Перезавантаження виконавчої влади, яке відбулося 4 березня, принесло суттєві зміни у склад Кабінету міністрів. Оновлення охопило 75% посад очільників міністерств, а середній вік призначенців становить 51 рік порівняно з трохи більше 30 років у попередньому уряді. Проте аналіз кадрового складу розкриває складнішу картину, ніж проста заміна молодих дилетантів досвідченими фахівцями.
Новий прем'єр Денис Шмигаль очолює команду, яка включає як справді досвідчених урядовців, так і осіб із сумнівною репутацією. Серед призначених – Марина Лазебна, яка очолювала Державну службу зайнятості за часів Януковича; Сергій Бесараб, ексзаступник начальника Генштабу; Ілля Ємець, колишній очільник МОЗ у уряді Азарова; Олексій Резніков, попередній заступник Кличка; Олексій Чернишов, голова Київської ОДА; Юлія Тимошенко, яка повернулась на посаду міністра фінансів; Ігор Уманський, ексрадник Петра Порошенка; Олег Немчінов, працівник системи Мінекономіки Львівщини; генерал Андрій Таран, звільнений у запас з посади першого заступника командувача Сухопутних військ; та Вадим Гутцайт, олімпійський чемпіон з фехтування, який працював помічником депутата-регіонала Тедеєва.
З попереднього уряду Гончарука при владі залишились п'ятеро: віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації; Дмитро Кулеба, очільник МЗС; Денис Малюська, міністр юстиції; та Владислав Криклій, міністр інфраструктури. Саме до менеджменту останнього виникає безліч серйозних питань.
Проблеми у відомстві Криклія почалися задовго до перезавантаження. У Морській адміністрації, яка відповідає за водну безпеку України, щомісяця призначається новий в.о. керівника без профільної освіти та досвіду. Прозорий конкурс на заміщення посади очільника практично не проводиться. На посаду голови "Держгідрографії" міністр порекомендував відомого корупціонера. Слідчі ДБР підозрюють підлеглих Криклія у розтраті державних коштів.
Після перезавантаження уряду 12 березня міністр інфраструктури призначив членом наглядової ради залізничного підприємства 22-річну дівчину без фахового досвіду. Морська адміністрація досі залишається без легітимного керівника. Портове відомство АМПУ у квітні може очолити нардеп зі "Слуги народу", який також не має профільного досвіду, але близький до потужних приватних гравців ринку.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков втримався на своїй посаді, попри те, що був спочатку призначений на випробувальний термін. Його ефективність викликає сумніви – розслідування вбивства Шеремета виглядає непереконливо. Натомість генерального прокурора Рябошапку відправили у відставку з формулюванням "за нездатність задовольнити суспільний запит на справедливість". Як зазначив головний редактор НВ Віталій Сич: "Президенти змінюються, Аваков залишається". 11 березня Кабінет міністрів звільнив усіх шістьох заступників міністра МВС і знову призначив їх на посади. У парламентській монобільшості не виключають звільнення Авакова, коли з'явиться гідна заміна. Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук наголосила: "Є питання до пана Авакова: і щодо поліції, і щодо інших моментів. Очевидно, немає досі кандидата у Володимира Зеленського, який би повноцінно міг гарантувати, що все буде добре".
Чотири урядовці перебувають у статусі тимчасово виконуючих обов'язки. В.о. міністра освіти і науки став Юрій Полюхович. Павло Кухта призначений в.о. глави Мінекономрозвитку. Обов'язки міністра культури виконує Світлана Фоменко. Кухта, колишній перший заступник Милованова, вже встиг себе добре зарекомендувати. Він зазначив: "Для нашої команди важливо, щоб зміни та реформи, які нам вдалося запустити за 6 місяців роботи – ринок землі, запуск приватизації, реформа держпідприємств, створення інструментів для залучення інвестицій та багато іншого – не пропали марно та продовжувалися на благо народу України".
Віталій Шубін, який змінив Олексія Оржеля на посаді в.о. міністра енергетики, не є новою людиною у відомстві – з вересня 2019 року був першим заступником міністра. Проте він не має відповідної освіти та фахового досвіду. За офіційною біографією, Шубін народився 1982 року, закінчив у 2004 році юридичний факультет "Київського університету туризму, економіки і права" та у 2011 році Національну академію державного управління при Президентові України. Привертає увагу той факт, що юридичну освіту він здобув у приватному навчальному закладі, відомому як "конвеєр з виробництва дипломованих юристів за рік". Його кваліфікація та диплом викликають серйозні запитання, які редакція буде перевіряти окремо.
