Вечірня сутичка 3 грудня на території санаторію «Жовтень» у Кончі-Заспі між військовослужбовцями ГУР Міністерства оборони та частини А4005 розгорнула завісу над складною мережею бізнес-інтересів. За припущеннями джерел, конфлікт виник не через господарські розбіжності, а через боротьбу впливових осіб за контроль над елітною землею площею 7,9 гектара, яка розташована на території Києва.
Дмитро Биков, виконавчий директор «Інституту геополітичного виміру», назвав інцидент демаскуванням військової позиції. Він зазначив, що після публічного розголосу ні військові, ні ГУР не зможуть там перебувати. Речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій звинуватив «Українську правду» у викритті локації військового зосередження. Головна редакторка видання Мусаєва обґрунтувала публікацію суспільним інтересом, наголосивши, що конфлікт підтверджується кількома сторонами і пов'язаний із змаганням впливових груп за земельні ділянки.
За даними каналу Absolition Leaks, одним із ключових гравців у цій історії є Борис Кауфман, бізнесмен у сфері тютюнової дистрибуції через компанію ТОВ «Тедіс Україна». Канал називає його «архітектором плану» забудови ділянки, афільованої з Федерацією профспілок України. Його партнером через кіпрські офшори називають Олександра Грановського, екснардепа від Блоку Петра Порошенка.
Олександр Грановський мав складну судову історію. У грудні 2022 року Вищий антикорупційний суд України заочно його заарештував, однак 20 серпня 2024 року ВАКС скасував підозру НАБУ щодо його причетності до корупційної схеми на АТ «Одеський припортовий завод», яка завдала збитків на 93,3 млн гривень.
Борис Кауфман також був фігурантом розслідування НАБУ. У червні 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості семи учасників злочинної організації, причетної до незаконного заволодіння міжнародним аеропортом «Одеса». Серед засуджених – колишній міський голова Олексій Костусєв та підприємці Кауфман і Алекс Боруховіч (інше ім'я Грановського). Обвинувачені погодилися сплатити 150 млн гривень до бюджету Одеси та повернути 2 488 одиниць майна громаді. Вони отримали умовне покарання за співпрацю зі слідством.
Схема оволодіння землею санаторію, за припущеннями Absolition Leaks, складалася з кількох етапів. Спочатку було штучно накопичено борг санаторію близько 16 млн гривень та перереєстровано його до міста Красноград на Харківщині. Далі нерухоме майно розділили та продали компаніям ПП «УБК Каштан» та ТОВ «Вертекс-компані», пов'язаним з Кауфманом і Грановським. Завершальним кроком стало входження «Бенефіт оффер» із внеском 13,12 млн гривень у статутний капітал новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій «Жовтень» для отримання 49% частки.
Контроль над об'єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент солюшн», кінцевим бенефіціаром якого є кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов'язана з Кауфманом. Київрада в особі департаменту земресурсів на чолі з Петром Оленичем надала цій компанії право оренди на ділянку площею 7,9 гектара (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об'єктів рекреаційного призначення».
Роль столичної влади в цій історії викликає питання. Петро Оленич, колишній заступник голови КМДА Віталія Кличка, фігурує в кримінальній справі щодо ймовірної корупції із земельними ділянками. За даними САП, з 2019 року до лютого 2025 року в Києві діяла злочинна організація з колишніх та чинних службових осіб Київської міської ради і КМДА. За інформацією НАБУ, учасники організації знаходили перспективні земельні ділянки, реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких насправді не існувало, а потім подавали до міськради заяву про надання їм права власності на ділянки під виглядом необхідності обслуговування цих «споруд». Корупційна схема могла дозволити чиновникам незаконно заволодіти землею вартістю 11,6 млн гривень.
Форбс України називає головними фігурантами справи ексдепутата Київської міськради Дениса Комарницького (імовірний організатор), заступника голови КМДА Петра Оленича, депутатів міськради, включаючи голову комісії з питань земельних відносин Михайла Терентьєва та інших.
Водночас друга сторона силового протистояння теж, імовірно, не позбавлена сумнівних зв'язків. За попередніми даними, отриманими з поінформованих джерел, на боці військової частини А4005 може «грати» підприємець Володимир Дідух, відомий у певних колах як «Вова Морда». Припускається, що саме він надавав військовим цього підрозділу організаційну та фінансову підтримку. Редакція продовжує перевіряти цю інформацію.
ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, сліди якої ведуть до Кауфмана, нібито для «повернення об'єкта», тоді як військова частина А4005 мала договір від «Укрпрофоздоровниці». Військовослужбовці цієї частини більше року власним коштом проводили ремонт і тренування на території санаторію.