Протягом останніх тижнів столицю сколихнули акції протесту проти корупції у Національному банку України. Представники 15 громадських організацій, ошукані вкладники та ветерани АТО вимагають незалежного розслідування злочинів керівництва НБУ. Особливу увагу активістів привернула заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова, навколо якої накопичилось чимало запитань щодо джерел її статків та можливих конфліктів інтересів.
Незадекларована нерухомість і дорогоцінні колекції
На столичних Осокорках, на березі Дніпра, розташований маєток площею 9 соток, у якому проживає Рожкова зі своєю дитиною. Цей будинок не значиться ні в її декларації, ні в реєстрі нерухомого майна. За оцінками фахівців, вартість подібної нерухомості становить щонайменше 125 тисяч доларів. Правозахисник ГО «Стоп корупції» Роман Литвин зазначив, що земля під будинком має цільове призначення для садівництва та випасу худоби, а сама будівля збудована без дозволу. Саме Рожкова фактично підтвердила факт проживання у цій нерухомості, коментуючи на Facebook протестну акцію від 3 грудня, під час якої активісти розбудили її дочку.
Поза тим, у Васильківському районі, у селі Мархалівка, Рожкова вже кілька років будує котедж площею майже 300 квадратних метрів, задекларований як об'єкт незавершеного будівництва.
Декларації чиновниці містять й інші суперечності. Жінка володіє двома гаражами у столиці, проте задекларувала лише одну автівку – Honda CR-V 2008 року випуску. За документами, ця машина офіційно належить Новицькій Любові Федоровні, ймовірно матері або родичці Рожкової. Квартиру площею близько 100 квадратних метрів у Києві Катерина Вікторівна ділить навпіл з Новицьким Віктором Івановичем, ймовірно своїм батьком.
Колекція елітних наручних годинників Рожкової вражає своєю вартістю. Серед них – Chopard, Antoine Preziuso (ринкова вартість від 5 тисяч швейцарських франків), Omega, оздоблена дорогоцінним металом, вартістю 228 тисяч гривень, та Ulysse Nardin з діамантами за 260 тисяч гривень. Судячи зі збігу у датах та вартості, годинник Chopard вартістю 145 тисяч гривень у негрошовій формі чиновниця отримала від Савицької Олени Михайлівни у 2017 році.
На банківських рахунках та готівкою Рожкова зберігає майже 7,5 мільйона гривень. Для порівняння, це становить близько трьох чвертей від мінулорічного бюджету села Мархалівка, де вона будує свій котедж.
Зарплата та сумнівні подарунки
Офіційна зарплата Рожкової за 2018 рік сягнула 3,3 мільйона гривень, що еквівалентно близько 125 тисячам доларів за актуальним курсом. Для порівняння, річний дохід голови Федеральної резервної системи США Джерома Павелла становить 179,7 тисяч доларів. Таким чином, українська чиновниця заробляє майже стільки ж, скільки керівник американської ФРС.
У травні 2019 року Рожкова отримала від Новицького Віктора Івановича грошовий подарунок у розмірі 170 тисяч гривень. Цей же Новицький кілька років тому був керівником Солом'янського відділення АКБ «Київ», рішення про ліквідацію якого було ухвалене у 2015 році, хоча процес затягнувся на 4 роки.
Банківська кар'єра та сумнівні зв'язки
Свою кар'єру у фінансовому секторі Рожкова розпочала наприкінці 1990-х років. З 1998 по 2005 рік вона працювала у банку «Аваль», де піднялась від рядового економіста до директора фінансового департаменту. У 2006–2008 роках обіймала посади заступника голови правління, члена правління та радника голови правління «ЕрстеБанку». У 2010 році стала заступницею голови правління «Фінбанку», а у 2013 році перейшла на аналогічну посаду до «Платинум Банку». З 2014 року до червня 2015-го виконувала обов'язки голови правління цього банку.
Політологи називають Рожкову близькою приятелькою колишньої очільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої, яку підозрюють у лобіюванні інтересів «Банку Москви» та російського «ВТБ-банку». За твердженнями журналістів кількох ЗМІ, подальше кар'єрне зростання Рожковій забезпечили її колишні роботодавці – Борис Кауфман та Олександр Грановський, пов'язані з «Фінбанком» та «Платинум Банком» відповідно. Нібито саме ці одеські бізнесмени лобіювали призначення Рожкової у 2015 році на посаду в НБУ, сподіваючись взамін на різноманітні послуги та поступки з боку регулятора.
