← Назад

Як російські олігархи намагаються повернути контроль над стратегічним суднобудівним заводом України

2020-03-05 13:23 · StopCor · StopCor
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Миколаївський суднобудівний завод «Океан» — один із найбільших підприємств цього профілю у колишньому СРСР. Унікальне для України виробництво спеціалізується на виробництві та ремонті танкерів, буксирів, контейнеровозів та барж. Протягом останнього десятиліття компанія опинилась у центрі низки гучних скандалів та кримінальних справ. За даними аналітичної платформи YouControl, лише за останні три роки кількість судових справ сягнула 71, з них 44 — кримінальні справи, 9 — справи, де завод виступає відповідачем.

Перший крах та відновлення

У листопаді 2013 року Господарський суд Миколаївщини визнав ПАТ «МСЗ «Океан» банкрутом. У червні 2016-го правоохоронці затримали керівника заводу Миколу Романчука, екс-заступника Миколаївської облдержадміністрації, на хабарі у 100 тисяч доларів. Справа досі не завершена в суді. Згодом виявилось, що купюри у речових доказах були імітацією. У 2017 році ГПУ оприлюднила інформацію про підозру двом екс-очільникам заводу у розтраті 1,5 мільярдів гривень, проте прізвища підозрюваних так і не розсекретили.

У січні 2018-го завод продали на торгах за 122 млн гривень при початковій вартості 1,1 мільярда. На аукціон виставили понад 7 тисяч позицій рухомого майна та 166 будівель і споруд. Новим власником став Василь Капацина, почесний президент Миколаївського морського порту, який у період з 2005 по 2010 роки був директором цього порту. За його керівництва до міста прийшли транснаціональні компанії COFCO, BUNGE та ArcelorMittal, інвесторами було вкладено майже 500 млн доларів.

Під керівництвом Капацини завод відновив роботу. За словами ліквідатора Ірини Сербін, підприємство забезпечило роботою близько 700 людей, відремонтувало десятки суден, почало будувати металоконструкції для мостів та естакад, розпочало будівництво суден для замовника з Нідерландів. У 2019 році в модернізацію суднобудівного та судноремонтного потенціалу інвестовано 1,5 млн доларів. Заявлені 5 млн доларів інвестицій на 2020–2022 роки також мали піти на відновлення суднобудівної діяльності.

Нові проблеми та арешт майна

У січні 2020 року Печерський райсуд Києва на прохання ГПУ наклав арешт на майно комплексу. Офіс Генерального прокурора пояснив це запобіганням незаконному відчуженню майна та збереженням стратегічного для держави підприємства. Офіс Генпрокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом доведення суднобудівної компанії до банкрутства.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься визначення Печерського районного суду (суддя Білоцерківець О.А.) від 13 січня 2020 року, з якого випливає, що майновий комплекс заарештований у межах кримінального провадження Державного бюро розслідувань. Про арешт клопотав старший прокурор групи прокурорів ОГПУ Гончаренко С.О., а дії слідчих ґрунтуються на свідченнях громадянина України, дані про якого публічно не розкриваються.

Зв'язки з російськими структурами

За інсайдерською інформацією, основним джерелом інформації для ДБР став екс-бенефіціар заводу Ігор Ігнатов. Раніше журналісти порталу «Цензор» зазначали, що Ігнатов наприкінці 2000-х років може бути причетний до діяльності організованого злочинного угрупування авторитета Олександра Капітонова («Капітошка»), який здійснював рейдерські операції та інші злочини на території Росії й України.

У вересні 2017 року Ігор Ігнатов, помічник нардепа Оксани Білозір, був затриманий детективами НАБУ у справі про незаконне заволодіння та легалізацію близько 40 млн гривень, що належали державному підприємству «Укрхімтрансаміак». Виконувача обов'язків директора ДП підозрювали у привласненні та розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. Двох керівників приватних підприємств, задіяних у схемі заволодіння коштами та їх легалізації, підозрювали у злочинах, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Медійники пов'язують Ігнатова з Євгеном Анісімовим («Онисим»), який перебував у розшуку, та Юрієм Іванющенко («Юрою Єнакіївським»). Пізніше через кіпрську компанію Zonel Operations Limited, яку пов'язують з російським олігархом, екс-членом ради директорів «Газпрому» Ігорем Юсуфовим, Ігнатов отримав контроль над заводом.

За даними ЗМІ, Ігор Ігнатов та Олександра Жарикова, ще одна помічниця Оксани Білозір, є представниками в Україні російського офшору Zonel Operations Limited разом з Леонідом Шумило, екс-генеральним директором ТОВ «Океан-Судноремонт». Саме під час так званого «відповідального зберігання» на території арештованого заводу розгорнулась незаконна діяльність зі знищення майна, здачею його на металобрухт та контрабандою.

Олександра Жарікова клопотала перед Печерським районним судом Києва як представник Zonel Operations Limited, щоб все майно МСЗ «Океан» було безкоштовно передано російському офшору.

Підозри та політичний тиск

Василь Капацина вважає рішення суду щодо арешту майна неправомірним та підозрює, що за цією схемою стоять екс-власники заводу. «Відбувається спецоперація зі знищення стратегічного підприємства України руками правоохоронної системи. І мені досконально відомо, що це питання контролює конкретно пан Рябошпака, якого ввели в оману», — наголосив інвестор під час конференції у пресцентрі агенції «Інтерфакс-Україна».

На думку Капацини, багатоходівка спрямована на те, щоб визнати відкриті торги недійсними і повернути компанію до рук колишніх бенефіціарів. Капацина заявив: «Громадянин України Ігор Ігнатов представляє інтереси Юсуфова, і я готовий дати свідчення в центральному офісі СБУ, більш того, я про це говорив після придбання заводу: Ігнатов працює на Федеральну службу безпеки Росії».

Політолог, керівник Центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов коментував оприлюднене листування нардепа від «Слуги народу» В'ячеслава Медяника, в якому парламентаря просили вплинути на слідчих ГПУ у питанні «Океану». За його словами, російські ексвласники МСЗ «Океан», які довели підприємство до занепаду, намагаються повернути контроль над компанією, використовуючи адміністративні важелі та чинячи тиск на прокурорів України через депутатів нової монобільшості.

Загроза національній безпеці

Рішення суду про накладення арешту на майно ТОВ, яке нині управляє заводом, загрожує зупиненням роботи та розірванням міжнародних контрактів. Проте справа стосується не лише великих грошей чи майна суднобудівного заводу. Захоплення «Океану» росіянами прямо загрожує національній безпеці та обороні України. На сьогоднішній день будувати військові кораблі для потреб вітчизняної оборонки здатен лише цей завод, що робить його ласою мішенню для атаки.

У лютому 2020 року в Києві біля Офісу президента відбулась акція протесту. Громадяни вимагали збереження стратегічно важливого суднобудівного заводу. До акції ГО «Стоп корупції» приєднались активісти зі щонайменше 15-ти міст України.

#ОкеанЗавод #СуднобудуванняУкраїни #РосійськаАгресія #НаціональнаБезпека #ОборонаУкраїни #Рейдерство #СтопКорупції #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування