П'ять років після офіційної легалізації азартних ігор в Україні ринок залишається далеким від прозорості. Попри реформи та зміни в регуляторних органах, оператори онлайн-казино та букмекерів активно використовують схеми з P2P-платежами, фейковими медіа та маніпуляціями в генераторах випадкових чисел. Громадські активісти та журналісти фіксують зростаючу кількість звернень від військовослужбовців і цивільних, які потрапили в ігрову залежність та боргові пастки після контакту з агресивною рекламою казино.
Процес легалізації та його наслідки
11 серпня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон, який легалізував 11 видів азартних ігор, включаючи онлайн-казино. Метою було вивести бізнес із тіні, консолідувати ринок та поповнити державний бюджет. Однак на практиці реформа зіткнулася з недостатнім контролем, непрозорістю технічного регулювання та поширенням нелегальних схем.
За приблизними оцінками, обсяги тіньового ринку азартних ігор в Україні становлять 10–15 млрд грн щомісяця, при цьому лише невелика частина цих коштів надходить до держбюджету. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка мала приборкати цей ринок, виявилася неефективною. За даними аудиту Рахункової палати, ефективність податкового контролю була вкрай низькою: лише до 0,9% донарахованих сум реально сплачено, а 94% донарахувань були скасовані судами. КРАІЛ виконала лише 29% із 512 вимог щодо блокування нелегальних сайтів, а з накладених 35,7 млн грн штрафів заплатили тільки 20,1%.
Серія гучних скандалів, зокрема затримання голови КРАІЛ Івана Рудого, продемонструвала глибоку корупціогенність структури. У 2025 році КРАІЛ ліквідували законом № 336-2025, передавши повноваження новій структурі. Проте старі проблеми залишилися.
Лудоманія як загроза національній безпеці
Лудоманія, або ігрова залежність, — це хронічне психічне явище, яке руйнує життя залежних гравців та їхніх родин. Державна система реабілітації та профілактики практично не налаштована на масове охоплення цієї проблеми. Особливо вразливими є військовослужбовці, які перебувають у постійному стресі та психологічному тиску й часто стають мішенню агресивного маркетингу грального бізнесу.
29 березня 2024 року військовий 59-ї бригади Павло Петриченко подав петицію, яка зібрала понад 26 000 підписів, звертаючи увагу на негативний вплив казино на військових у часи війни. Експерти наголошують, що наслідки можуть бути катастрофічні: військові, потрапивши в боргову яму, можуть втратити психологічну стійкість та життєві ресурси, що створює небезпеку як для них самих, так і для їхніх підрозділів. Держава мала б захищати цих осіб, однак через слабкість регулювання ця відповідальність фактично делегована ринку, де домінує комерційна логіка.
Новий регулятор та його завдання
21 березня 2025 року створено державне агентство PlayCity, яке мало замінити КРАІЛ. Його завдання включають цифровізацію процесів, мінімізацію корупції, запуск системи онлайн-моніторингу, оновлення реєстру лудоманів, запровадження прозорих правил гри, виключення компаній із російським слідом та контроль нелегального ринку. Серед перших видимих дій — блокування акаунтів блогерів-мільйонників, що рекламували казино, та штрафи інфлюенсерам. Однак ці кроки є додатковим елементом, а не головною частиною контролю.
Схеми обходження закону
Маскування під онлайн-медіа залишається однією з основних лазівок. Закон суворо обмежує рекламу азартних ігор, але зареєстровані онлайн-медіа з обмеженим доступом (тільки для осіб від 21 року) можуть легально поширювати такий контент. Гральні оператори створюють десятки фейкових редакцій, вебсайтів, Telegram та Viber-каналів, які формально зареєстровані як онлайн-медіа, але фактично виступають прикриттям для реклами казино та букмекерів.
Блогери та інфлюенсери продовжують просувати казино через спрощені коди та партнерські посилання, які не мають вигляду прямої реклами. PlayCity почав штрафувати блогерів-мільйонників за незаконну рекламу, але операторам неважко перенести активність на нові акаунти. Ці наживки приваблюють аудиторію яскравими обіцянками виграшів, бонусів, вільним входом або символічними сумами для старту.
