Масштабна фальсифікація результатів зовнішнього незалежного оцінювання у 2014–2015 роках завдала державі збитків понад 7 мільйонів гривень та позбавила сотні чесних абітурієнтів місць у престижних вишах. Водночас судовий розгляд справи проти головних фігурантів цієї афери тягнеться вже три роки, викликаючи питання про можливість уникнення відповідальності.
У березні 2016 року Міністерство освіти і науки оприлюднило результати перевірки, яка виявила ознаки неправдивості результатів ЗНО у базі даних Українського центру оцінювання якості освіти. За 2015 рік виявлено розбіжності в результатах оцінювання 102 осіб, за 2014 рік – 90 осіб. Узагальнену інформацію про результати перевірки до Генпрокуратури МОН надало 26 січня та 24 лютого 2016 року.
Полічія встановила, що службові особи змінювали підсумки оцінювання понад 800 разів. Під слідство потрапили ексдиректор установи Ігор Лікарчук, два його заступники та три працівники технічного відділу. За словами представника Генпрокуратури Олександра Новікова, участь у фальшуванні результатів ЗНО брав майже весь керівний склад УЦОЯО, крім Вадима Карандія, а також окремі очільники Одеського та Івано-Франківського регіональних центрів. Підробки результатів ЗНО не було зафіксовано лише в роботі Львівського та Донецького центрів.
Тогенпрокурор Віктор Шокін заявив: "Наразі є всі підстави вважати, що керівники Центру оцінювання якості освіти зловживали своїм службовим становищем та скоїли ряд тяжких злочинів". Справа була передана до суду у 2016 році, проте судовий розгляд так і не розпочався. Представник Генпрокуратури України Олександр Новіков вважає, що процес затягують навмисно: "Це одна з найкорупційніших справ, яка розглядається судом, сотні фігурантів… справа за фактом діяльності злочинної організації в Центрі оцінювання якості освіти, яка з 2008 по 2015 рік змінювала на замовлення, як правило, високопосадовців, результати ЗНО їхніх дітей. У 2016 році справа була передана до суду і ми досі не почали її судовий розгляд".
Причини відтермінування розгляду справи різноманітні: повернення органу слідства на доопрацювання, зняття з розгляду через неявку сторін, відсутність адвокатів підозрюваних на слуханнях, а також лікарняні та відпустки суддів.
Двісті абітурієнтів, які могли б вступити до омріяних кафедр завдяки власним знанням, постраждали від корупційної схеми. Збитки кожного з них сягають 100–150 тисяч гривень, включаючи вартість навчання на контракті та втрачену можливість отримувати стипендію. Генпрокуратура надіслала до навчальних закладів списки всіх студентів – як потерпілих, так і тих, хто зайняв їхні місця з липовими балами, з рекомендацією перевести постраждалих на бюджет.
Проте у більшості престижних альма-матер справедливість так і не було відновлено. У Національному університеті "КПІ" спершу відрахували десятку "фейкових" студентів, але згодом за рішенням судів різних інстанцій поновили на навчання. У Національному медичному університеті імені Богомольця досі продовжують навчатись дев'ятеро з 14-ти студентів, що вступили за завищеними балами. Адвокат Віталій Наум пояснив: "Факт підроблення нічим не доведений. Підробка документа – кримінально-карне діяння. Винуватість чи її відсутність у вчиненні такого злочину встановлюється лише обвинувальним вироком суду. Наразі жодного студента не притягнули до кримінальної відповідальності за подачу завідомо неправдивих документів".
З'ясування подальшої долі абітурієнтів, які вступили за завищеними результатами, проводило видання "СтопКор". Журналістка Марія Гураль розповідала: "Оскільки у нас на руках лише імена й прізвища, це неабияк ускладнювало роботу. Ми викреслили однофамільців, перевірили родичів і, насамперед, батьків, та врешті виявили тих, хто вступив до навчальних закладів завдяки фальшивим оцінкам".
