Руслан Запаранюк прийшов на посаду голови Чернівецької обласної військової адміністрації у липні 2022 року з репутацією досвідченого фінансиста. До того він очолював Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», а у 2023 році його обрали головою обласної організації партії «Слуги народу». Однак за три роки його керівництва область отримала не фінансову стабільність, а низку резонансних скандалів, пов'язаних із військовою допомогою, мобілізацією та бюджетними коштами.
Політичні компроміси та впливові кола
Призначення Запаранюка розглядалося як компромісне рішення між кількома центрами впливу в регіоні. Політолог Ігор Баб'юк пояснював, що голова ОВА не представляв жодну одну політичну групу, а був компромісною фігурою для команди Арсенія Яценюка та Максима Бурбака, близьких до міського голови Романа Клічука, та партії «Слуги народу». Максим Бурбак роками відіграє ключову роль у регіоні, його пов'язують із впливом на судові та митні процеси. Після блокування Чорного моря Чернівецька область стала одним із головних сухопутних коридорів для вантажів з Туреччини та експорту до ЄС.
Отримання влади та оточення голови
Запаранюк прийшов на посаду не самостійно, а привів із собою заступників з того ж середовища — системи АТ «Ощадбанк». Першою заступницею голови ОВА стала Альона Атаманюк, колишня працівниця центрального офісу банку. Її каденція виявилася короткою. Після оприлюднення скриншотів листування, де вона нібито зневажливо висловлювалася про керівника управління з питань ветеранської політики, назвавши його «не того рівня», розпочалося службове розслідування. Атаманюк подала заяву на звільнення, яку Запаранюк підписав, обмежившись загальними заявами про пріоритет поваги до захисників.
На місце Атаманюк призначили Олександра Янкова, який також працював у системі Ощадбанку, зокрема в київському офісі. У відкритих реєстрах зазначено, що Янков є одним із засновників профспілки Чернівецького обласного управління Ощадбанку. За 2024 рік Янков задекларував 985 510 гривень заробітної плати, 1 186 467 гривень готівкою, 11 670 доларів США та 5 000 євро — сукупно понад 3 млн гривень заощаджень. У майновому блоці вказано 25% квартири в Чернівцях площею майже 70 квадратних метрів, квартиру дружини площею близько 65 квадратних метрів та автомобіль Mazda CX-5 2023 року випуску вартістю 1,2 мільйона гривень, придбаний під час воєнного стану.
Другим заступником став Роман Греба — адвокат і засновник адвокатського об'єднання «Джі Ес Партнерс». У різні роки він очолював наглядові ради державних банків «Ощадбанк» та «Укрексімбанк», входить до наглядової ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У державному управлінні працював заступником керівника Апарату Прем'єр-міністра та заступником міністра Кабінету Міністрів України, з квітня 2016 до вересня 2019 року обіймав посаду заступника міністра освіти і науки України. Греба є президентом Української федерації учнівського спорту.
У 2024 році Греба задекларував 434,5 тисячи гривень заробітної плати. Значно більші суми з'явилися завдяки дружині Ірині, яка перерахувала чоловікові 537,7 тисячи гривень як «поповнення карткового рахунку коштом грошових заощаджень». На дружину записана більшість майна родини: дві квартири у Києві, придбані у 2002 та 2013 роках, остання площею 106 квадратних метрів обійшлася більш ніж у 1,22 мільйона гривень. Роман Греба нерухомості у власності не має, але у грудні 2022 року придбав автомобіль Lexus RX350 2022 року випуску за понад 2,67 мільйона гривень. Ірина Греба володіє корпоративними правами на ТОВ «Джі Ар Груп», що працює в галузі права, де їй належить 100% статутного капіталу у 200 тисяч гривень. Попередньо власником був Роман. Також вона має третину капіталу у ТОВ «Оріон-РВЄ» — компанії, що здійснює вантажні залізничні перевезення, заснованій у 2021 році.
