Весною 2023 року президент Зеленський підписав указ про санкції проти 287 юридичних осіб, серед яких опинився найбільший букмекер України PariMatch. На рахунках компанії було заблоковано 250 мільйонів гривень клієнтських коштів, сайт став недоступним, операційна діяльність припинена. Три роки потому реальність виявилася набагато складнішою за офіційні заяви про перемогу.
Тіньовий ринок гральних послуг в Україні розростається з катастрофічною швидкістю. За оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку легальний сегмент втрачає щонайменше 15 мільярдів гривень виручки через агресивне поширення нелегальних платформ. Дослідження компаній Kantar, Gradus та Factum, проведені у серпні–вересні 2025 року, встановили: тіньовий сегмент займає від 39% до 53% усього грального ринку. Президент АУОГБ Олександр Когут повідомив, що щоквартально близько 20–25 тисяч українців переходять із легальних казино до нелегальних платформ. Нелегальні оператори не сплачують жодних податків, активно використовують дропи та P2P-схеми, агресивно просуваючи свої бренди через рекламу у блогерів.
У 2025 році було заблоковано понад 2,5 тисячи нелегальних сайтів онлайн-казино, як повідомив Михайло Федоров. Проте блокування ресурсів подібне до різання голови гідрі: замість кожного забаненного сайту виростають щонайменше два нові «дзеркала».
Санкції на папері, бізнес у реальності
Коли РНБО вводила санкції проти структур PariMatch, офіційне обґрунтування включало підозри у зв'язках із Росією та схемах виведення коштів на користь держави-агресора. Санкції запроваджувалися на 50 років. Компанія публічно заявляла про вихід з ринків Росії та Білорусі з початку повномасштабного вторгнення.
Але розслідування СтопКору у 2024 році виявило: деякі сайти PariMatch продовжували працювати після введення санкцій — зокрема viphouse31.com, 11dudebet.com та stawkibet1.io. Ані РНБО, ані тодішній регулятор КРАІЛ ці ресурси повністю не заблокували. У КРАІЛ у відповідь на запит повідомили, що дані сайти мають бути недоступними на території України, але можливий доступ за допомогою VPN.
Паралельно розслідувачі виявили, що через офшорні компанії Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited структури PariMatch, схоже, продовжували працювати на територіях Росії, Казахстану, Білорусі та Кіпру. За цими компаніями, за даними медіа, стояли особи з російським громадянством, включаючи Катерину Білоруську — доньку фактичного засновника холдингу Едуарда Швіндлермана, який також, за наявними даними, вів бізнес на територіях так званих «ДНР» та «ЛНР» після їхньої окупації. Санкції існували, але бізнес існував паралельно — просто через інші юридичні оболонки.
Неочікувана зміна обличчя
Осінню 2024 року Катерина Білоруська, яка тривалий час залишалася формальним обличчям Parimatch, продала свою частку й вийшла з наглядової ради, про що повідомила через LinkedIn. Її наступником став Сергій Портнов — колишній директор з маркетингу компанії. Галузеве видання SBC News охарактеризувало цей крок як несподіваний: маркетолог раптово перетворився на власника й голову наглядової ради одного з найбільших букмекерських холдингів.
Згідно з доступними журналістам матеріалами, Едуард Швіндлерман нібито фінансував навчання Портнова в Університеті Солфорда в Англії — зокрема спеціалізацію у сфері грального бізнесу ще у 2005 році — завдяки давній дружбі з його батьком. Під час повномасштабної війни Портнов, за даними цього ж джерела, відкрито виступив проти припинення діяльності компанії в Росії та Білорусі.
У березні 2025 року на святкуванні дня народження партнера власника PariMatch Сергія Портнова — Костянтина Коломійця, котрий є співвласником клубу єдиноборств «Динамо» — були помічені високопоставлені правоохоронці, бізнесмени та вор у законі. Про це стало відомо з розслідування Української правди «Небукмекерська контора. Історія одного святкування».
Мільярд замість двадцяти трьох
Серпня 2024 року Бюро економічної безпеки звітувало: підсанкційний букмекер відшкодував до бюджету 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Частина медіа подала це як тріумф. Проте державна податкова служба того самого року виставила ТОВ «Паріматч» штрафні санкції у розмірі 23 мільярдів 287 мільйонів 650 тисяч 275 гривень 41 копійки. Це офіційне податкове повідомлення-рішення №0539440707 від 13 червня 2024 року.