За інформацією Генпрокуратури, у 2014–2015 роках майже дві сотні абітурієнтів із завищеними балами вступили до півсотні ВНЗ по всій Україні – найбільше у Харків, Вінницю, Львів, Одесу і навіть Донецьк. Найбільше таких студентів потрапило до столичних університетів: майже три десятки навчальних закладів у Києві відчинили свої двері для 130 дітей впливових посадовців і бізнесменів із липовими результатами ЗНО.
До Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де конкурс сягає 20 осіб на одне бюджетне місце, таким способом потрапили син депутата Київради від БЮТ Владислава Ярцева та доньки ексголови "Укрзалізниці" Василя Гладкіх і заступника секретаріату ЦВК Сергія Дубовика. Донька колишнього депутата Донецької облради Рената Валітова походить з відомої медично-політичної "династії" і є онучкою ексдепутата Верховної Ради Тетяни Бахтєєвої, яку ЗМІ називали "сірим кардиналом" Комітету охорони здоров'я у парламенті. Рената вступила до популярного медичного вишу. Судячи зі світлин у соцмережі, вона отримує від життя насолоду по повній: розкішні букети, брендовий одяг.
Такий самий лакшері-стиль життя веде й Дарина Щербань, яка полюбляє дорогий відпочинок на березі океану та елітні розваги. На відміну від Ренати, Дарина опублікувала інформацію про завершення навчання у виші. Для Наталії Левадіної отримане завдяки фейковому ЗНО місце за партою КНУ стало трампліном для подальшого навчання за кордоном: отримавши "шевченківський" диплом, дівчина поїхала продовжувати освіту до Humber College Lakeshore Campus у Торонто.
Марія Гураль резюмує: "Ми перелопатили купу документів і висновок невтішний. На більшість фігурантів цієї справи оприлюднення інформації щодо підроблення результатів ЗНО ніяк не вплинуло і чи не всі – уже з престижними дипломами".
Деяким батькам, які купили дитинці бали, це коштувало кар'єри. Два роки тому Громадська рада доброчесності оприлюднила висновки про невідповідність трьох кандидатів посадам суддів Верховного Суду: голови Верховного суду України Ярослава Романюка, суддів Вищого спеціалізованого суду України Михайла Вільгушинського та Тетяни Франтовської, оскільки їхні нащадки фігурували в списках як студенти, що вступили за завищеними результатами ЗНО.
За даними вітчизняних ЗМІ, інформація про те, що Костянтин Лікарчук, син ексдиректора УЦОЯО, шукає "кінці" в апеляційній палаті ВАКС, вже дійшла до відомства Анни Новосад. Подейкують про суму в 50 тисяч доларів США, яку Лікарчуки ладні заплатити задля того, щоб справа залишилася у Солом'янському суді. За даними видання "Аргентум", загальна сума, витрачена корупційним сімейством за чотири роки розгляду справи, становить щонайменше 1,5 мільйона доларів.
Костянтин Лікарчук, скандально відомий юрист, якого нещодавно позбавили права на ведення адвокатської діяльності, неодноразово потрапляв у поле зору журналістів-розслідувачів – і як заступник скандального голови ДФС Насірова, і як "сірий кардинал" агрорейдерства, і як порушник адвокатської етики. Після програшу однієї з апеляцій у справі батька він прокоментував це не добираючи слів: "Три дебила и прокурорская собака", натякаючи на трійку суддів та державного обвинувача.
Як тільки в Ігоря Лікарчука виникли проблеми з правосуддям, Костянтин зробив "фінт": прописався в квартирі батька та зареєстрував там фейковий адвокатський офіс, адже за законом така нерухомість є недоторканною. Медійники пов'язують затягування розгляду справи Лікарчука у Солом'янському суді з впливом Олександра Грановського, посіпакою якого з "нульових" років є Костянтин Ігорович.
З посиланням на власні джерела в Міносвіти, видання From.ua повідомило, що кримінальна справа за обвинуваченням "Лікарчука і компанії" може повернутися з Вищого антикорупційного суду України до Солом'янського суду Києва, оскільки адвокати звинувачуваних оскаржують підсудність ВАКС. Анонімний співробітник міністерства зазначив, що син Ігоря Лікарчука вже понад місяць намагається знайти "виходи" на апеляційну палату Вищого антикорупційного суду, щоб домовитись про рішення на користь батька.