Скандал навколо постачання захисного спорядження для Збройних сил України розкрив складну мережу компаній, іноземних бізнесменів та осіб, пов'язаних із впливовими політичними колами. У центрі цієї історії опинилося ТОВ "МІЛІКОН ЮА", яке отримало контракт Міноборони на поставку 10 тисяч комплектів модульних бронежилетів вартістю майже 225 млн грн, але згодом не змогло виконати замовлення.
Початки та зміна власників
ТОВ "МІЛІКОН ЮА" (ЄДРПОУ 44785002) було зареєстроване 17 серпня 2022 року як компанія, яка займається неспеціалізованою оптовою торгівлею. Статутний капітал становив 160 тис. грн, а у штаті значилася лише одна особа. Попри скромні показники, компанія претендувала на багатомільйонні оборонні контракти.
Засновником та першим керівником був громадянин Польщі Пьотр Ремижевський, власник польської компанії Milicon, яка займається виробництвом та продажем зброї. Разом з Олександром Цюрупалом він створював українське підприємство як логічне продовження польського бізнесу на ринку озброєнь та військового спорядження.
Однак незадовго до тендерів на постачання бронежилетів структура власності кардинально змінилася. За даними журналістів AIN, компанію продали новим власникам, пов'язаним зі структурами "Фортеці захисту". Ремижевський пояснював свій вихід із бізнесу збитковістю компанії та високим рівнем корупції в Україні. При цьому він стверджував, що пропозиція щодо придбання надійшла від представників ізраїльської компанії Masada Armour.
Офшорні зв'язки та впливові особи
"Фортеця захисту" позиціонувала себе як офіційного дистриб'ютора ізраїльської MASADA ARMOUR. Компанія була зареєстрована у 2020 році під назвою "Кактус Лімітед" зі статутним капіталом 500 гривень. Спочатку займалася працевлаштуванням, потім кейтерингом та послугами з переїзду. У червні 2024 року змінила назву на "Фортеця захисту" і перейшла на КВЕД "Неспеціалізована оптова торгівля".
Очолив "Фортецю захисту" адвокат Дмитро Стеценко, який став також директором "МІЛІКОН ЮА". Таким чином обидві компанії опинилися під контролем одних і тих самих осіб та мають спільного бенефіціара — британського бізнесмена Хаїма Бреніга.
За даними міжнародної аналітичної платформи OpenCorporates, Бреніг наразі є власником восьми компаній, зареєстрованих у Великій Британії. Крім того, він історично пов'язаний ще з одинадцятьма компаніями у Великій Британії, Гібралтарі та на Кіпі. За даними offshoreleaks, Бреніг є секретарем офшорної структури Airpay Holdings Limited, що згадувалася у Paradise Papers.
Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко припускав, що такі офшорні структури могли використовуватися для мінімізації податків та легалізації коштів. На його думку, Бреніг міг відігравати роль у приховуванні фінансових потоків, пов'язаних із діяльністю так званої "групи Міндіча".
Стеценко одночасно очолює ТОВ "Вегі Тренд Інвест" (ЄДРПОУ 43710622), яке спеціалізується на складському господарстві. Серед співвласників компанії є Василь Веселий, якого журналісти неодноразово згадували у контексті так званих "плівок Міндіча" та називали неофіційним куратором Sense Bank від влади. Медіа також пов'язували Веселого з київським ТРЦ Ocean Plaza та низкою бізнес-структур, які перетинаються з оточенням Вадима Столара.
Стеценко раніше працював керівником у ТОВ "Фінансова компанія "Консенсус Плюс"" (ЄДРПОУ 34927545). Юридична адреса цього підприємства фігурує як адреса масової реєстрації компаній. За цією ж адресою зареєстроване ТОВ "Київспецтунельбуд", інтереси якого Стеценко представляв у судах як адвокат. Там же зареєстроване ТОВ "Інжкомпроект", де Стеценку належить 80% корпоративних прав. Іншим учасником компанії є Сергій Чернишов. У минулі роки часткою в "Інжкомпроекті" володіла компанія "Труб-Інжбуд", бенефіціаром якої є Андрій Веселий.
