Парламент вперше за роки незалежності створює тимчасову слідчу комісію для розслідування діяльності Національної академії наук України. Проєкт Постанови № 14077 від 26 вересня 2025 року, зареєстрований у Верховній Раді, став безпрецедентним кроком, який відбиває масштаб проблем у найбільшій науковій установі держави.
Держаудитслужба та Рахункова палата виявили системну неефективність управління, яка призводить до потенційної втрати державних активів вартістю в мільярди гривень. За період 2020–2023 років Академія отримала з бюджету понад 21,4 мільярда гривень, однак значна частина цих коштів витрачається на утримання структури, яка не спроможна ефективно управляти своїм майном.
Земля як товар
Найбільш кричущим прикладом безгосподарства є розпорядження земельними ділянками. За 20 років НАН України укладено 44 інвестиційні договори з приватними забудовниками, передавши їм 116 гектарів державної землі у Києві. Двадцять з цих договорів підписано у період 2020–2023 років, коли президентом Академії є Анатолій Загородній.
Перші угоди передбачали, що забудовники мають передавати Академії щонайменше 10% від площі зведених об'єктів, переважно квартири для науковців. Проте умови різко погіршилися: у 2023 році за деякими договорами НАНУ отримала лише 2% житлової площи. Це означає, що державна земля в столиці віддається у приватні руки майже задарма.
Показовий приклад — житловий комплекс «Кришталеві джерела». За умовами угоди НАНУ мала отримати 7676,66 кв. м житла, що становить приблизно 152 квартири. Однак навіть через 16 років після підписання контракту Академія не отримала обіцяне. Будівництво останньої, 6-ї черги завершилося у третьому кварталі 2022 року. При ринковій вартості квадратного метра від 46 000 гривень загальна сума невиконаних зобов'язань сягає сотень мільйонів гривень.
Інститут проблем математичних машин і систем НАНУ передав ТОВ «УКРИНВЕСТ» ділянки та майно вартістю щонайменше 180,8 мільйона гривень для будівництва ЖК «Авеню 42» на проспекті Академіка Глушкова, 42. За 7 років інститут так і не визначив, яку частку нерухомості отримає взамін, хоча за умовами договорів це мало бути оформлено додатковими угодами впродовж 30 днів після затвердження проектної документації (до 25 липня 2018 року).
Замість квартир для науковців інститут уклав 23 додаткові угоди, за якими отримав ремонтні роботи на 5,62 мільйона гривень, комп'ютерне обладнання на 1,15 мільйона гривень та готівкові кошти на 1,02 мільйона гривень. Загалом майже 7,8 мільйона гривень були витрачені на поточні потреби замість житла. За ці гроші можна було б отримати 187 кв. м у новобудові або 5 однокімнатних квартир для молодих вчених.
Загроза для унікальних земель
На території Національного природного парку «Голосіївський» розгорнулася критична ситуація. Дві величезні ділянки лісового масиву «Теремки» загальною площею понад 91 гектар мали бути передані від Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена до Інституту еволюційної екології НАНУ ще з 2021 року, але процес затягнувся на роки.
Ділянка площею 8,03 га з кадастровим номером 8000000000:79:719:0026 зникла з Державного реєстру речових прав. Її розрахункова вартість становить 193,7 мільйона гривень. Аудитори прямо вказують на ризик її повної втрати.
На іншу ділянку площею 83 га (кадастровий номер 8000000000:79:713:0014) досі не визначено ані власника, ані правокористувача. Це створює ризик втрати активу вартістю 1,44 мільярда гривень. Урочище «Теремки» в Києві опинилося під загрозою забудови.
З 454 земельних ділянок, що перебувають у віданні НАНУ, на 50 досі не оформлено право постійного користування. З 6239 будівель та споруд 1833 об'єкти не мають оформленого права власності. Це створює колосальні ризики втрати державних активів.
Дисбаланс у доходах
Поки більшість науковців працюють на 0,2–0,5 ставки, отримуючи мізерні заробітки, керівництво Академії концентрує значну фінансову та матеріальну вигоду. За даними заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, середня зарплата звичайного наукового співробітника в Україні становить близько 12–15 тисяч гривень, хоча в деяких лабораторіях та інститутах з міжнародними грантами рівень може бути суттєво вищим.