У приватному секторі на енергоринку, зокрема у компаніях ДТЕК та ТОВ "Енергетичні ресурси України", Шубін пропрацював понад 14 років. До приходу в Міненерго він мав безпосередній інтерес до низки вітрових електростанцій, кінцевим власником яких через бельгійські компанії "САФФЕЛБЕРГ ІНВЕСТМЕНТС" та "ГРІНВОРКС ХОЛДІНГ" є інвестор Том Хенсон. Дві з них також певним чином пов'язані з кіпрським офшором та з НТК "Метрополія" Віктора Куртєва, який є фігурантом кримінальної справи про виведення 19 мільйонів з "державних" обленерго через фіктивні договори. У своїй декларації Шубін вказав 75 тисяч євро "відступних" від ТОВ "Дніпро-Бузька ВЕС".
Дружина Віталія Миколайовича – Інна Лапа – очолює відділ тендерних процедур ТОВ ДТЕК "Нафтогаз", що створює додаткові питання щодо конфлікту інтересів.
Під час короткої каденції в міністерстві Шубін потрапив у гучний скандал із ПрАТ "Укргідроенерго". Він організував конкурс на заміщення посади члена наглядової ради, який сам виграв. Крім того, пропхав туди підприємця Олега Палайду. Згодом суд усунув Шубіна з наглядової ради "Укргідроенерго" із формулюванням "з підстав очевидної протиправності". Попри цей "облом", Шубін встиг спаплюшити відносини України з міжнародними інвесторами, які докладали великих зусиль для створення справді неупередженої і незалежної наглядової ради ПрАТ "Укргідроенерго".
Колишній заступник Оржеля всіляко гальмує проведення прозорих конкурсів для призначення повноцінних директорів державних підприємств, якими наразі керують кишенькові "в.о.". За власним зізнанням нового в.о. міністра, нова команда у Міненерго працює півроку. Проте у чималому переліку державних підприємств, підпорядкованих відомству, замість повноправних директорів – тимчасово виконуючі обов'язки. На думку експертів, таке потурання фактичному обезголовленню державних підприємств у найважливіших галузях дуже схоже на "торгівлю посадами" або реалізацію корупційних схем.
З'явились чутки про те, що екснардеп Дмитро Крючков, якого НАБУ підозрює у масштабних махінаціях у сфері енергетики, волів бачити очільниками кількох енергетичних держпідприємств своїх людей і навіть заплатив за це керівникам Міненерго 2 мільйони доларів США. Звісно, це – лише неперевірена інформація, і сам Шубін знайомство з Крючковим відкидає. Проте інформація про особливий інтерес пана Шубіна та його найближчого оточення до окремих посад у структурі Міненерго вже дійшла до ЗМІ.
Йдеться про скандальне відсторонення голови наглядової ради "Укргідроенерго" Валентина Гвоздія, гучну відставку директора "Енергоатому" Юрія Недашковського та звільнення з порушеннями законодавства головного спеціаліста Управління перспективного розвитку ПЕК Оксани Мороз, яка викрила численні факти корупції та оборудок із коштами ЄС. Натомість низка осіб із сумнівною репутацією, таких як Олег Палайда, не лише залишились на хлібних місцях, але й посилили свій вплив у Міненерго. Бізнесмен Палайда 10 січня за протекції Шубіна став членом наглядової ради "Укргідроенерго" як представник від держави. Виторг на тендерах компаній, в яких Палайда є бенефіціаром, торік сягнув понад 18,5 мільйонів гривень. За наявною інсайдерською інформацією, саме Палайда супроводжував Шубіна на зустріч із Гвоздієм, під час якої останньому запропонували добровільно піти з наглядової ради "Укргідроенерго".
Хоча "ера дилетантів" у керма держави начебто завершилась – принаймні на папері, найодіозніші представники "профанів" не лише інтегрувались у лани "технократів", а й продовжують таку саму політику лобіювання приватних інтересів та сумнівних кадрових призначень. Чи варто за таких умов очікувати на успішність Кабміну Шмигаля?
Експерти наголошують на тривожних сигналах. За чинний уряд свої голоси віддали лише 228 представників пропрезидентської фракції – на противагу 254, які отримали міністри Гончарука. Політолог Валерій Димов коментує: "Я думаю, що цей уряд Шмигаля ще слабший, ніж уряд Гончарука". Історія незалежної України знає так звані "перехідні уряди", більшість із яких не пропрацювала й одного місяця. Редакція продовжуватиме ретельно стежити за перебігом подій довкола нового Кабміну.