У центральній частині Києва, неподалік від Хрещатика, понад десять років функціонував спеціалізований заклад для торгівлі дорогими швейцарськими годинниками, ювелірними виробами та творами мистецтва. Ломбард позиціонував себе як преміум-заклад для обраних клієнтів, але його власник і схема роботи викликають серйозні запитання щодо законності діяльності та можливих зв'язків з українською елітою.
Російський власник і мережа бізнесу
За даними Opendatabot, єдиним власником ТОВ «Часовий ломбард «Перспектива»» є Павло Олександрович Захаров – громадянин Російської Федерації. Компанію зареєстровано 2 вересня 2011 року з символічним статутним капіталом у 15 942 гривні. Директором значиться Рубен Ованесович Казанджиян. Сервіс Opendatabot фіксує, що компанія мала власників з РФ на момент 23 лютого 2022 року – у переддень повномасштабного вторгнення. Відповідно до українського законодавства, бізнес громадян країни-агресора мав перебувати під контролем держави.
Захаров не обмежується українським ринком. У Росії він є власником розгалуженої мережі одноіменних ломбардів, які, згідно з рейтингом московських ломбардів на платформі Sostav.ru від травня 2026 року, стабільно входять до першої п'ятірки в російській столиці. Географія бізнесу поширюється й на інші колишні радянські республіки. Казахстанський реєстр SafeDeal фіксує компанію «ТОВ «Часовий ломбард»», зареєстровану в Алмати у травні 2024 року. Директором там вказаний Андрій Олександрович Ходаков – та сама особа, яка, за інформацією джерел редакції, є фактичним куратором київської «Перспективи» від імені Захарова. Офіційно Ходаков значиться безробітним, хоча через його руки щомісяця могли проходити десятки мільйонів доларів. Діяльність казахстанського ломбарду класифікована як «Власність іноземних фізичних осіб» та «Інші фінансові посередники під іноземним контролем». Реальний контроль, ймовірно, здійснюється з Дубая, де нині живе сам Захаров.
Репутація в Росії та схема контрафакту
На російському ринку репутація «Перспективи» далеко не прозора. За даними видання Kompromat1.online, ломбард систематично продавав підробки під виглядом ексклюзивних годинників Rolex із красивими легендами про «80-річну колекційну історію» та відповідними сертифікатами. Коли обурені покупці розбиралися в справі, з'ясовувалося: циферблати на «колекційних» Rolex виявлялися безіменними підробками, не пов'язаними з офіційним виробником. За тим же джерелом, кілька VIP-клієнтів заплатили від 4 до 12 мільйонів рублів за фальшивки.
Обличчям «Перспективи» в Росії став Філіп Кіркоров – попзірка, відома послідовною підтримкою путіна. Портал Sledst.org описує ширшу схему: Захаров начебто перетворив ломбард на постачальника дорогого люксового реквізиту для кремлівської номенклатури. Поруч із підробленими Rolex фігурують нібито оригінальні прикраси Graff, Chopard та Cartier, але їхнє справжнє походження викликало серйозні запитання у фахівців. За версією авторів матеріалу, зв'язки з впливовими клієнтами з держструктур давали ломбарду надійний захист від перевірок у Росії.
Київська операція: готівка, контрафакт і відсутність контролю
За інформацією, яку редакція отримала з інсайдерських джерел, київська «Перспектива» працювала за схемою, яка мала наступні ознаки. Дорогі годинники й ювелірні прикраси нібито потрапляли в Україну з РФ через території Білорусі та Польщі буквально «на тілі» кур'єрів. Порожні фірмові коробки завозилися окремо. Таким чином, митні платежі та податки не сплачувалися в повному обсязі.
Товар реалізовувався лише за готівку без офіційних документів. Вартість лотів могла сягати кількох мільйонів доларів – за 400 тисяч доларів можна було придбати навіть картину Айвазовського. На сайті ломбарду не вказувалася адреса, всі деталі обговорювалися телефоном після попередньої домовленості. Для тих, хто проходив «фейсконтроль», угода відбувалася у спеціальному місці на київському Подолі під охороною.
Зв'язки з українською елітою
Головне запитання: як бізнес такого масштабу, який офіційно належить громадянину держави-агресорки, міг безперешкодно функціонувати в столиці України під час війни, минаючи податкову, митницю й санкції? Відповідь може лежати у площині «правильних» зв'язків.
Послугами ломбарду, за даними джерел редакції, користувалися представники вітчизняного політикуму незалежно від партійної приналежності. Купівля дорогого годинника за готівку – один із найпростіших способів легалізувати кошти. Саме так на запястках депутатів і посадовців з'являються годинники вартістю з двокімнатну квартиру в Києві, задекларовані як «презенти».
Кошти від продажу коштовностей, за словами інсайдерів, могли виводитися російським власником через криптовалюту, офшорні компанії та нелегальний вивіз готівки – фактично фінансуючи економіку країни-агресора. Редакція СтопКору продовжує з'ясовувати, хто саме сприяв Захарову та Ходакову в Україні та надавав їм «дах» у бізнесі.