Українські дороги залишаються однією з найбільших проблем інфраструктури країни, незважаючи на масштабне фінансування. Протягом 2018–2022 років планувалось витратити близько 300 мільярдів гривень на ремонт і будівництво автошляхів. У 2019 році на ремонт доріг було виділено понад 45 мільярдів гривень, а державна субвенція на проекти місцевого значення склала 11,5 мільярда. Однак до жовтня 2019 року кратери на так званих "трасах смерті" залишались на місці, що викликало питання про те, куди насправді спрямовуються ці кошти.
Проблемні маршрути та їхня вартість
На початку 2019 року проєкт "2 Лошадиные Силы" оприлюднив топ-5 найгірших доріг України: Київ – Кривий Ріг, Кропивницький – Кривий Ріг, Миколаїв – Кривий Ріг, Херсон – Кривий Ріг та Миколаїв – Кропивницький. Власний антирейтинг шляхів мала й "Нова пошта". Як зауважив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк, найбільш критичні дороги національного значення – це Решетилівка – Дніпро, Тернопіль – Стрий, Кропивницький – Миколаїв, Кривий Ріг – Миколаїв та інші. "Де-факто, їх не існує. Такого занепаду я не пам'ятаю. Ми кожного дня їх об'їжджаємо, а це зайві кілометри, години та гроші", – резюмував він у публікації на своїй сторінці у Facebook.
З 1 січня 2018 року в Україні запрацював Державний Дорожний фонд, функцією якого є цільове фінансування будівництва, ремонту й утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення. У рамках децентралізації дорожного господарства місцева мережа автошляхів протяжністю близько 117 тисяч кілометрів перейшла під управління місцевих органів влади, а за "Укравтодор" залишилось близько 52 тисяч кілометрів державних і міжнародних доріг. За оцінкою експерта у сфері управління та інфраструктури Володимира Шульмейстера, дорожний фонд України становить близько 70 мільярдів гривень на рік.
Дорога Миколаїв – Кропивницький (Н-14), яку ЗМІ охрестили "дорогою ярості", фігурує у всіх антирейтингах якості покриття. Згідно з даними "Ініціативи із прозорості інфраструктури" (CoST), передбачено лише капітальний ремонт ділянки у 1,1 кілометра вартістю 28 мільйонів 161 тисяч 890 гривень за рахунок кредитних коштів. Однак насправді планувалось капітально ремонтувати більшу ділянку цього шосе за бюджетний кошт. На початку вересня 2019 року Служба автомобільних доріг у Миколаївській області провела мільярдний тендер з терміном здачі робіт до 1 липня 2022 року.
Дорога Миколаїв – Кривий Ріг (Н-11) також потребує значних інвестицій. Згідно з даними CoST, у Миколаївській області планується поточний середній ремонт 30 кілометрів ділянки вартістю 150 мільйонів гривень за рахунок кредитних коштів, у Дніпропетровській – 53 кілометри вартістю майже 250 мільйонів гривень з бюджету. Роботи планувалось виконувати окремими ділянками, що означало проведення окремих закупівель замість одного прозорого тендеру.
Корупція та монополізація ринку
"По дорогах всюди проблеми. Перша – як вони будуються, друга – як вони експлуатуються. Якщо порушувати або перше, або друге, а ще гірше – і перше, і друге, то доріг не буде… Корупція вбиває ось ті гроші – 70 мільярдів на рік. Можна сказати, що всі ці гроші викидаються просто в чорну діру. Кому це цікаво? Тим, хто удає, що будує дороги", – констатував Володимир Шульмейстер.
Портал моніторингу фінансування будівництва та ремонту доріг BRDO наводить шокуючу статистику: ринок будівництва, ремонту й утримання автодоріг у більшості областей є практично монополізованим, оскільки частка 1–3 найбільших підрядників складає понад 50%. За даними аналітиків компанії DC Evolution, у 2018 році найбільше коштів було витрачено на ремонт шляхів на Львівщині – понад 4 мільярди гривень. Найдорожче ремонт одного кілометра дороги обійшовся у Закарпатській, Черкаській та Хмельницькій областях.
