Андрій Странніков протягом кількох скликань Київради займає посади в бюджетно-земельному блоці міської влади. У IX скликанні він працює першим заступником голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а також заступником співголів фракції "УДАР". Раніше обирався депутатом IV, VII та VIII скликань. Така інституційна тяглість забезпечила йому глибоке розуміння механізмів міського управління та стабільний доступ до ключових центрів ухвалення рішень.
Діяльність у громадських структурах та конфлікти інтересів
Странніков очолює Всеукраїнську громадську організацію "Інститут політичної освіти", яка має статус неприбуткової. У 2017 році Київський апеляційний господарський суд визнав недійсним договір оренди частини приміщень дитячого садка в Києві, яке використовувала організація. Суд встановив, що вона не мала ліцензії на освітню діяльність, а використання приміщень не було пов'язане з навчально-виховним процесом. Приміщення зобов'язали повернути місту. Водночас у 2020 році інший співвласник цієї організації Віталій Росляков та його дружина Оксана Однорал також працювали в "Інституті політичної освіти".
Странніков є співвласником громадської організації "Наш дім Березняки", яка активно брала участь у публічних закупівлях і реалізації бюджетних програм, фігуруючи у десятках тендерних процедур. Хоча з 2018 року депутат формально не є її керівником, факт заснування організації у поєднанні з роботою в бюджетній комісії створює підстави для аналізу можливих конфліктів інтересів.
Конфлікт навколо забудови та бізнес-зв'язки
Найбільш резонансним епізодом залишається конфлікт довкола скверу на Березняках. У 2013 році компанія "Тельбін ІВА" (нині "РИТЕЙЛ ПРОСТІР"), де Странніков був засновником, намагалася забудувати зелену зону на вулиці Серафимовича, 6а торговельно-розважальним центром. Проєкт викликав тривалий спротив місцевих мешканців, які відстоювали зелений простір у судах. Після тривалого протистояння компанія погодилася розірвати договір оренди земельної ділянки за умови, що Київрада надасть їй альтернативну територію для забудови. За даними аналітиків руху "Чесно", реальні власники компанії опинилися за офшорними структурами, а Странніков публічно дистанціювався від цього бізнесу. Зрештою на місці конфліктної забудови було відкрито сквер.
Цікаво, що одним з директорів ТОВ "Ритейл простір" свого часу був Дмитро Ветоха, який сьогодні обіймає посаду керівника КП "Київжитлоспецексплуатація".
Бюджетні рішення з фінансовими наслідками
У 2015 році Київрада ухвалила рішення про звільнення КП "Житлобудінвест-УКБ" від сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури Києва у розмірі 4,86 млн грн. За інформацією депутата Олександра Вовченко, рішення ухвалювалося під тиском керівництва фракцій "УДАР" і "Солідарність", серед яких згадувалися Странніков і Прокопів, а офіційним обґрунтуванням називали зменшення фінансового навантаження на забудовника.
У липні 2020 року навколо Страннікова спалахнув гучний скандал. Комісія з питань транспорту викрила спробу "тихо" протягнути потрібний пункт у сторонньому проєкті рішення щодо лізингової угоди на закупівлю автобусів для КП "Київпастранс". Багато депутатів зрозуміли, що саме проголосували, лише за кілька днів. Згодом з'ясувалося, що схема могла призвести до серйозних переплат з міського бюджету, а постачальником фігурувала компанія з неоднозначним політичним бекграундом. Громадські активісти заявляли про сотні мільйонів гривень потенційних втрат. За інформацією блогерів, ситуацією зацікавилося НАБУ.
Кульмінація настала 30 липня 2020 року, коли Странніков спробував у "турборежимі" проштовхнути зміни до бюджету Києва та програми соціально-економічного розвитку. Під приводом карантинних втрат він закликав депутатів не дискутувати й терміново погодити запозичення на 1,5 млрд гривень. Цю ідею підтримував мер столиці, однак більшість Київради відхилила пропозицію. Депутатам не надали ані текстів рішень, ані правових висновків, ані обіцяних "листів про невідкладність". Питання навіть не обговорювали на погоджувальній раді. Це остаточно зірвало спробу швидкого перегляду бюджету та викликало нову хвилю обурення в сесійній залі.
Публіцистичні звинувачення та репутаційний фон
У вересні 2020 року, напередодні місцевих виборів, журналіст і блогер Олександр Зубченко заявив у Facebook, що Странніков є однією з центральних корупційних ланок у близькому оточенні мера Києва Віталія Кличка та нібито використовує ресурси міського бюджету у власних політичних інтересах.
Репутаційний фон формувався й через публічні конфлікти. Видання "СтопКор" описувало так званий "будинковий" скандал, у межах якого киянка Галина Бабенко заявляла, що з 2018 року депутат разом зі співмешканкою мешкав у її будинку після завершення строку оренди та нібито відмовлявся виїжджати та оплачувати комунальні послуги. Ці твердження ґрунтувалися на заявах власниці нерухомості й не отримали судового підтвердження, однак стали частиною публічного обговорення.
У публічному просторі ім'я Страннікова також згадувалося в контексті так званих "туалетних схем" — практики маніпуляцій з малими об'єктами нерухомості або незначними земельними ділянками. Видання KyivVlada аналізувало такі кейси як системне явище в рішеннях Київради, не прив'язуючи їх безпосередньо до Страннікова, однак це тло є показовим з огляду на його багаторічну роботу в бюджетно-земельному секторі.
Декларації та майнові активи
На сайті НАЗК декларації Страннікова за останні роки відсутні або приховані, що ускладнює повноцінний громадський контроль. Водночас за даними медіа, у 2018 році в його декларації зазначено наявність у нього та членів родини значних грошових активів і кількох об'єктів нерухомості, частина з яких оформлена на близьких родичів.
Депутат задекларував нежитлове приміщення площею 161 кв.м та квартиру площею 83,7 кв.м. Квартира площею 43 кв.м належить його матері. Його дружина є власницею двох квартир площею 38,6 кв.м та 53 кв.м. Рідному братові Андрія належить квартира площею 84,5 кв.м.
Щодо рухомого майна: матері депутата належить легковий автомобіль ВАЗ 2011 року випуску, а його рідному братові — автомобіль Nissan Qashqai 2012 року випуску. Зарплата Страннікова за основним місцем роботи становила 804 129 грн. При цьому депутат зберігав готівкою 315 000 доларів та 3 125 000 гривень.
Запити редакції та висновки
У межах підготовки матеріалу команда СтопКору направила офіційні запити до Київської міської ради, Національного агентства з питань запобігання корупції та Міністерства юстиції України, щоб з'ясувати обставини ухвалення бюджетних і земельних рішень у столиці, причини відсутності декларацій Страннікова у відкритому доступі, а також отримати інформацію про судові рішення та виконання договорів оренди комунального майна, пов'язані з діяльністю громадських організацій, що фігурують у його політичній біографії.
Діяльність Андрія Страннікова демонструє характерну для київської влади модель поєднання бюджетного впливу, пов'язаних громадських структур і обмеженої публічності майнової інформації. Сукупність цих факторів не дає підстав для однозначних правових висновків, однак залишає відкритими питання щодо стандартів прозорості, підзвітності та ефективного контролю за розподілом ресурсів столиці.