Махінації з «Платинум Банком»
За інформацією розслідувачів видання «Багнет», у 2015 році тодішня очільниця департаменту банківського нагляду Катерина Рожкова допомогла вивести з «Платинум Банку» понад 1 мільярд гривень коштів, виділених на рефінансування. У довідці ГУМВС правоохоронці прямо зазначили, що це було «відмивання» коштів. Між визнанням банку неплатоспроможним та рішенням про його ліквідацію керівництво НБУ тягнуло більш ніж місяць, відкладаючи фінальне рішення.
У червні 2017 року Рожкова намагалась відхреститись від звинувачень у «кришуванні» своїх колишніх роботодавців. Вона заявила, що рефінансування надавалось всім банкам однаково, а «Платинум» отримав позики у 2014–2015 роках, коли вона ще не працювала в НБУ. Однак у тому ж інтерв'ю на питання про відкриті щодо неї кримінальні справи вона просто відмовилась їх коментувати.
Прізвище Рожкової фігурує у п'яти кримінальних провадженнях: №1201500000000334 – за розкрадання коштів службовими особами «Платинум Банку» (згодом припинене); №42016000000000885 – повторно відкрите Генпрокуратурою провадження за тим самим фактом; №42016000000000558 – за виведення активів та заставного майна з банку «Михайлівський»; №42016000000000597 – за виведення акціонерами ПАТ «Банк Михайлівський» коштів у сумі 280 мільйонів гривень під заставу протиправно відчужених державних земель; №52017000000000096 – за зловживання службовим становищем.
Провадження №42016000000000885, яке розслідували слідчі Нацполіції, стосувалось розтрати посадовцями «Платинум Банку» понад 1,1 мільярда гривень. У період, коли Рожкова працювала в правлінні банку (грудень 2013 – лютий 2014), банкіри уклали кредитні угоди з низкою фіктивних підприємств, підконтрольних близьким до банку особам: ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс». Кредити нібито мали бути витрачені на придбання зернозбиральних комбайнів та іншого обладнання у постачальників-нерезидентів Emportesa Trading LTD, Ormovinia Enterprises LTD та BretasiaTrading Limited. Проте цей товар в Україну так ніколи й не постачали.
Частина кредитних коштів скеровувалась на погашення зобов'язань перед ПАТ «Фінбанк», а частина – на рахунки нерезидента Carosan Trading LTD (Рига, Латвія), що не було передбачено умовами договорів. Та сама балтійська компанія Carosan Trading LTD фігурує у провадженні №22017000000000423 від 23 листопада 2017 року, ініційованому Службою безпеки України за фактом відмивання коштів «Укргазбанком» та «Промінвестбанком».
Інспекційні перевірки Нацбанку (підрозділ Тетяни Лебединець) підтвердили факти порушень у діяльності «Платинум Банку» у 2014–2015 роках, зокрема подання банком недостовірної інформації до НБУ. Однак Валерія Гонтарева, а слідом за нею й Яків Смолій, від цієї інформації просто «відморозились». Колишній директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Завадецький неодноразово звертав увагу на ці порушення, але врешті-решт як Завадецький, так і Лебединець змушені були розпрощатись з нацбанківськими портфелями, тоді як Рожкова залишилась на своїй посаді.
«Плівки Рожкової» та етичний скандал
Наприкінці 2016 року були оприлюднені записи телефонних розмов заступниці голови НБУ зі своїми ексроботодавцями з «Платинуму». На цих плівках жіночий голос, схожий на голос Катерини Рожкової, обіцяє Дмитру Зінкову, Григорію Гуртовому та Борису Кауфману просувати потрібні рішення й домовлятися з потрібними людьми. У лютому 2017 року детективи НАБУ за підсумками вивчення аудіозаписів повідомили про намір відкрити кримінальне провадження стосовно можливої корупції.
Цим подіям передував обшук у будинку Рожкової, проведений співробітниками Нацполіції у жовтні 2016 року, коли правоохоронці вилучили мобільник чиновниці. Розслідування стосувалось банку «Михайлівський» та ймовірної причетності Рожкової до доведення цієї установи до банкрутства й махінацій на користь «Платинум Банку».