P2P-платежі як механізм обходження контролю
Один із найнебезпечніших механізмів — P2P-платежі (перекази між фізичними особами). Гравцям пропонується поповнити депозит не з власної картки, а через іншу фізичну особу, часто це партнер чи агент. Закон зобов'язує поповнювати рахунок лише з власної картки для ідентифікації платника, однак такі схеми порушують це правило. Вони можуть використовуватися для приховування справжнього кінцевого бенефіціара, ухилення від сплати податків та відмивання коштів.
До ВГО «Стоп корупції» звернулися громадяни, які повідомили, що під час гри на сайтах найвідоміших операторів їм запропонували поповнити депозит через P2P-шлюз. Заявники вбачають у цьому порушення своїх прав та порушення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Зібрані свідчення вказують на можливе використання схем для ухилення від податків та відмивання коштів.
Маніпуляції в генераторах випадкових чисел
Онлайн-система організатора азартних ігор включає ігрові слоти з генератором випадкових чисел (RNG) і відсотком виграшу (RTP) — ключовими елементами, що визначають результат гри. Теоретично RNG має бути захищеним від втручання, прозорим і сертифікованим, а оператор не повинен мати змоги втручатися у процес гри.
На практиці оператори чи розробники можуть закладати режими або контрольні точки, коли RNG поводиться не зовсім випадково залежно від певних умов — суми ставки, часу, користувача. Показник ймовірного відсотку виграшу, опублікований на сайті оператора, може не відповідати реальному. Через відсутність контролю з боку регулятора можливе несанкціоноване втручання в роботу RNG.
У розвинених юрисдикціях міжнародні сертифікаційні лабораторії (eCOGRA, GLI, iTech Labs та інші) перевіряють справжність RNG і співвідношення RTP. В Україні такої сертифікації ігрових слотів та онлайн-платформ організаторів немає. Таким чином, навіть легальні оператори можуть обманювати гравців, оскільки ні регулятор, ні сертифікаційні лабораторії не мають доступу до перевірки програмного забезпечення, за допомогою якого здійснюються азартні ігри.
Парламентське розслідування та офіційні запити
Інформація про податкові порушення та легалізацію коштів гральними компаніями збігається з висновками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка 9 вересня 2025 року розглядала ці факти. Один із членів ТСК офіційно звернувся до Генерального прокурора України із заявою про можливе ухилення від податків та легалізацію доходів злочинним шляхом.
У зверненнях громадян є відомості, які можуть свідчити про ознаки кримінальних правопорушень у роботі онлайн-казино, зокрема про можливе несанкціоноване втручання у роботу ігрових систем, що підпадає під статтю 361 Кримінального кодексу України. В умовах війни подібні випадки привертають особливу суспільну увагу.
ВГО «Стоп корупції» спрямувала офіційні запити до легальних організаторів азартних ігор із проханням пояснити порядок поповнення депозитів, наявність P2P-платежів, використання посередників, проведення сертифікації онлайн-системи та надати документи, що підтверджують заявлений відсоток виграшу (RTP). Запити також спрямовані до регулятора PlayCity щодо перевірок діяльності операторів, наявності проваджень проти них, механізмів фіксації порушень гравцями та контролю RTP. До суб'єктів сертифікації, визначених регулятором, звернулися з проханням підтвердити, чи проводили вони сертифікацію грального обладнання, онлайн-систем, RNG та перевірку RTP і захисту від несанкціонованого втручання.
Перспективи та очікування
Азартні ігри в Україні, попри легалізацію, залишаються полем ризиків та непрозорості. Казино використовують схеми з P2P, маскування реклами під медіа та маніпуляції RNG — без жорсткого контролю це стає бізнесом із перевагою над гравцем. PlayCity має шанс змінити правила гри, але ефективність залежить від здатності структури вимагати незалежних аудитів, забезпечити доступ до внутрішніх даних операторів, блокувати сумнівні фінансові схеми та реагувати на звернення громадян. Регулятор обіцяє запустити систему онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка, за його словами, має забезпечити повну прозорість ринку азартних ігор. Наскільки ці обіцянки втілюватимуться на практиці, залишається відкритим питанням.