Один із найбільших дистриб'юторів лікарських засобів в Україні опинився в епіцентрі одночасно двох серйозних скандалів — кримінального розслідування та рекордного штрафу від держави. Ці події поставили під сумнів не лише діяльність конкретної компанії, а й прозорість всього фармацевтичного ринку країни.
Підозра у розтраті та корпоративний конфлікт
У серпні 2025 року поліція Київської області повідомила про підозру виконувачу обов'язків CEO компанії "БаДМ" Дмитру Бабенку. За версією слідства, він без належних погоджень перерахував 3,7 млн грн з корпоративних рахунків на благодійний фонд. Матеріали справи підтверджують цей факт. Бабенко стверджує, що це були кошти на підтримку Збройних сил України. Суд не обрав йому запобіжний захід із заставою, лише зобов'язав приходити на виклики.
У коментарі Forbes топменеджер наголосив: "Допомога ЗСУ — це обов'язок кожного громадянина України та бізнесу. І це не про ʼнезаконну розтратуʼ, законність залишаємо на розгляд суду".
Однак позиція власників компанії виявилася розділеною. Олександр Дитятковський, який володіє 50% компанії через кіпрську фірму Novensa Holdings Ltd, у листі до партнерів звинуватив Бабенка у "зловживанні повноваженнями" й навіть спробі підробки документів. На противагу цьому, інші акціонери — брати Олександр та Ігор Суходольські, засновники фонду "Оптивіта Україна" — підтримали топменеджера, оскільки саме їхній фонд отримав спірні кошти. Таким чином, благодійність перетворилася на конфлікт між власниками, де волонтерський переказ став, ймовірно, інструментом впливу.
Рекордний штраф за змову на ринку
Поки компанія переживала внутрішній розкол, державні органи винесли набагато серйозніше звинувачення. 31 липня 2025 року Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи №126-26.13/102-24, яку відкрили в червні 2024-го. АМКУ визнав, що ТОВ "БаДМ" та СП ТОВ "Оптіма-Фарм, ЛТД" порушили законодавство про захист економічної конкуренції.
Порушення стосувалися узгоджених дій з ціноутворення. У період 2020–2023 років компанії систематично встановлювали однакові або майже однакові ціни на популярні препарати: Спазмалгон, Евказолін Аква, Біфрен®, Мовіназа®, Нейроксон®. Докази АМКУ свідчать, що фірми одночасно піднімали ціни без економічного обґрунтування, маючи спільну частку понад 85% ринку. Комітет розцінив таку поведінку як узгоджену й як відмову від конкуренції.
Внаслідок цього на "БаДМ" накладено штраф у розмірі 4 168 475 грн. АМКУ підкреслив, що змова "призвела до штучного завищення цін на життєво необхідні препарати", розцінюючи це як загрозу національній безпеці. Компанія подала позови до Господарського суду Києва, однак 1 серпня 2025 року АМКУ офіційно підтвердив, що дія рішення не зупиняється на час судових процесів відповідно до статті 48 Закону "Про захист економічної конкуренції". Таким чином, компанія повинна сплатити штраф або довести неправомірність рішення вже після цього.
Системна проблема фармринку
Після оприлюднення рішення АМКУ колишній народний депутат VIII скликання Олександр Черненко залишив допис на своїй сторінці у фейсбуці. За його словами, малим аптекам легше не стало: великі мережі продовжують розширюватися, ігнорувати рецептурні вимоги та наймати продавців замість кваліфікованих фармацевтів. Черненко наголосив, що справа "БаДМ" і "Оптіма-Фарм" — це не лише про змову двох гравців, а про системну хворобу фармацевтичного ринку, де лише кілька компаній роками контролюють ціноутворення.
"Було зафіксовано випадки, коли зміна вартості відбувалася в один і той самий день або з інтервалом у кілька діб – вочевидь, без прив'язки до відпускної ціни або будь-якого іншого ринкового показника", — зазначив посадовець.
Виведення активів перед штрафами
Видання thePharmaMedia повідомило, що кінцеві бенефіціари обох компаній терміново сплатили дивіденди: "Оптіма" — 2,9 млрд грн, а "БаДМ" — 2,3 млрд грн. Медіа припускає, що це зроблено із метою зменшення активів компаній перед потенційними штрафами. Крім того, оскільки частина власників перебувають за кордоном, то можна припустити, що частина цих коштів також будуть виведені з України.
Структура власності та історія компанії
Фармацевтичний дистриб'ютор ТОВ "БаДМ" заснований у 1994 році у Дніпрі. Сьогодні компанія входить до числа найбільших гравців українського ринку постачання ліків та медичних виробів. За даними системи YouControl, структура власності має такий вигляд: Олександр Дитятковський володіє 50% компанії через кіпрську фірму Novensa Holdings Ltd; Олександр і Ігор Суходольські контролюють інші 50% через низку пов'язаних юридичних осіб.
Брати Суходольські відомі як засновники та бенефіціари благодійного фонду "Оптивіта Україна", який офіційно займається гуманітарними ініціативами у сфері медицини. Олександр Суходольський у 2021 році посідав 94 місце серед 100 найбагатших українців, за версією Forbes Ukraine.
Значення для фармацевтичного сектору
Історія навколо "БаДМ" стала показовою для всього українського фармринку. Підозра у розтраті, корпоративний конфлікт між власниками, рекордний штраф від Антимонопольного комітету та публічні звинувачення у змові оголили системну проблему: концентрацію ринку в руках кількох гравців і відсутність прозорих механізмів контролю. Навіть якщо суди зможуть зняти частину звинувачень, компанія вже втратила головне — довіру. А в секторі, що забезпечує країну ліками під час війни, репутація часто цінніша за будь-який фінансовий показник.
Редакційні запити
Команда СтопКору звернулася із запитами до Антимонопольного комітету України щоб отримати копію або витяг з рішення у справі №126-26.13/102-24 та уточнити, чи сплачено штраф компанією "БаДМ". До Національної поліції України щоб отримати інформацію про перебіг досудового розслідування щодо Дмитра Бабенка. До Міністерства охорони здоров'я України щоб дізнатися, чи вплинули санкції й рішення АМКУ на співпрацю МОЗ або державних лікарень з "БаДМ". Та до Мінфіну щоб дізнатися про дивіденди, виведені власниками компанії після рішення АМКУ та перевірити податкові наслідки.