Махінації з «Михайлівським» та «Промінвестбанком»
19 травня 2016 року Ігор Дорошенко звільнився з посади голови правління ПАТ «Банк Михайлівський», а вже наступного дня став виконавчим директором холдингу PT Platinum Public Ltd. Ще через 3 дні «Михайлівський» визнали неплатоспроможним. У серпні того ж року Дорошенку оголосили підозру у скоєнні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та статтею 218-1 Кримінального кодексу України. За твердженням прокурорів, зловживаючи своїм службовим становищем, він перерахував 870 мільйонів гривень фейковій фірмі, що спричинило крах банку.
Нацбанк вперше визнав «Михайлівський» проблемним у квітні 2015 року, а згодом зняв частину обмежень, відкривши банку поле для операцій з коштами фізичних осіб понад суму, гарантовану Фондом гарантування вкладів. За даними журналістів «Громадського», це дозволило залучити гроші на рахунки фінансової компанії «Плеяда», яка придбала кредитний портфель фізичних осіб банку на суму майже 700 мільйонів гривень і вже наступного дня передала іншій фірмі – ТОВ «ФК «Фагор», пов'язаній з «Платинум Банком».
Аналогічну аферу банкіри прокрутили й в інших кредитних установах. У 2015 році керівники Нацбанку ініціювали низку позапланових інспекцій у «Радикал Банку». Результат перевірок – установу визнали неплатоспроможною попри відсутність ґрунтовних доказів небезпеки для вкладників. Тим самим банку завдали шкоди на понад 128 мільйонів гривень. Окружний суд та інші інстанції визнали дії НБУ протиправними.
Щодо «Промінвестбанку» – доньки російського «Внешэкономбанка» – за повідомленнями газети «Вести», сотні мільйонів державного підприємства «Украерорух», які надійшли до «Платинуму» незадовго до його банкрутства, дозволили банку закрити зобов'язання перед «Промінвестбанком». Вказівка розрахуватися з росіянами нібито прийшла прямісінько з НБУ. За інформацією Ігоря Луценка, незадовго до цього тодішня очільниця Нацбанку Гонтарева мала кілька зустрічей з новим головою «ВЕБ», випускником академії ФСБ Сергієм Горьковим.
Інша справа, де фігурує «Промінвестбанк», стосується розрахунків з «Укрзалізницею». Залізничники заборгували банку 120 мільйонів доларів, проте «Промінвест» вирішив продати це зобов'язання компанії-нерезиденту, ймовірно офшорній. У РНБО заборонили банку проводити фінансові операції з виведенням коштів за межі України. Але «Промінвестбанк» звернувся до НБУ, і Рожкова дала добро. Таким чином сотні мільйонів доларів фактично «злили» за кордон.
Зв'язки та особисті стосунки
За твердженнями інсайдерів, Рожкову пов'язують з «Промінвестом» не лише бізнес-інтереси, але й особисті стосунки. За неофіційними даними, вона була цивільною дружиною голови правління «Промінвестбанку» Андрія Рожка. На це опосередковано може вказувати й ім'я по батькові 8-річної дочки Рожкової – Дарина Андріївна. Однак у соцмережах деякі представники фінансового ринку спростували цю інформацію, тоді як сама заступниця голови Нацбанку її ні не заперечує, ні не підтверджує.
Хабар та остаточна оцінка
Наприкінці жовтня 2019 року головного спеціаліста Нацбанку Євгена Піскотіна спіймали «на гарячому» на хабарі у 50 тисяч доларів. За даними журналістів, гроші підлеглий мав передати першій заступниці голови НБУ – Катерині Рожковій. В обмін на винагороду вона нібито мала виступити гарантом у шахрайській змові. Про це «СтопКору» стало відомо з власних інсайдерських джерел.
5 листопада 2019 року члени Ради Нацбанку визнали діяльність Правління НБУ в частині формування та реалізації валютно-курсової політики у 2019 році неефективною та такою, що не відповідає сучасним викликам розвитку країни. Про це повідомив Голова Ради Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.
Наразі акція протесту під незаконним будинком Катерини Рожкової продовжується. Мітингарі скандують «Рожкова, давай до побачення» та обіцяють не припиняти пікет доти, доки корупціонерку не буде притягнуто до відповідальності за численні порушення й махінації.