Агрохолдинг Kernel Holding готує придбання групи "Агро-Регіон" із земельним банком близько 41 тис. гектарів та елеваторною інфраструктурою. Бенефіціарами групи через структуру "ГАРНА СТОКГОЛЬМ ХОЛДИНГ АБ" є ексголова "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус та Ларс Пітер Елам Хоканссон. Орієнтовна вартість угоди становить $100–110 млн, рішення має ухвалити Антимонопольний комітет України. Це друга спроба придбання — першого разу компаніям не змогли домовитися щодо вартості.
Однак цей крок відбувається на тлі гострого корпоративного конфлікту, який докорінно змінив структуру компанії та викликав міжнародний скандал. На початку 2023 року Kernel залишався публічною компанією з великою кількістю міноритарних акціонерів. Засновник Андрій Веревський через підконтрольну структуру Namsen Limited володів близько 38% акцій, що давало йому приблизно 41% голосів. Це означало, що головні рішення потребували підтримки інших інвесторів.
Протягом 2023 року ситуація змінилася. З 2022 року в польських медіа від імені Kernel почали активно з'являтися матеріали про військові проблеми в Україні, експортні труднощі та можливе припинення діяльності. Польський аналітик Міхал Жулавінський звернув увагу, що паніка була штучною, а акції піддавалися підозрілим маніпуляціям. Мета полягала в тому, щоб налякати польських акціонерів і змусити їх продавати пакети акцій. Паніка спрацювала частково, але в травні 2024 року Україна відкрила експорт морем, і акції Kernel швидко зросли.
Наступний крок став вирішальним. У травні 2024 року на Кіпрі була зареєстрована компанія Namsen LTD, а Kernel миттєво випустила 216 млн акцій. Namsen LTD купила їх і стала основним акціонером. Внаслідок акції на Варшавській біржі впали з 26 до 1 злотого за ніч. Інвестори в паніці змушені були продавати свої пакети. Після цієї операції частка мажоритарного власника перевищила 94%. Для міноритарних акціонерів це означало втрату будь-якого реального впливу на рішення компанії.
У грудні 2023 року загальні збори акціонерів Kernel вирішили не виплачувати дивіденди за фінансовий рік, що завершився 30 червня 2023 року. За цей період компанія офіційно задекларувала $299 млн чистого прибутку. Рішення про нульові дивіденди було ухвалене в ситуації, коли понад 94% голосів належали одному власнику.
Процедура загальних зборів викликала міжнародний скандал. 11 грудня 2023 року мали відбутися щорічні загальні збори акціонерів Kernel у Люксембурзі. Д-р Рафал Жешотарський, який представляє групу міноритарних акціонерів, виявив, що офіс був порожній, рецепція нічого не знала, а "збори" зводилися лише до обробки pdf-файлу з голосуванням, завантаженого з Києва без підписів. Наступного дня Kernel опублікував перелік рішень, нібито ухвалених під час зборів о 15:00. Протокол підписала лише одна співробітниця, яка фізично з'явилася в офісі близько 16:40 — після втручання міноритарних акціонерів. Інші двоє осіб, які формально підписали протокол, не подали заяв про свою присутність.
Польські пенсійні фонди та інші інвестори об'єдналися для колективного позову до Люксембурзького суду і справу кваліфікували як економічне шахрайство у великих розмірах. Проте 28 березня 2025 року Люксембурзький суд відмовив у задоволенні позову міноритарних акціонерів, які намагалися оскаржити рішення Kernel Holding SA та Namsen Limited щодо випуску акцій у 2023 році.
Інвестор Павло Бойко заявив, що після дій Kernel він почав допомагати міноритарним інвесторам компанії. За його словами, він організував їхні спільні дії та ініціював п'ять судових позовів, оскаржуючи рішення компанії. Судові процеси відбуваються у Польщі та Люксембурзі. Після початку судових процесів Бойко заявив про переслідування в Україні. Проти нього відкрито кримінальне провадження за обвинуваченням в організації незаконного переправлення людей через кордон. Він називає ці звинувачення абсурдними та сфабрикованими і пов'язує їх появу з корпоративним конфліктом. У квітні Бойко виїхав з України, а в червні вивіз за кордон сім'ю. За його словами, підставами для виїзду були інвалідність матері та робота на стратегічному підприємстві.
Веревський також подав позов на українського журналіста Nick Feldman за його інтерв'ю на YouTube, зробивши це в Швейцарії, незважаючи на те, що вони обидва є громадянами України. Суд в Швейцарії відмовив мільярдеру у забезпеченні його позову і зобов'язав сплатити Nick Feldman 7500 швейцарських франків.
