Розслідування журналістів виявило серйозні розбіжності між офіційними твердженнями міністра економрозвитку Тимофія Милованова про стан ПАТ "Аграрний фонд" та реальною ситуацією на підприємстві. Міністр активно просуває нарив про корупцію попередників, однак фактичні дані свідчать про маніпуляції з показниками.
После відсторонення від посади Андрія Радченка Кабмін призначив виконувачем обов'язків керівника Агрофонду Івана Баришева, який у 2013–2015 роках працював менеджером компанії за часів Януковича. Баришев входив до команди голови правління Олександра Кірюка, який фігурує у справі про розкрадання 2 мільярдів державних коштів за змовою з ексзаступником голови НБУ Борисом Приходьком та посадовими особами "Брокбізнесбанку". Приходько нині є чинним нардепом та членом парламентського Комітету з питань економічного розвитку.
Милованов у своєму відеозверненні на Facebook заявив, що новий керівник "вичищає" підприємство та передає інформацію про зловживання у правоохоронні органи. Однак детальний аналіз його тверджень виявляє низку неточностей та перекручень.
Перше твердження міністра стосується фінансового стану. Милованов стверджував, що попри заявлений баланс у 7,4 млрд грн, фактичний баланс становив 2,9 млрд грн. Однак цей мінус є прямим наслідком списання у 2019 році вкрадених 2 мільярдів гривень у збитки на основі рішення Фонду гарантування внесків про ліквідацію "Брокбізнесбанку". До цього сума обліковувалась на балансі як дебіторська заборгованість.
Друге твердження про збитковість підприємства також не витримує критики. Якщо б підприємство було збитковим, воно не могло б сплачувати податки та дивіденди, які здійснюються саме внаслідок чистого прибутку.
Щодо прострочених кредитів — 183 млн грн перед "Укргазбанком" (пеня 80 млн) та 880 млн грн перед "Укрексімбанком" (пеня 110 млн) — Милованов замовчує, що попереднє керівництво домовилось із банками про реструктуризацію цих кредитів до весни. Дозволу на це не надав саме Милованов, що спричинило нарахування величезних штрафів.
Міністр також стверджував, що ціна на товари завищена в середньому на 20%. Насправді товар був придбаний за ринковими цінами на момент купівлі. Ці ціни вищі на 20% у порівнянні з чинними сьогодні через зниження ринку, яке сталось не в останню чергу через дії уряду. У законі про бюджет-2019 курс гривні до долару на грудень був закладений на рівні 29,2, а за фактом він становив 23,5 — майже на 20% нижчий. Грудень-січень також не є топсезоном для продажу добрив, тому ціна закономірно знижується. Крім того, контрабандний російський товар наводнив територію України, що також не сприяє підйому вітчизняного ринку.
Милованов заявляв про розроблення нового плану розвитку Аграрного фонду на 3 роки. Однак державне підприємство діє на основі двох документів — фінансового плану на поточний рік та стратегічного на 5 років. Стратегічний план був розроблений попереднім керівництвом, затверджений і має діяти протягом 2019–2023 років. Проєкт фінплану на 2020 рік також був розроблений командою Андрія Радченка.
Милованов неодноразово змінював свою позицію щодо Агрофонду. У жовтні 2019 року він запевняв, що підприємство треба закрити. Згодом стверджував про необхідність зміни формату роботи та проведення прозорого конкурсу на посаду керівника. Тепер про переформатування та конкурс не згадує.
Щодо вихідної допомоги ексголові Радченку у розмірі 9 млн грн — за даними декларацій у НАЗК, заробітна платня Баришева не нижча, ніж у попередника. Більше того, Баришев не платить премії співробітникам, натомість проводить кадрові чистки. Центральні ЗМІ повідомляли про відродження колишніх методів управління часів Януковича — тиск, залякування, приниження.
На ток-шоу "Свобода слова" у Савіка Шустера Милованов розписався у власній непрофесійності. Він стверджував, що вперше зібрав основних боржників по заробітній платні, хоча на всіх рівнях виконавчої влади діють спеціальні комісії із заборгованості, які збираються щонайменше раз на місяць. Всеукраїнський селектор із заслуховуванням 10 топборжників стабільно відбувається раз на місяць під егідою Мінсоцполітики.
Милованов також заявив про виявлення фіктивної звітності по заборгованості — керівник нібито надавав звітність на рівні 8 млн грн при реальній заборгованості в 30 млн грн. З технічної точки зору приховати заборгованість по заробітній платні неможливо, особливо на державному підприємстві.
Міністр скаржився, що викликав на нараду очільника підконтрольного йому державного підприємства, а той проігнорував виклик, і вплинути на нього голова відомства не може жодним чином. Це свідчить про відсутність контролю над підприємством та непрофесіоналізм керівництва відомства.