← Назад

Від архітектурної амбіції до кримінального розслідування: як пішохідний міст став символом корупційних схем у Києві

2019-08-30 07:30 · StopCor · StopCor
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Споруда, яка мала стати гордістю столиці, перетворилася на один із найрезонансніших об'єктів розслідувань правоохоронних органів. Пішохідно-велосипедний міст між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка» за кілька місяців набув статусу мему, а навколо його будівництва розгорнулася гостра дискусія про можливий плагіат, завищення кошторисів та корупційні схеми.

Історія проєкту розпочалася у квітні 2013 року, коли оголошено міжнародний архітектурний конкурс. Швейцарська компанія «Leuppi & Schafroth Architekten» виграла другу премію у травні 2013-го (перше місце не присудили нікому). За оцінками швейцарців, будівництво мосту за їхнім проєктом коштувало б 6 мільйонів доларів, а розробка документації — близько 39 тисяч швейцарських франків.

У лютому 2017 року київський мер Віталій Кличко видав розпорядження про будівництво переходу, контроль покладено на заступника голови КМДА Олександра Спасибка. Через кілька місяців листування та відеоконференцій пропозицію швейцарців відхилено як надто дорогу.

У вересні 2017-го тендер на розробку проєкту та робочої документації виграла ТОВ «Проектні системи ЛТД», засновниками якої є батько й син Миргородські — Сергій Миколайович та Андрій Сергійович. Вартість договору спочатку становила 3,63 мільйона гривень, але згодом знижена до 1,45 мільйона. Варто зазначити, що Сергій Миколайович Миргородський з кінця 2011 року перебуває у розшуку Мелітопольським відділом поліції за звинуваченням у крадіжці, поєднаній з проникненням у житло (стаття 185 частина 3 ККУ, яка карається позбавленням волі від 3 до 6 років).

У листопаді 2017-го тендер на будівельні роботи виграла ТОВ «Спецавто-Буд» вартістю 255,57 мільйона гривень. За інформацією медіа, це була перша закупівля, яку компанія виграла самостійно. Однак у 2018 році вона була субпідрядником на будівництві мосту в Івано-Франківську у ТОВ «Мостобудівельний загін №112» — компанії, яку пов'язують з оточенням екс-нардепа від «Партії регіонів» Володимира Продивуса.

Керивник ТОВ «Спецавто-Буд» Сергій Дубенко на початку десятиліття очолював ТОВ «Архітектурно-будівельний альянс», співвласником якого був екс-нардеп від «Партії регіонів» і колишній очільник КМДА Володимир Макеєнко. Протягом останніх двох років компанія зі статутним фондом 7000 гривень та 10-15 працівниками одержала державні замовлення на сотні мільйонів гривень.

Питання про плагіат виникло у травні 2019 року. Співзасновниця «Leuppi & Schafroth Architekten» Стефані Шафрот заявила виданню «Наші гроші», що базову концепцію, принципи проектування, форму, конструктивне рішення та матеріали мосту «запозичено» з проєкту швейцарців, за який досі не сплачено ані копійки, включаючи конкурсний приз.

Андрій Миргородський відреагував емоційно у Фейсбуці, звинувативши у роздмухуванні теми «політиків, що брудним чином втручаються у життя Міста». Він стверджував, що проєкт розроблено архітектурною майстернею Миргородських у 2010 році та вперше презентовано у квітні 2012-го на Містобудівній раді Києва. За його словами, швейцарці побачили проєкт у пресі та поцупили ідеї.

Олександр Горбань, один з розробників концепції, заявив, що вона розроблялася ним у складі ТОВ «Проектні системи ЛТД» до оголошення конкурсу. Однак експерт Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Віктор Петрук порівняв проєкти так: «Мости Миргородського та Leuppi & Schafroth Architekten схожі, як ягуар на капоті Jaguar XK140 і олень на капоті ГАЗ-21». Він зазначив, що проект Миргородського передбачає прямі прольоти зі зиґзаґоподібним розміщенням опор, а швейцарський — S-образний проліт.

Дизайнер архітектурного бюро Buro-o Дмитро Макагон висловив іншу думку: те, що будують, більше можна порівняти з швейцарським проектом. У швейцарському проекті для пролітної частини запропоновано замкнутий коробчатий перетин з металу, однаковий на всій протяжності. У проекті 2012 року перетин не замкнутий, пролітна частина замислювалася бетонною з потовщенням біля опор.

Спеціаліст з урбаністики Юрій Лозовенко припустив, що основна архітектурна ідея належить Миргородському, а технічне рішення скопійоване у швейцарців. Архітекторка Аліса Чупрій вважає, що така практика дискредитує конкурси й тендери, веде до виродження ремесла архітекторів та інженерів, натякаючи іноземним бюро не потикатися в Україну.

Щодо фінансування, у грудні 2018 року ТОВ «Проектні системи ЛТД» отримала 10,14 мільйона гривень на коригування та додаткові роботи, а також близько мільйона гривень за авторський нагляд. 16 травня 2019-го кошторисна вартість мосту сягла 420 мільйонів гривень. За інформацією видання «Наші гроші», на 232,63 мільйона гривень було зменшено фінансування реконструкції Київського зоопарку, водночас на 132,63 мільйона гривень збільшено видатки на будівництво мосту.

