На початку пандемії COVID-19 в українському інформаційному просторі з'явилася інфографіка, яка порівнювала протиепідемічні заходи різних країн. Цей матеріал швидко набув поширення і став основою для публікацій понад 20 українських онлайн-видань, включаючи Економічну правду.
Джерелами інформації слугували публікації у соціальних мережах, розміщені 23 березня 2020 року після 12:00. Серед них — пости на Facebook-акаунтах Спілки українських підприємців, ексміністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова та економіста Володимира Компанійця, а також публікація в Telegram-акаунті народного депутата України Олексія Гончаренка. На цю інформацію 24 березня послалася, зокрема, Економічна правда.
Проблема полягала в тому, що інфографіка не містила вихідних даних, пояснень, джерел та методології дослідження. Першоджерело так і не вдалося знайти. Невідомо було, хто саме проводив це порівняльне дослідження та за яких умов.
Аналітики видання «СтопКор» провели власне дослідження, порівнявши дані інфографіки з публікаціями європейської преси, включаючи Bloomberg, France24 та USA Today. Вони виявили низку маніпуляцій у поширеній інформації.
Перша проблема стосувалася Швеції. Це була єдина з досліджених країн, яка не запровадила суворих примусових обмежувальних заходів і карантину, попри більші офіційні показники захворюваності на коронавірусну інфекцію порівняно з Україною. Варто згадати й досвід Великої Британії та Нідерландів, які спочатку були прибічниками підходу «створення колективного імунітету шляхом контрольованої епідемії». Проте згодом обидві країни змінили стратегію, запроваджуючи суворі карантинні заходи, коли кількість хворих почала стрімко зростати.
Друга проблема — непослідовність у представленні даних. Країни запроваджували карантинні режими поступово, починаючи з окремих районів. Невідомий автор дослідження в одному випадку вніс до таблиці суворі регіональні обмеження як загальні для країни. Наприклад, для України зазначалася заборона міського транспорту в усій країні, хоча це не відповідало дійсності. У іншому випадку автор проігнорував суворі регіональні обмеження. Це стосувалося США, де низка штатів запровадила карантин та обмеження для місцевого бізнесу, а інші — ні, але у таблиці картина була узагальнена на всю країну.
Третя проблема — ігнорування суттєвих відмінностей у системах охорони здоров'я. Невідомий автор навів макропоказники країн, але не розглянув інституційну та фінансову спроможність національних систем охорони здоров'я, включаючи загальні витрати, фінансування медичних послуг, забезпеченість ліками і апаратами штучного дихання. Це вагомий фактор, адже він характеризує запас міцності системи та її здатність упоратися з піковими навантаженнями. Можливості української системи досить скромні.
Порівнюючи дані інфографіки з власною таблицею, аналітики «СтопКору» виявили, що Україна запровадила превентивні заходи, подібні до тих, що запровадили інші країни зі значними спалахами. Це стосувалося заборон та обмежень на ресторанний бізнес, некритичні послуги та виробництва, масові культурні та інші заходи, магазини непродовольчих товарів, функціонування закладів освіти і догляду за дітьми.
Однак виявилася суттєва відмінність реагування України від усіх інших країн — заборони на роботу транспорту. Усі досліджені країни, навіть ті, де захворюваність і смертність найвищі, зберегли в цілому функціонування транспортної системи. Громадський транспорт продовжував працювати з певними обмеженнями і новими правилами. У рекомендаціях ВОЗ, ЄС та міжнародних транспортних асоціацій містилися положення про важливість зберегти роботу транспорту.
Міжнародна організація громадського транспорту UITP у лютому 2020 року підготувала рекомендації про те, як має функціонувати громадський транспорт країн, що потерпають від пандемії. Головне повідомлення полягало в тому, що громадський транспорт, навіть під час пандемії, є важливим для країни і має продовжувати працювати у зміненому режимі. Обсяги транспортного сполучення могли скорочуватися паралельно до скорочення потреби пасажирів.
У Києві все відбувалося навпаки: спочатку повністю зупинили міський транспорт, що призвело до паніки, хаосу та вимушеної зупинки великого бізнесу. При цьому органи влади не визначали, які з цих підприємств і організацій є критично важливими. Для порівняння, в Італії та Іспанії, що найбільше потерпали від пандемії, для пересування містом треба було мати спеціальні перепустки, які перевіряла поліція. Якщо перепустка була, людина могла ходити пішки або користуватися міським транспортом.
Міжнародні авіарейси також не були скасовані повністю у жодній з країн. Усі досліджені країни закривали авіасполучення лише з країнами, в яких була небезпека. На рейси, які залишалися, запроваджували правила і обмеження, але вони не передбачали повної заборони польотів. Наприклад, в Італії пасажир, який вилітав із країни, мав обґрунтувати мету подорожі та продемонструвати дозвіл від поліції.
Аналітики наголошують, що інформаційна гігієна в умовах пандемії та паніки є не менш важливою, ніж гігієна особиста. Вони закликають читачів бути уважними та критично ставитися до інформації, яка є неперевіреною та не містить посилань на першоджерела.