У червні 2019 року Хмельниччина опинилась у центрі гучного корупційного скандалу довкола місцевого "Автодору". Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області вписала у тендерну вимогу до учасників надати лист-відгук від балансоутримувачів доріг не пізніше тижня до кінцевого терміну подання пропозицій. Тодішній заступник міністра економічного розвитку й торгівлі Максим Нефьодов прокоментував: "До будівництва дороги 'Автодор' допустить тільки ту компанію, яка принесе видану за останній тиждень довідку від самого 'Автодору' чи області, що треба цю компанію допустити… Легше було б одразу вказувати рахунок, куди хабар переводити. Отаке 'свій до свого за своїм'".
Олександра Глуздовська, Head of Data Science компанії DC Evolution, зазначила, що з-поміж топ-шістки регіонів за загальною сумою тендерів найбільша волатильність вартості цін ремонту за один кілометр дороги відмічена у Київській, Вінницькій та Закарпатській областях. На Вінничині вона становила 5,5–23 мільйони гривень, на Київщині – 3–22 мільйони гривень, а на Закарпатті – 3,7–26,5 мільйонів гривень. Розподіл цін у Київській області є асиметричним – тут переважають низькі ціни, а тендери понад 22 мільйони гривень трапляються досить рідко. Така волатильність може свідчити про штучно збільшену кількість закупівель, особливо у випадках, коли дорога розбивається на невеликі окремі ділянки і відбуваються так звані допорогові закупівлі. Лідером за "допорогами" стала Тернопільська область, де без конкурсу були проведені 423 тендери на загальну суму 64,5 мільйонів гривень.
Топ-підрядники дорожного фонду
У 2018 році шість компаній виконали ремонт доріг на суму понад один мільярд гривень кожна. Це ТОВ "Автомагістраль-Південь" (3,95 мільярда), ПП "Полтавабудцентр" (2,25 мільярда), ТОВ "Онур конструкціон інтернешнл" (2,24 мільярда), ТОВ "ШБУ-77" (1,32 мільярда), ТОВ "Ростдорстрой" (1,27 мільярда) та ТОВ "ПБС" (1,06 мільярда).
ТОВ "Автомагістраль-Південь" зареєстровано в Одесі. Засновники і кінцеві бенефіціари – Валерій Коротков та Олег Наливанний. Підприємство має три філії: у Львові, Києві та Дніпрі. За даними системи YouControl, кількість кримінальних судових справ, пов'язаних з компанією, за останні три роки складає 91, кількість судових справ, де вона виступає відповідачем, – 4. Протягом останніх п'яти років дохід підприємства від держзакупівель значно перевищує іншу виручку, що вказує на високу залежність від тендерів та ймовірність корупційної складової.
У 2017 році ТОВ "Автомагістраль-Південь" була переможцем тендеру, оголошеного Службою автомобільних доріг Дніпропетровської області на ремонт траси Н-11 "Дніпро – Кривий Ріг – Миколаїв" (дороги, що входить до всіх антирейтингів якості покриття і в народі одержала назву "танкодром"). Загальне фінансування ремонтних робіт склало 957 мільйонів 360 тисяч гривень, тобто майже 11,5 мільйонів за один кілометр дороги. Замовлено було не капітальний ремонт, а поточний середній на окремих ділянках траси до кордону з Миколаївською областю.
Компанія запевняла, що виконала ремонт на ділянках, під які було виділено фінансування. "Ніхто стосовно якості роботи претензій ніколи не висловлював. Вартість робіт була ринковою: ремонт передбачав заміну основи та двох шарів асфальтобетону. Тобто це не 'косметичний ремонт', а фактично нова дорога. 'Автомагістраль-Південь' – лідер українського ринку. Проводить всі види ремонту, зокрема капітальний. Ми також будуємо абсолютно нові дороги та навіть злітно-посадкові смуги в аеропортах", – стверджували у компанії.