Через спільне коло осіб та бізнес-зв'язків простежуються точки дотику між Тімуром Міндічем і Василем Веселим. Йдеться про фігурантів так званих "плівок Міндіча", компанії, пов'язані з оборонними закупівлями, Sense Bank, а також мережу структур, які перетинаються з бізнес-оточенням Вадима Столара. Журналісти також фіксували зустрічі Веселого з Олександром Цукерманом, якого називають одним із ключових учасників справи Міндіча.
"Вегі Тренд Інвест" раніше входила до бізнес-групи Сергія Турчинова — партнера забудовника Вадима Столара. Журналісти звертали увагу на перетин цієї групи зі структурами девелопера ENSO та бізнесмена Артема Колюбаєва, якого пов'язують із близьким оточенням керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
Тендер, скарги та невиконання контракту
За даними Clarity Project, ТОВ "МІЛІКОН ЮА" брало участь лише в одному державному тендері. Йдеться про закупівлю від 19 лютого 2025 року, проведену Державним оператором тилу Міністерства оборони України. За результатами процедури компанія отримала контракт на постачання 10 тисяч комплектів модульних бронежилетів вартістю майже 225 млн грн.
Конкурент компанії — НВП "Темп-3000" — оскаржив результати закупівлі, заявивши про низку порушень у документації переможця. Зокрема, йшлося про відсутність окремих дозвільних документів на ім'я самого учасника, використання документів виробника Masada Armour та документів, які раніше подавалися пов'язаною компанією "Фортеця захисту", непідтверджений досвід постачання аналогічної продукції, а також зауваження до фінансової та антикорупційної документації.
У Державному операторі тилу відхилили ці претензії. Замовник наполягав, що умовами закупівлі дозволялося підтверджувати відповідність вимогам через виробника продукції та його представництво, а поданих документів було достатньо для участі у тендері. Фактично суперечка зводилася до різного трактування тендерних вимог: конкурент наполягав на буквальному дотриманні формальних критеріїв, тоді як ДОТ застосував більш широке тлумачення умов закупівлі.
Після підписання договору конфлікт загострився. За даними журналістських розслідувань, поставлені бронежилети не відповідали технічним вимогам. Військові двічі відмовлялися приймати продукцію через зауваження до якості захисних плит та пошиття. Контракт було фактично зірвано, а Державний оператор тилу звернувся до суду з вимогою стягнути з "МІЛІКОН ЮА" понад 97 млн грн штрафних санкцій.
Пов'язана компанія "Фортеця захисту" мала аналогічну історію. За даними Clarity Project, у 2024 році вона брала участь у трьох державних закупівлях, однак усі вони були скасовані. Саме після невдачі "Фортеці захисту" на тендері вартістю понад 1,6 млрд грн новий контракт на постачання бронежилетів отримала вже "МІЛІКОН ЮА".
На зв'язок між компаніями звертали увагу не лише журналісти, а й конкуренти під час тендеру. У скарзі НВП "Темп-3000" зазначалося, що "МІЛІКОН ЮА" подала документ про затвердження зразка-еталону бронежилета, який був виданий не їй, а ТОВ "Фортеця захисту". При цьому у складі тендерної пропозиції не було документів, які б підтверджували спільну діяльність, консорціум чи інший формат офіційних відносин між двома компаніями.
Йшлося про лист Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Збройних Сил України щодо затвердження зразка-еталону модульного бронежилета виробництва MASADA ARMOUR SOY LTD. За версією "Темп-3000", документ був виданий саме "Фортеці захисту", однак його використали у тендерній пропозиції "МІЛІКОН ЮА".
Редакція направила інформаційні запити до Державного оператора тилу Міноборони та ТОВ "МІЛІКОН ЮА" для перевірки інформації про закупівлю бронежилетів, зв'язки компаній та обставини виконання контракту.