Елла Лібанова, член Президії НАНУ та директор Інституту демографії, за відкритими даними отримує: від НАН України — 842 000 гривень; від Інституту демографії (за сумісництвом) — 289 000 гривень; від Інституту економіко-правових досліджень, який підконтрольний їй як академіку-секретарю, — 121 000 гривень; гонорари з Інституту демографії — 377 000 гривень. Разом це становить понад 1,6 мільйона гривень на рік.
У 2023 році Лібанова отримала земельну ділянку, а у 2024 році купила другий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2023 року випуску за 1 641 800 гривень. Раніше вона мала у власності GMC SAVANA 2013 року випуску, придбаний у 2021 році за 787 653 гривень. Незважаючи на такі витрати, Лібанова має майже два мільйони на банківських рахунках, плюс готівку в українській та іноземній валюті.
Ректор НАНУ Вячеслав Леонідович Богданов задекларував понад 973 тисяч гривень доходу від НАНУ, 122 тисячі гривень від Інституту механіки та 132 087 гривень від Державної установи «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів НАН України». Разом за рік він заробив більше 1 200 000 гривень, що становить близько 102 тисяч гривень на місяць.
Віце-президенти Сергій Іванович Пирожков та Олег Олексійович Рафальський мають доходи від НАНУ близько 980 тисяч гривень. Пирожков додатково отримує понад 162 тисячи гривень від Інституту демографії та 282 тисячи гривень від Торговельно-економічного університету, володіє двома квартирами. Його дружина Юлія Олексіївна Томіна має два автомобілі, включаючи TOYOTA CAMRY 2019 року випуску, яку вона купила у липні 2022 року за 744 377 гривень — на початку повномасштабного вторгнення, коли суспільство донатило на ЗСУ.
Олег Рафальський отримав також 450 тисяч гривень від Інституту політичних та етносоціальних досліджень та задекларував понад 100 земельних ділянок на Кіровоградщині площею, що становить майже село. Його дружина Антоніна Рафальська є співзасновницею СТОВ «СТЕПАГРО». Порахувавши всі заробітні плати Рафальського, отримуємо 1 607 590 гривень, що становить майже 134 тисячи гривень на місяць.
Президент Загородній та елітна нерухомість
Щорічна декларація Анатолія Загороднього за 2024 рік показує, що він розжився квартирою більш ніж за 5 мільйонів гривень. Забудовником комплексу виступає компанія KSM-Group бізнесмена Сергія Копистири, яка багато років отримує доступ до земель, що перебувають у користуванні НАН України.
Заробітна плата Загороднього в НАН України становить 860 206 гривень. За сумісництвом в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАНУ він заробив 163 374 гривень. Додаткові доходи включають: гонорари з Київського академічного університету — 16 430 гривень; гонорари з Центру оцінювання діяльності наукових установ НАНУ — 106 000 гривень; гонорари від Відділення цільової підготовки КНУ ім. Т. Шевченка при НАНУ — 32 000 гривень; пенсія — 277 960 гривень; довічна плата за звання академіка (НАН України) — 61 344 гривень; дохід від відчуження нерухомого майна (від Репетій Л.Д.) — 1 569 780 гривень. Разом це становить 3 086 094 гривень.
Разом з дружиною Валентиною Василівною Загородні мають заощадження в сумі 323 463 гривень, 4 107 євро та 900 доларів США. Тільки одна зарплата з гонорарами в Загороднього склала 1 178 010 гривень, що становить 98 167 гривень на місяць.
Непотрібні видатки під час війни
У реєстрі тендерів видно, що під час війни Академія витрачає мільйони на словники та енциклопедії. У січні 2025 року здійснено закупівлю Словників української мови на 3 100 000 гривень та Енциклопедії сучасної України на 4 200 000 гривень. Це виглядає дивно, коли прості люди збирають на дрони, а НАН України витрачає 7 мільйонів на видавничу продукцію.
Системна неефективність управління
Аудит виявив, що НАНУ не спромоглася визначити ключові показники ефективності своєї роботи. Наприклад, одним із «продуктів» діяльності Президії є кількість прийнятих постанов. У 2021 році план за цим показником перевиконали на 38,8%, а у 2022 році не виконали, досягнувши лише 82,5%. Однак кількість паперових рішень ніяк не вплинула на якість управління — вони просто існують, тоді як державне майно залишається беззахисним.