єру, свідчить про продовження виробничої діяльності.
Трагічне підтвердження
Двадцять третього квітня 2025 року російські військові атакували FPV-дроном автобус із працівниками ГЗК. У результаті загинули дев'ятеро людей, понад п'ятдесят отримали поранення. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак у Телеграм. Інформаційне бюро апарату управління АТ «Марганецький ГЗК» опублікувало посади постраждалих працівників та висловило співчуття.
Цей інцидент став прямим підтвердженням того, що підприємство фактично функціонувало, а робітники продовжували виконувати свої обов'язки на виробничих об'єктах. Жителі міста в обговоренні цього посту писали про те, що люди під обстрілами їздять на роботу. Крім того, за інсайдерською інформацією, марганецьку руду добувають нібито для Болгарії. Таким чином, за ширмою простою, коли у працівників зняли пільги, підприємство може спокійно продавати руду за кордон.
Офшори та олігархи
Офіційними власниками АТ «Марганецький ГЗК» є чотири кіпрські компанії: COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED (23.8933%), FIANEX HOLDINGS LIMITED (24%), HUMAX ENTERPRISES LIMITED (23.8933%), MOSFILIA INVESTMENTS LIMITED (23.8933%). Ці офшори пов'язані з бізнесменами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Головою правління є Олексій Алексєєнко, обраний у 2019 році.
Марганецький ГЗК оголосив про повну зупинку роботи одночасно з ПрАТ «Нікопольський завод феросплавів». Водночас телеграм-канал «Монополіст» повідомив, що навіть перебуваючи в ізоляторі СБУ, олігарх Ігор Коломойський намагається шантажувати владу, використовуючи контроль над стратегічними підприємствами. У 2022 році Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи не зупинялися навіть під час найжорсткіших випробувань: масованих ракетних ударів, щоденних артилерійських обстрілів та після підриву Каховської дамби, коли регіон фактично жив на межі гуманітарної катастрофи. Підприємства продовжували працювати, забезпечуючи країну стратегічною продукцією.
В публічному просторі все голосніше звучить версія: це не економічна необхідність, а цинічний інструмент політичного шантажу. Рішення про зупинку заводів з'явилося після новин про арешт акцій «Полтавообленерго» Коломойського, футбольного клубу та рішення суду про дозвіл «Приватбанку» забрати у олігарха 245 АЗС.
Податковий колапс
Марганецький ГЗК майже два роки не сплачує податки до міського бюджету. Про це офіційно повідомило листом Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Податкова служба прийняла рішення про те, що підприємство повинно сплатити податки починаючи з 2022 року разом з податком на землю.
АТ «Марганецький ГЗК» подав позовну заяву проти Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, просячи скасувати рішення податкового органу від 27 червня 2025 року, яким було визнано, що підприємство має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов'язки. У 2024 році комбінат навіть не сплатив земельний податок, що стало причиною зменшення планових показників бюджету-2025, як зазначено у Пояснювальній записці до проєкту рішення Марганецької міської ради «Про бюджет Марганецької міської територіальної громади на 2025 рік».
Для міста, де ГЗК є найбільшим платником податків, це означає катастрофу. За два роки бюджет Марганця втратив понад 100 млн грн, а держава недоотримала сотні мільйонів у вигляді ренти та податкових платежів.
Свідчення активістів
Сергій Хникін розповів про деталі вивезення руди: «Зупиняли ці транспортні засоби, які везли руду на блокпосту — і відповідно перевіряли ці документи — і небайдужі жителі, які проходили повз, звернули на це увагу, зафіксували, сфотографували транспортні засоби, документи — і нам передали. Там є і марка авто, і яка руда, і звідки, і хто водій». Він також зазначив, що ці транспортні засоби через місто не їдять, оскільки підприємство розташоване за містом, і вони вивозять руду околичними дорогами.
Щодо травмованих на Грушівському кар'єрі робітників Хникін повідомив: «На сьогоднішній день є справа, є слідство — все буде доказано в судовому порядку. Згідно з доступними документами в реєстрі судових рішень видно, що були виписані наряди на цих людей, люди виїжджали на роботу — просто потім приховали».
Паралельно Бюро економічної безпеки розслідує схеми ухилення від податків на підприємствах, афілійованих із групою «Приват» Коломойського та Боголюбова, до якої відносять і Марганецький ГЗК. Команда СтопКору звернулася із запитами до Марганецької міської ради та самого АТ «Марганецький ГЗК» для розібрання у ситуації з підприємством.