Гуманітарна допомога як приватний транспорт
У 2024 році два позашляховики Jeep Grand Cherokee, які німецькі благодійники безкоштовно передали для потреб ЗСУ, з'явилися на вулицях Чернівців як персональний транспорт чиновників. На них встановили «ліві» номери від службової Chevrolet Niva Чернівецької РДА, оснастили спецсигналами та Starlink. Один джип переховувався в гаражі Ощадбанку і використовувався особисто Запаранюком, інший — головою райради Дмитро Козарійчуком.
Пояснюючи привласнення автомобілів, Козарійчук озвучив версію, що вони нібито були гуманітарною допомогою з Німеччини для будинку людей похилого віку та інвалідів «Затишок» у Вікнянській громаді. Цей соціальний заклад на кілька десятків мешканців розташований у громаді, яку очолює Іван Ковалюк — батько звільненого першого заступника голови ОВА Богдана Ковалюка, фігуранта низки скандалів довкола гуманітарної допомоги та бюджетних коштів. Самого Івана Ковалюка підозрюють у привласненні майже 1,5 млн гривень бюджетних коштів, виділених на потреби ЗСУ.
Проблеми з закупівлею дронів
Поки чиновники їздили на «гуманітарних» люксах, почала «буксувати» закупівля 250 FPV-дронів. Попри те, що кошти були передбачені в обласному бюджеті, оголошена 21 лютого закупівля не відбулася через відсутність учасників. Після повторного оголошення процедури договір було укладено з місцевим підприємством «Промсервіс». Очікувана вартість становила 4,25 млн гривень, договірна ціна склала 3,9875 млн гривень, тоді як на офіційних ресурсах Чернівецької обласної військової адміністрації зазначалося, що з бюджету виділено 3,9 млн гривень. Розбіжність не була публічно пояснена.
Постачання дронів планували завершити до кінця року, однак у квітні на фронт було передано лише перші 100 одиниць. З огляду на характер застосування FPV-дронів, така затримка означає, що бюджетне рішення не забезпечило своєчасного покриття нагальних потреб військових підрозділів.
Мобільні вогневі групи та питання мобілізації
У 2024 році в Чернівецькій області розгорнули 54 пікапи високої прохідності, оснащені озброєнням, для захисту від ракет і дронів. Запаранюк публічно повідомив про це, однак повідомлення викликало хвилю обурення. Людей цікавило, чому ці підрозділи чергують у Чернівцях, а не служать на фронті під Бахмутом і Авдіївкою.
Протезування військових та конфлікт з «Ортотопом»
Протезування військових у Чернівцях здійснювалося коштом місцевого бюджету. Публічний конфлікт виник навколо діяльності філії підприємства «Ортотоп». Військовий Віталій Бакрев заявив, що фактично не отримав протез, водночас з'ясував, що в офіційній базі він значиться виготовленим, а підприємство отримало за нього близько 500 тисяч гривень бюджетних коштів. За його словами, у період оформлення документів він перебував за кордоном. Представники «Ортотопу» підтвердили, що акти виконаних робіт підписував не сам військовий, а інша особа. Військовий Микола Калінов отримав неякісний протез, що спричинив ускладнення здоров'я. На підприємстві відмовилися переробляти куксоприймальну гільзу, після чого він звернувся до іншого протезного центру.
Керівниця підприємства Катерина Сербін організувала окрему зустріч із медіа, на якій заперечила звинувачення та заявила, що послуги були надані у повному обсязі. Після публічного розголосу з'ясувалося, що Сербін швидко звільнилася з посади заднім числом. Голова Чернівецької ОВА Запаранюк публічно знайомий з Сербін, про що свідчать спільні фото у Facebook.