ПП "Полтавабудцентр" зареєстровано у 1997 році зі статутним капіталом у нуль гривень у Полтаві. Керівник та уповноважена особа – Гарник Петросян, засновник і бенефіціар – Славік Асланян. Петросян раніше був директором ТОВ "Миколаївбудцентр", керівником якого наразі є Вагінак Амірханян, а засновником – його брат Араік Амірханян. Обидві фірми останні три роки активно діють на тендерному полі: загальна сума закупівель за участі ПП "Полтавабудцентр" лише за частину 2019 року склала понад 663 мільйони гривень, у 2018 році – понад 1,5 мільярда. Кількість кримінальних судових справ, пов'язаних із компанією, за останні три роки – 16, кількість судових справ, де вона виступає відповідачем, – 3.
19 червня 2019 року у приміщенні Антимонопольного комітету працівники СБУ затримали фактичного власника ПП "Полтавабудцентр", засновника групи компаній "Дорлідер" Араіка Амірханяна. За даними миколаївського активіста "Дорожнього контролю" Дениса Борисова, в СБУ пояснили, що компанії Амірханяна не лише йшли на змову під час торгів, але й ухилялись від сплати податків. Раніше повідомлялось, що Головне слідче управління СБУ вело справу щодо змови колишнього в.о. голови "Укравтодору" Олександра Харченка з Амірханяном та групою інших осіб стосовно привласнення бюджетних коштів.
ТОВ "Онур конструкціон інтернешнл" зареєстровано у Києві. Власниками є громадяни Туреччини Онур та Ісхан Четінджевіз (99,77%) та львів'янин Олег Фаріон (0,23%). Компанія має широкий перелік зареєстрованих видів діяльності – 15. Кількість кримінальних судових справ, пов'язаних з компанією, за останні три роки – 16, кількість судових справ, де вона виступає відповідачем, – 9.
18 лютого 2019 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від ТОВ "Бердянськбудтрест" до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області про визнання рішення тендерного комітету у процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Н-30 Василівка – Бердянськ недійсним у зв'язку з дискримінаційними умовами. Утім, пізніше позивач відмовився від позову, і провадження у справі було закрито.
Динаміка виграних компанією держзакупівель вражає: 2015 рік – понад 682 мільйони гривень, 2016 рік – 2,14 мільярда гривень, 2017 рік – майже 3,9 мільярда гривень, 2018 рік – понад 5,1 мільярда гривень. Ще у 2013 році "Онур конструкціон інтернешнл" підозрювали у перемозі в тендері з фіктивною конкуренцією. Мова йде про угоду в 64,24 мільйонів гривень на реконструкцію проспекту Червоної Калини 13 вересня 2013 року, підписану з управлінням капітального будівництва Львівської міськради.
Наприкінці липня 2019 року стало відомо, що Служба автодоріг у Полтавській області провела тендер на ремонт автомобільної дороги загального користування М-03 Київ–Харків–Довжанський, переможцем якого вийшла "Онур Конструкціон Інтернешнл". Результатом торгів став найбільший контракт цього року на реконструкцію доріг на суму майже один мільярд гривень. На цей тендер подавало заявку й ТОВ "Ростдорстрой".
ТОВ "Ростдорстрой" наразі належить одеським підприємцям Євгену Коновалову та Юрію Шумахеру, які раніше були топменеджерами компанії. У 2018 році вони викупили 100-відсоткову частку у "Сайдлейк Інтренешнл Лімітед" з Британських Віргінських островів. Кінцевими бенефіціарами віргінської фірми є російські бізнесмени Олександр Рацкевич та Олександр Жуков, якого ЗМІ називають "збройно-нафтовим" бароном та пов'язують із ексмером Одеси Русланом Боделаном. Теперішні власники "Ростдорстрою" входять до орбіти впливу чинного одеського міського голови Геннадія Труханова. Юрій Шумахер є депутатом міськради від партії "Довіряй справам", яку очолюють два Геннадія – Труханов і Кернес.