22 травня 2019-го вартість робіт ТОВ «Спецавто-Буд» збільшена до 282 мільйонів гривень. 22 серпня 2019-го Андрій Миргородський в інтерв'ю Mind.Ua запевнив, що подорожчання пов'язане з укріпленням схилів (50 мільйонів гривень), а заміна верхнього шару скла була передбачена проектом. Однак реальна різниця між стартовою та фінальною вартістю становила вчетверо більше. На розробку проєкту підпірних стін виділено лише 1,4 мільйона гривень, а 8,1 мільйона гривень пішло на коригування проекту мосту для можливості будівництва канатної дороги. Загальні витрати на проєктування збільшено втричі, сумарна вартість мосту сягнула майже півмільярда гривень — проти 6 мільйонів доларів за розрахунками швейцарців.

Перші тріщини на скляних фрагментах підлоги з'явилися 26 травня 2019-го, через день після помпезного відкриття. Віталій Кличко заявив, що це справа рук «вандалів». 28 травня 2019-го скляні елементи нашвидку замінили працівники без форменого одягу та розпізнавальних знаків. Пізніше з'ясовано: заміну проводили представники білоцерківської фірми ТОВ «Контракт 61», засновниками якої є Олег Каліберда і Дмитро Рудковський, колишній перший заступник міністра оборони (жовтень 2004 — лютий 2005 років).

31 травня 2019-го юристи «Тисни» (Bihus.Info) звернулися до Національного антикорупційного бюро України із заявою щодо можливого вчинення службовими особами КМДА кримінальних правопорушень. 11 червня 2019-го Печерський райсуд задовольнив клопотання слідчого відділу ДБР про тимчасовий доступ до речей та документів КП «Інженерний центр», ТОВ «Спецавто-Буд», ТОВ «Проектні системи ЛТД» та деяких компаній-субпідрядників. У судовому рішенні зазначено про можливе вчинення кримінального правопорушення службовими особами КМДА за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Проектні системи ЛТД», які, зловживаючи своїм становищем, шляхом внесення недостовірних відомостей до документації щодо вартості розробки проектної документації, заволоділи коштами місцевого бюджету на суму понад 11 мільйонів гривень, виділеними на закупівлю проєктних робіт, чим завдали державі матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

12 червня 2019-го КП «Інженерний центр» укладає договір на закупівлю додаткових робіт у ТОВ «Спецавто-Буд» на суму 73,81 мільйона гривень (самі роботи проведено у травні). Додаткові роботи передбачають влаштування фонтану в парку «Володимирська гірка» та збільшення обсягів благоустрою, які вже були включені до іншого договору від 12 березня 2019 року.

1 липня 2019-го за результатами розгляду заяви юристів «Тисни» та проведеної НАБУ аналітичної роботи внесено відомості до ЄРДР за фактом імовірного вчинення службовими особами КП «Інженерний центр» розтрати в особливо великих розмірах за попередньою змовою.

11 липня 2019-го на мосту виявлено нові тріщини біля основи однієї з огорож, значно ослабли троси. Заступник голови КМДА Олександр Спасибко повідомив, що конструктивних пошкоджень немає, тріщина утворилася внаслідок перепаду температур і натягнутих тросів.

30 липня 2019-го керівник Офісу президента Андрій Богдан під час брифінгу заявив про підготовку звернення до правоохоронних органів для перевірки оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо можливої корупції під час будівництва Подільсько-Воскресенського, Шулявського і нового пішохідно-велосипедного мостів. Однак ця заява з'явилася вже після того, як справою впритул зайнялися ДБР та НАБУ, а перша інформація у ЗМІ про збільшення вартості та можливий плагіат з'явилась ще до призначення Богдана в Офіс президента (21 травня 2019-го).

22 серпня 2019-го Андрій Миргородський підтвердив, що проти компанії порушено дві судові справи, тривають перевірки від НАБУ та Господарського суду, проведено виїмку документів. Він повторив тезу Віталія Кличка про те, що кримінальна справа пов'язана з протистоянням між чинним мером та його опонентами з Офісу президента.

Віталій Кличко неодноразово заперечував звинувачення. У травні 2019-го він заявив, що міст подобається кожній людині, яка там побувала, але не подобається його опонентам, і став елементом політичної боротьби проти нього. Він також запевняв: «Спекуляції про те, що вкрали міст, — брехня, про те, що збільшили кількість грошей на проєкт — брехня, скільки міст коштував, стільки і коштує».

Однак хронологія подій свідчить про інше. Перші обґрунтовані публікації у ЗМІ із закидами щодо «запозичення» ідей швейцарських архітекторів з'явилися на початку травня 2019-го. Помпезне відкриття мосту відбулося 25 травня 2019-го за участю перших осіб столиці. Таким чином, виправдання порушеної кримінальної справи виключно підступами політичних ворогів видається абсолютним мітом. Можливо, опоненти чинного мера дійсно використали зручну тему як додатковий важіль впливу у боротьбі за владу в столиці, але стовідсотковий привід для цього дала сама КМДА та її «кишенькові» підрядники.

#МістКличка #КорупціяКиєва #ДБРНАБУ #ПлагіатПроекту #РозтратаБюджету #ПолітичнаБорня #АрхітектурнийСкандал #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування