Вересневе інтерв'ю Сергія Тігіпка у Forbes Україна мало стати звичайним матеріалом про інвестиційні амбіції та розширення бізнес-групи. Замість цього публікація запустила хвилю критики, яка виявила глибокий розлом у суспільстві: між тими, хто оцінює ділову компетентність, і тими, хто не забув про роль Тігіпка у подіях 2014 року.
Головний редактор Forbes Борис Давиденко представив героя матеріалу як «людину, що викликає полярні емоції» та «рольову модель для підприємців», але водночас «ворога громактиву». Цей опис розділив аудиторію ще до виходу статті. Формально видання писало про $180 млн інвестицій, запуск вагонобудівного заводу на Волині та купівлю Idea Bank. Однак повне ігнорування політичної біографії героя перетворило матеріал на спробу репутаційної реабілітації.
Проти такої подачі одразу виступили журналісти, військові та очевидці подій Майдану. Євген Спірін у соцмережах розповів, що особисто бачив Тігіпка у 2014 році в захопленій ЛНР будівлі луганської СБУ, де той нібито сказав: «рєбята, через месяц ми в росіи». Журналістка Соня Кошкіна нагадала про 20 лютого 2014 року — день масових розстрілів на Інститутській. Того дня Верховна Рада намагалася ухвалити постанову про припинення вогню. За її свідченнями, група Тігіпка не голосувала, а сам він перебував не у парламенті, а в офісі на Старовокзальній. Офіцер ЗСУ Віктор Трегубов зазначив, що сучасні бізнес-лідери захоплюються Тігіпком як прикладом професіоналізму, забуваючи, що його шлях почався з посад у радянському апараті пропаганди, членства в ЦК КПУ та переходу до великого капіталу через політичні зв'язки, а не через ринок.
На критику Давиденко відповів звинуваченням критиків у «агресивному інфантилізмі» та натякнув, що матеріали про Тігіпка регулярно потрапляють у топ за кількістю підписок. Він назвав його «крутим бізнесменом» і «зразком для наслідування».
Політична траєкторія Сергія Тігіпка, народженого 13 лютого 1960 року в селі Драгонешти (Молдавська РСР), тісно пов'язана з радянською системою. Після закінчення у 1982 році Дніпропетровського металургійного інституту та здобуття докторського ступеня з економіки він займався пропагандою в Дніпропетровському обкомі комсомолу (1986–1989), а потім очолив обком. У 1992 році став першим головою правління Приватбанку, що відкрило йому двері у фінансовий сектор і зблизило з Леонідом Кучмою.
При президентстві Кучми Тігіпко обіймав ключові посади: позаштатний радник з монетарної політики (з 1994 року), віцепрем'єр з економіки (1997–1999), міністр економіки (1999–2000) та голова Національного банку України (2002–2004). Саме на цих посадах він мав вплив на формування фінансово-олігархічного капіталу в Україні.
У 2004 році Тігіпко очолив виборчий штаб Віктора Януковича на президентських виборах. Кампанія завершилася фальсифікаціями та Помаранчевою революцією. Після цього він тимчасово відійшов від публічної політики, але у 2009 році повернувся як лідер власного проєкту «Сильна Україна» і балотувався в президенти, набравши у першому турі 13,05% голосів і посівши третє місце.
Замість залишитися незалежним політиком, Тігіпко прийняв пропозицію увійти до уряду Януковича. У 2010–2012 роках обіймав посаду віцепрем'єра — міністра соціальної політики в уряді Миколи Азарова. У 2012 році став №3 у списку Партії регіонів, заступником голови партії та заступником керівника Центрального виборчого штабу ПР під керівництвом Андрія Клюєва. Його «Сильна Україна» у 2014 році повернулася як самостійний проєкт, але фактично залишалася тінню ПР.
16 січня 2014 року Тігіпко проголосував за так звані «диктаторські закони». Кульмінаційний момент — 20 лютого 2014 року. За свідченнями Соні Кошкіної, група Тігіпка розраховувала на політичний бонус у разі, якщо Янукович утримається при владі. Цей розрахунок, як і відсутність засудження дій силовиків, ймовірно, поставив остаточну крапку в його політичній кар'єрі.
Сьогодні Тігіпко — бенефіціар і засновник групи ТАС, однієї з найбільших фінансово-промислових структур в Україні. За даними YouControl, з його іменем пов'язано щонайменше 216 компаній. Група охоплює банки, страхові компанії, промислові підприємства, нерухомість та венчурні проєкти. Названа на честь доньки Анни Тігіпко, яка є власницею необанку izibank через АТ «ЗНВКІФ „АСГАРД