Мобілізація як інструмент шантажу
Оприлюднені в липні 2025 року аудіозаписи нібито розмов Запаранюка з депутатом Анатолієм Іліщуком, автентичність яких підтвердив сам Іліщук, розкрили систему шантажу. На записах зафіксовано, як голос, схожий на голос голови ОВА та лідера обласного осередку «Слуги народу», пропонує «вирішити питання» з ТЦК, повістками та штрафами в обмін на лояльне голосування в обласній раді. Фактично конституційний обов'язок захисту держави став розмінною монетою у кулуарних торгах.
Вплив місцевого бізнесмена з кримінальним бекграундом
У оточенні голови Чернівецької ОВА фігурує Сергій Галушко — місцевий бізнесмен і колишній спортсмен із кримінальним бекграундом. У його біографії зафіксована судимість за розбій; місцеві журналісти та правоохоронні джерела пов'язують його з незаконним вирощуванням конопель і збутом наркотиків. Ключовим фактором його впливу є родинні зв'язки у владі. Рідна сестра Галушка — Тетяна Мартинюк, нині керівниця апарату Дністровської районної державної адміністрації. Після її входження в управлінську вертикаль бізнес-структури, пов'язані з Галушком, почали стабільно отримувати бюджетні підряди у громадах колишнього Сокирянського району.
Через підконтрольні та афілійовані компанії, зокрема ТОВ «Лев 2010» та ТОВ «Сім Будінвест», Галушко створює штучну конкуренцію на тендерах. Формально різні учасники, фактично — один бенефіціар. Додатковим елементом захисту цієї системи є чоловік сестри — Роман Мартинюк, чинний депутат Сокирянської міської ради. У 2023 році він став фігурантом резонансної справи про смертельну ДТП у стані алкогольного сп'яніння, однак уникнув реального покарання, що місцеві мешканці пов'язують із впливом родинного оточення.
Майновий профіль та джерела багатства
Аналіз декларацій та біографічних даних Запаранюка свідчить про формування значного обсягу приватних активів ще до його входження у велику публічну політику. Ключовий етап накопичення активів припадає на період роботи у банківському секторі. У 2014–2020 роках він очолював філію Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» — посада зі стабільним, але формально не надвисоким доходом. Водночас саме в цей період в сім'ї з'являється значна кількість об'єктів нерухомості. З 2011 року тривало будівництво квартири площею близько 200 квадратних метрів, що є фінансово містким активом і виглядає критичним з огляду на офіційні доходи того часу.
Дружина посадовця Наталія Запаранюк у період з 2004 по 2020 рік набула у власність чотири квартири. Її підприємницькі доходи у 2023–2024 роках залишалися відносно помірними: 145 тисяч гривень у 2023 році та майже 200 тисяч гривень у 2024-му, що ускладнює пояснення системного накопичення житлової нерухомості суто за рахунок задекларованих джерел. У декларації фігурує грошовий подарунок у розмірі 275 тисяч гривень, який також не дає повної відповіді щодо походження коштів на раніше придбані активи.
Руслан Запаранюк з 2017 року володіє KIA, його дружина є власницею DAEWOO LANOS 2006 року випуску. За ці роки подружжя наскладало на непогану фінансову подушку: у Руслана — 56 500 доларів (більше ніж 2 млн гривень), у Наталії — 50 600 доларів (також більше 2 млн гривень).
Запити редакції
Команда СтопКору надіслала інформаційні запити до Чернівецької обласної військової адміністрації щодо проведення тендерів, закупівлі FPV-дронів, використання пікапів і гуманітарного транспорту; до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки декларацій і відповідності способу життя Запаранюка задекларованим доходам; а також до Національного антикорупційного бюро України щодо реагування на оприлюднені аудіозаписи розмов між Запаранюком та депутатом Анатолієм Іліщуком.
Замість очікуваної фінансової стабільності Чернівецька область отримала низку гучних скандалів, що зачіпають найболючіші теми сьогодення: військову допомогу та мобілізацію. Коли джипи для ЗСУ перетворюються на VIP-транспорт чиновників, а повістки стають інструментом шантажу депутатів, мовиться вже не просто про неефективний менеджмент, а про дискредитацію державної влади як такої.