Поки Kernel вирішував суперечки з акціонерами у Європі, на українському ринку спалахнув ще більш скандальний епізод. Через порти Одеської області вивезли 750 тисяч тонн олії за період з травня 2024 до березня 2025, з них Kernel відвантажив тільки 325 тонн. З них 153 тисячі поставок доводиться перевіряти вручну. В експортному ланцюзі запрацювали фірми-одноденки — "Ядро-трейд" і "Ядро-торг", зареєстровані за тією ж адресою, що й структури Kernel.
Розрахунки за відправки здійснювалися двома способами: офіційні постачання Kernel оплачувалися корпоративним чеком, а постачання через "Ядро-трейд" і "Ядро-торг" — простими переказами з картки на картку. Схема працювала так: оформлювали експорт партій олії (24–26 тонн) через фірми-прокладки. Після доставлення вантажу ці фірми зникали з реєстрів, тому податок, який мав сплачуватися після виконання замовлення, стягнути було неможливо. За оцінками експертів, така схема могла коштувати державі близько 1,5 млрд грн — кошти, які могли б бути спрямовані на підтримку бюджету та потреби країни у воєнний час.
Агресивна корпоративна політика агрохолдингу проявилася й у конфлікті навколо компанії "Агродім". Після трагічної смерти нардепа Валерія Давиденка, засновника "Агродому", контроль над більшою частиною підприємства перейшов до структур, пов'язаних із Kernel. Мати покійного, Валентина Давиденко, стверджує, що компанія використала договір про позику для недружнього поглинання підприємства та привласнила врожай.
2 липня 2020 року АМКУ дозволив структурі Kernel — компанії "Прогресивні інвестиційні стратегії" — придбати понад 50% "Агродому". Валентина Давиденко звернулася до АМКУ із заявою про перегляд рішення, заявляючи, що вона контролювала компанію, а комітет ухвалив рішення на підставі недостовірної інформації. Через відсутність документів її заява залишилася без розгляду. Kernel у 2020 році опублікувала спростування: компанія не була контрольним акціонером, а лише придбала 24% частки та надала кредит у $11 млн. Після дефолту позичальника зобов'язання щодо зворотного продажу частки припинилися.
Станом на січень 2019 року бенефіціаром компанії "Агродім" значилася Валентина Давиденко. Проте з 13 травня 2019 року до переліку засновників також увійшли компанія "Прогресивні інвестиційні стратегії" із часткою 24,9%, Олександр Бедриківський із часткою 12% та Ірина Хомайко із часткою 51,1%, яку також пов'язують із А. Веревським. У травні 2021 року на ту ж адресу та з тим самим директором зареєстрували нову компанію-клон — ТОВ СП "Агродім" з копійчаним статутним капіталом у 10 тис. грн. За словами Валентини Давиденко, селян змушували переукладати договори оренди землі на користь нового підприємства, що фактично дозволило Kernel збільшити свій земельний банк у Чернігівській області.
Засновницею нового "Агродому" стала фізична особа Сліпенчук Оксана Вячеславівна. Згідно з відкритими даними, Сліпенчук — це ФОП, яка виробляє меблі в Полтаві. Вона побула бенефіціаром аж один рік, а потім компанія перейшла до рук Андрія Веревського.
У липні 2021 року в матеріалах Господарського суду Чернігівської області вперше з'являється компанія, зареєстрована у вільній економічній зоні ОАЕ. Ця структура має ту ж адресу та власника, що й колишня компанія Олексія Багрія — Markeb Overseas FZE. Через боргові зобов'язання офшор намагалася стати власником частки в "Агродомі". Багрій тісно пов'язаний із соратником і другом покійного Давиденка Борисом Приходьком, чернігівським нардепом. Свого часу Приходько і Давиденко підозрювались у розкраданні з ПАТ "Аграрний фонд" 2 млрд 69 млн гривень (або 250 млн доларів за тодішнім валютним курсом). Обоє вони були співвласниками Терра Банку. Саме Борис Приходько знайшов свого друга застреленим. Про те, що Олексій Багрій у 2023 році виїхав за кордон із сином Приходька Даниїлом як волонтер для доправлення гуманітарної допомоги та не повернувся, уже писав СтопКор.
Діяльність Бориса Приходька нагадує те, як працює Kernel. У 2024 році Леонід Яковишин повідомив про ймовірне рейдерське захоплення його компанії "Земля і воля".
Історія Kernel Holding та Андрія Веревського демонструє, як корпоративні рішення, судові конфлікти й фінансові скандали можуть роками співіснувати з подальшим розширенням бізнесу. Попри міжнародні суди, втрату довіри інвесторів і питання до прозорості операцій, компанія продовжує укладати великі угоди, що ставить під сумнів ефективність контролю та наслідків для великого бізнесу в Україні.
Команда СтопКору направила запити до Антимонопольного комітету України, Бюро економічної безпеки, Державної прикордонної служби та до компанії Kernel.