На початку вересня 2019 року Служба автомобільних доріг в Миколаївській області провела перший великий тендер року на капітальний ремонт "пекельної траси" – Н-14 "Олександрівка–Кропивницький–Миколаїв", на ділянці км 198 + 300 – км 235 + 614. Переможцем мільярдної закупівлі вийшло ТОВ "Ростдорстрой" – для одеситів цей тендер став рекордним в історії компанії. Фаворитом цього конкурсу спочатку вважалось ТОВ "Автомагістраль-Південь", утім, тендерний комітет дискваліфікував цю компанію, так само як і ПП "Полтавабудцентр", через претензії до оформлення документації.
ТОВ "ПБС" зареєстровано в Івано-Франківську. Основним власником фірми є Іванна Непик. За інформацією видання "Наші гроші.Львів", Іванна Непик також є бізнес-партнером Віктора Шевченка – рідного брата колишнього гендиректора туристичного комплексу "Буковель" та екснардепа, ексчлена Комітету ВРУ з питань бюджету Олександра Шевченка. Як стверджують івано-франківські ЗМІ, колишній парламентар сам підтвердив свою причетність до фірми, яку журналісти запідозрили у зв'язках з Шевченком після першого виграного у 2015 році тендеру на ремонт траси Н-09 на ділянках у Львівській області вартістю 245 мільйонів гривень.
У 2016 році слідче управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області висловило підозру ТОВ "ПБС" у завищенні вартості ремонту автодороги Н-09 Мукачеве–Львів. За даними слідчих ДФС, службові особи фірми завищили ціни будівельних матеріалів, використаних на ремонт дороги державного значення. Пік "розквіту" компанії прийшовся на 2016 рік – тоді вона отримала державних підрядів на понад 4,7 мільярда гривень. Загальна кількість кримінальних судових справ, пов'язаних з компанією, за останні три роки – 48, станом на сьогодні відносно ТОВ "ПБС" відкриті три виконавчі провадження.
Лише трохи не вистачило, аби ТОВ "УПС" потрапила до топ-6 розпилювачів дорожного фонду. Компанія мала в активі завершені тендери на суму понад один мільйон доларів і неодноразово фігурувала у розслідуваннях редакції. Фірма кілька років поспіль вигравала багатомільйонні тендери на ремонт доріг на Дніпропетровщині. Бездоріжжя, яке знімальна група відчула на власній шкірі, обійшлось мешканцям Дніпропетровської області у 584 мільйони гривень – у 2016 та 2017 році на ремонт доріг з бюджету було виділено 303 мільйони та 281 мільйон гривень відповідно. Вже після "УПС"-івського ремонту автошлях почав швидко руйнуватись. Комісія з області звинувачує "Укравтодор" та "Укртрансбезпеку". Наприкінці вересня 2019 року громадські активісти змушені були звернутись до голови Дніпропетровської області через підозри у неналежному виконанні підряду з боку будкомпанії.
25 відсотків капіталу ТОВ "УПС" належить Бородіну Владиславу Валерійовичу, якого тісно пов'язують із першим заступником голови Дніпропетровської облради Святославом Олійником.
Закупівлі та громадський контроль
Доки дорожні монополісти розігрують між собою мільярдні тендери, українські платники податків втрачають на "трасах смерті" час, гроші, а подекуди й життя. Редакція в рамках ініціативи "За чесні закупівлі" продовжує відстежувати ситуацію довкола конкурсів у будівельно-ремонтній сфері, нові факти і деталі – у наступних публікаціях.