Амбітний проєкт діджиталізації, який позиціонується як один з пріоритетів нинішньої влади, став магнітом для бізнесменів, готових заробити на державних контрактах. Серед них виявилася компанія Industrial Innovation Group, яка демонструвала свої можливості з виготовлення електронних документів на технологічних форумах у столиці.
На одному з таких заходів лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія публічно похвалив компанію, зазначивши, що вона залучає 4 тисячі працівників в Україні. Під час виступу він розповів про особисту зустріч з одним з офіційних засновників IIG – Таріям Матар Мохамед Таріям з Об'єднаних Арабських Еміратів. Арахамія запевняв, що його участь обмежилася лише демонстрацією технологій на івенті, і він не має жодних контактів з компанією.
Однак розслідування виявило суттєві розбіжності між позиціонуванням IIG як молодої інноваційної структури та її фактичною історією. За даними журналістів, Industrial Innovation Group – це перейменована компанія ЄДАПС (Єдина державна автоматизована паспортна система), консорціум, репутація якого в Україні заплямована численними корупційними скандалами у сфері випуску документів суворої звітності.
Зв'язок між двома структурами простежується через кілька ключових деталей. По-перше, ТОВ "ЄДАПС-ПРИНТ" та Industrial Innovation Group розташовані за однією юридичною адресою – Київська область, місто Славутич, вулиця Лісна, 4. По-друге, ЄДАПС змінив назву на Industrial Innovation Group 12 липня 2015 року. Лише 20 липня 2018 року Юрій Сидоренко перестав бути кінцевим бенефіціаром компанії, а в той же день до неї додали нових засновників.
Одним з цих засновників став Таріям Матар Мохамед Таріям, який пов'язаний з Юрієм Сидоренком через компанію National Security Ventures FZE, якою на 100% володіє сам Сидоренко. Другим засновником IIG вказано Ірину Михайлівну Обиденко, яка раніше займала топ-менеджерські посади в консорціумі ЄДАПС.
Юрій Сидоренко, за даними журналістів, переховується від Інтерполу за міжнародне хабарництво. Він описується як особистий друг московського патріарха та людина, яка контролює бізнес нинішньої Industrial Innovation Group.
Прямим доказом спадкоємства структур служить передача активів. Спеціалізоване підприємство "Голографія" до 18 грудня 2012 року належало ЄДАПСу, а до липня 2016 року його власником був Юрій Сидоренко. ТОВ "ПОЛЛІ-СЕРВІС" також належало ЄДАПС, і власником до 5 липня 2019 року залишався Сидоренко. ПрАТ "ОТІ" входила до складу консорціуму ЄДАПС з кінцевим бенефіціаром Сидоренком. ТОВ "ЮС-ДИЗАЙН", яке також входило до ЄДАПС, мало Сидоренка як кінцевого бенефіціара до 28 вересня 2019 року. Усі ці компанії згодом перейшли під контроль Industrial Innovation Group.
Структура власності IIG включає низку офшорних компаній: кіпрську "Йолан Інвестменс Лімітед", "Прідетоп КО ЛТД" з Сейшельських островів та "Рітейл Інвестменс 2016 АГ" зі Швейцарії. Власник останньої – Клад Тарінас Казанобе – надає послуги номінальних директорів і номінальних власників для різних бізнес-структур. Журналісти отримали від нього пропозицію надати такі послуги, що підтверджує схему приховування реальних власників через офшорні юрисдикції.
Історія ЄДАПС сягає часів президентства Ющенка. Консорціум розробив і запатентував низку захисних елементів для документів, взявши під контроль виробництво всіх паспортів суворої звітності. Навіть дизайн українського паспорта став його власністю. Завдяки монополії на голограми вартість бланків для громадян підскочила до 30, 50, а подекуди й 100 гривень.
На думку голови громадської спілки "Асоціація власників малого та середнього бізнесу" Руслана Соболєва, офшорні юрисдикції дозволяють людям залишатися в тіні, оскільки там спрощена система оподаткування і не потрібно розкривати кінцевого бенефіціара. Це особливо зручно для політиків.
Паралельно з розслідуванням журналісти звернули увагу на те, що id-картки насправді вже давно й успішно друкуються державним підприємством "Поліграфкомбінат Україна". За словами начальника Державного центру персоналізації документів Олексія Занкевича, картка містить захищений контейнер для запису електронного цифрового підпису з можливістю перезапису 5 разів, що передбачено законодавством.
Давид Арахамія поспішно відхрестився від причетності до компанії, запевнивши, що його участь обмежилася одним виступом на івенті, де він висловив позитивне ставлення до наявності в Україні виробництва таких продуктів. Він стверджував, що не має жодних контактів з компанією та що його випадкова присутність на заході стала результатом конкурентних війн між якимись менторами.
Чи отримає Industrial Innovation Group доступ до персональних даних українців і чи зможе вона продовжити діяльність під новою назвою, залишається відкритим питанням. Розслідування продовжується.