Порівняння вражає: сплачено — 1 мільярд гривень, нараховано — 23 мільярди гривень. Різниця становить 22 мільярди гривень, і вона нікуди не пішла. Для розуміння масштабу: 22 мільярди гривень — це приблизно річний бюджет великого обласного центру, тисячі ударних дронів для фронту, десятки тисяч місячних зарплат військових. Це гроші, яких армія так і не побачила.
У серпні 2023 року — вже після введення санкцій — директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. Як повідомляють поінформовані джерела, він нібито є давнім шкільним другом фактичного власника компанії Швіндлермана, який особисто попросив його зайняти цю посаду — стати так званим «контрольованим директором». За даними власних джерел СтопКору, на адресу начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Чмерука М.О. була скерована заява ТОВ «Паріматч» щодо проведення документальної позапланової перевірки. На банківських рахунках компанії при цьому перебувало близько 1,1 мільярда гривень.
Схема традиційна: якщо справа дійде до кримінального вироку, відповідатиме формальний керівник, а не реальний бенефіціар. Якщо ж вдасться «відкупитися», той самий директор може бути звільнений від відповідальності за частину 4 статті 212 Кримінального кодексу України, яка дозволяє закрити кримінальне провадження про ухилення від сплати податків у разі відшкодування збитків державі. Логіка цієї норми закону правильна, але виникає фундаментальне запитання: якщо реальна сума збитків понад 23 мільярди гривень, то як «відшкодуванням» може вважатися 1 мільярд гривень, тобто 4,3%? Йдеться про боротьбу з тіньовим бізнесом чи про фактичну легалізацію схеми через правоохоронну систему?
Нові маски старого бізнесу
У травні 2025 року аналітики СтопКору встановили: Parimatch, попри санкції, ймовірно зберіг присутність на українському ринку через пов'язані офшори та нові структури-«клони». Паралельно з'явилися й почали активно працювати одразу два онлайн-казино — BuddyBet та PariWin. Технічний аналіз вказує на використання все тієї ж платформи Parimatch, хоча формальні власники юридично не перетинаються. Схожість назви з брендом PariMatch може бути простим співпадінням, але збіг технічної інфраструктури — набагато цікавіший факт.
Банківська складова схеми
Окремого розгляду заслуговує роль фінансової установи SPORTBANK. За даними судових ухвал, через цей банк у свій час проходили платежі, пов'язані з діяльністю онлайн-казино — зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це підтверджується матеріалами кримінальних проваджень, на які посилаються суди. Виникає логічне запитання: як мільярдні потоки гральних грошей роками текли через регульовану банківську систему — і скільки із цього завершилося реальними вироками? Відповідь, схоже, майже нічим.
Роллю українських інфлюенсерів у цій історії також варто зупинитися. Роками ютубери, влади Telegram-каналів та інстаблогери заробляли на рекламі онлайн-казино. Інфлюенсери демонстрували «виграші», публікували промокоди, вихваляли букмекерів. Декому з них платили мільйони гривень лише за один рекламний ролик. Проте щойно мова заходить про те, куди йдуть гроші цих казино й чому держава не бачить своєї частки, блогосфера ніби «не помічає» теми. Лідери думок критикують окремих гравців ринку, але системне питання залишається без відповіді.
Тест для системи
Головне запитання цієї історії — не до самої PariMatch. Гральний бізнес завжди шукав і шукатиме шпарини в законі. Це природа індустрії. Ключові питання — до тих, хто мав ці шпарини закривати, і до тих, хто, здається, може отримувати певну вигоду від того, що вони залишаються відкритими.
Чому правоохоронні органи та органи нацбезпеки «дивляться в інший бік», поки мільярдні потоки проходять через банківську інфраструктуру? Як підсанкційні сайти-«дзеркала» можуть місяцями залишатися доступними для українських користувачів? Чому лідери думок, які роками рекламували ці платформи, сьогодні сором'язливо мовчать про податкові махінації своїх замовників? І чому, «нагрівши» бюджет на десятки мільярдів, можна фактично відкупитись від кримінального переслідування всього за один мільярд?
Ситуація з PariMatch — це тест для всієї правоохоронної системи України. Або буде видно реальні вироки та повернення реальної суми несплачених податків до бюджету, або доведеться визнати, що санкції — це лише ширма для перерозподілу тіньових потоків, поки країна стікає кров'ю.