Олексій Чернецький, колишній заступник директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, знову опинився у центрі уваги через зникнення його декларацій з публічного доступу. Це явище повторюється не вперше, хоча інформація про майно державних службовців повинна залишатися відкритою для громадськості.
Під час служби у військовому відомстві Чернецький накопичив значне майно: будинок поблизу Києва вартістю близько 4,5 млн грн, кілька земельних ділянок та автомобіль BMW. Водночас його офіційно задекларований річний дохід становив лише 527 тисяч гривень. Така різниця між скромною зарплатою та дорогою нерухомістю викликає закономірні питання щодо джерел збагачення.
Початок кар'єри та швидке просування
Чернецький розпочав роботу у військовому аудиті у 2020 році, очолюючи відділ, відповідальний за перевірки державних підприємств у Київському теруправлінні. Поворотним моментом стала його участь у двох аудитах — Івано-Франківського та Чернігівського військових лісгоспів. Після цих перевірок полковника призначили на спеціально введену посаду заступника директора департаменту з аудиту, розширивши його повноваження на всі державні підприємства Міноборони. Одночасно змінилися й пріоритети департаменту: замість контролю за закупівлями озброєння, палива та харчування основна увага зосередилася на аудиті державних підприємств, що значно посилило вплив Чернецького.
Проблеми з аудитом Івано-Франківського лісгоспу
Перевірка Івано-Франківського лісгоспу виявила низку суперечностей. У звіті фігурували різні суми порушень: в одних розділах йшлося про 85,8 млн грн, в інших — про 99,4 млн грн. Експерти, які аналізували документи, звернули увагу на те, що більшість виявлених порушень не призводили до реальних втрат, однак були представлені як серйозні висновки. У матеріалах перевірки виявлено посилання на нормативні акти, які на момент аудиту вже не діяли, суперечливі формулювання та недостатню доказову базу. Коментарі аудиторів, які вказували на помилки у висновках та численні орфографічні помилки, залишилися без урахування.
Чернігівський лісгосп: збитки, які не знаходили
Схожа ситуація розгорнулася під час аудиту Чернігівського лісгоспу. Первинна перевірка не виявила жодних порушень, однак керівництво департаменту на наполягання Чернецького почало стверджувати про збитки у розмірі 10 млн грн. Повторні перевірки знову не підтвердили наявність шкоди, проте департамент продовжував наполягати на іншому результаті.
Матеріали обох перевірок надійшли до військової прокуратури, ДБР, Держаудитслужби та Головного управління майна і ресурсів МОУ. Жодна з цих інстанцій не підтвердила наявність збитків. Попри це, у департаменті з'явилася нова цифра — 9,9 млн грн так званих «орієнтовних втрат доходів». За даними журналістів, Чернецький пояснив появу нових сум тим, що «у звіт вносилися зміни». Таким чином, первинні аудитори збитків не встановлювали, однак під тиском керівництва від них вимагали інших висновків. У документах зберігається письмове застереження для Чернецького щодо можливих негативних наслідків для підприємства через таку перекваліфікацію порушень.
Кар'єра та якість роботи: розбіжність
Попри всі виявлені суперечності, саме після цих подій Чернецького призначили на посаду заступника директора департаменту. Його вплив у системі внутрішнього аудиту значно зріс, а контроль за державними підприємствами став одним із головних напрямів роботи департаменту. Журналісти та експерти наголошують на тому, що кар'єрне просування випереджало реальні результати роботи. Звіти, які мали б ставати підставою для реальних змін, залишалися формальністю або джерелом конфліктів і сумнівів.
Матеріал на сайті «Енігма» детально описує цей кар'єрний злет та якість аудитів, до яких був причетний Чернецький. Автор наголошує, що значна частина перевірок або не давала реальних результатів, або ж їхні висновки викликали серйозні сумніви у фахівців. Саме тому питання походження майна та зникнення декларацій набувають особливої ваги — мова йде про посадовця, який мав прямий вплив на долю державних підприємств і рішення щодо мільйонних сум.