Україна переживає перший удар економічної кризи, спричиненої поширенням коронавірусної інфекції. Режим надзвичайної ситуації, запроваджений у країні, призвів до закриття більшості підприємств, зупинення громадського транспорту та авіаперевезень. Пересічні громадяни вже стикаються з безробіттям, зростанням цін на товари першої необхідності та знеціненням своїх заощаджень.
Економіст Андрій Новак, кандидат економічних наук, пояснює, що основні наслідки кризи ще попереду. За його словами, втрата роботи та девальвація гривні спричинили подорожчання групи товарів. Якщо карантин триватиме довго, а гривня продовжуватиме падати, то зростуть ціни на імпортні товари, особливо на енергоносії, що входять до собівартості всіх без винятку товарів і послуг.
Павло Шеремета, четвертий міністр економічного розвитку і торгівлі України, у розмові зі «СтопКором» висловив песимізм щодо завершення карантину 3 квітня. На його думку, цього дня все лише почне розгортатися, як це спостерігається в Україні. Експерт згадував про прогнози, що передбачають тривалість карантину від 12 до 24 місяців.
Стрибок курсу долара став однією з найбільш помітних змін. Люди масово скуповують іноземну валюту, обмінюючи гривневі заощадження. У банках готівкова валюта практично зникла, а в обмінниках долар коштує від 28 до 31 гривні. Інвестиційний банкір Сергій Фурса прогнозує подальше зростання курсу від 30 до 35 гривень за долар залежно від тривалості карантину. Він зазначив, що Національний банк вже витратив 2,5 мільярда доларів на підтримку гривні, але чекає друга хвиля світової фінансової кризи.
Андрій Новак має іншу точку зору на причини девальвації. На його переконання, стрімке зростання курсу спричинене не стільки ажіотажем, скільки діями НБУ. Він зауважує, що падіння світових цін на нафту на третину мало б дати зміцнення гривні, але замість цього тривала девальвація. За його даними, на готівковому ринку люди купили лише 300 мільйонів доларів за весь період карантину, тоді як на міжбанківському валютному ринку НБУ витратив півтора мільярда доларів — у п'ять разів більше.
Павло Шеремета називає кілька факторів, що впливають на стрибки курсу. Багато українців почали міняти заощадження на валюту з початком пандемії. Суттєво зменшився попит на українські цінні папери з-за кордону через сумніви щодо здатності українського уряду повернути кошти. Крім того, багато заробітчан вимушено повернулися додому, що зменшило обсяг валютних переказів. За даними НБУ, у 2019 році українські трудові мігранти переказали близько 12 мільярдів доларів.
Державний бюджет вже зазнав значних втрат ще до спалаху пандемії. Рахункова палата назвала невиконання торішнього плану доходів держбюджету майже на 38 мільярдів гривень найбільшим за останні п'ять років. Андрій Новак пояснює, що три місяці не виконується дохідна частина бюджету — з грудня минулого року через січень і лютий. Причинами є падіння промисловості на 8,5 відсотка до грудня 2019 року та неефективна робота податкової та митної служби.
Тепер до цих проблем додалися наслідки коронавірусної епідемії. Павло Шеремета порівнює реакцію економік на кризи: у 2009 році американська економіка впала на 4 відсотки, а українська — на 8 відсотків. Якщо сьогодні прогнози для США передбачають падіння на 20-25 відсотків у другому кварталі, то в Україні він очікує падіння на 25-30 відсотків.
Економісти готові прогнозувати падіння ВВП на 4-10 відсотків залежно від тривалості карантину. Сергій Фурса зазначає, що говорити про точні втрати бюджету поки що неможливо, але «діра» в бюджеті буде в будь-якому випадку. Щоб її закрити, потрібно переглянути бюджет і домовитися з МВФ щодо фінансування дефіциту. Віталій Кличко, міський голова Києва, повідомив, що столиця недорахується щонайменше одного мільярда гривень через коронавірус.
Девальвація гривні стримує здешевлення палива на автозаправках. Хоча світові ціни на нафту впали на третину через торговельну війну між Росією та Саудівською Аравією, ціни на АЗС України практично не змінилися. Андрій Новак пояснює, що падіння почалося, коли в Китаї спалахнула епідемія, а потім прискорилося через те, що Росія не підписала угоду про обмеження видобутку нафти. Саудівська Аравія різко збільшила видобування і запровадила великі знижки. Оскільки 30 відсотків ціни бензину — це вартість нафти, ситуація з цінами на паливо залежить від девальвації гривні.
Маски та дезінфекційні засоби стали об'єктом спекуляції торговців. Найдешевша маска, собівартість якої становить 75 копійок, продається за 25 гривень, хоча раніше коштувала 2 гривні. Андрій Новак упевнений, що це наслідок підвищеного попиту, на який зреагували торговці, а не виробники. Виробники не могли швидко відреагувати, оскільки торговці мали запаси цих засобів індивідуального захисту. Держава через Антимонопольний комітет не зреагувала на цю ситуацію.
Уряд вирішив підвищити пенсії в умовах кризи. З квітня одноразову допомогу в розмірі однієї тисячі гривень спрямують пенсіонерам, які отримують менш як п'ять тисяч гривень. Таких в Україні понад десять мільйонів. Таку ж суму нададуть понад 400 тисячам одержувачів соціальної допомоги, які отримують її замість пенсій. З 1 травня індексуватимуть трудові пенсії на 11 відсотків, що дасть гарантоване підвищення близько 7 мільйонам пенсіонерів. Мінсоцполітики також підготувала «бонуси» в розмірі 500 гривень для українців, яким виповнилося 80 і більше років.
Експерти називають це популізмом в умовах кризи. Сергій Фурса вважає це безвідповідальним кроком, оскільки у держави все менше можливостей витрачати гроші. На його думку, Україна має сфокусуватися на підтримці людей, які втрачають засоби існування — тих, хто втрачає роботу, представників малого і середнього бізнесу, працівників сфери послуг. Андрій Новак ставить питання про джерела ресурсів для цього підвищення, адже бюджет і без того не виконується за планами доходів. Він припускає, що уряд розраховує залучити борговий ресурс.
Україна потребує міжнародної фінансової підтримки для подолання кризи. Наприкінці 2019 року країна домовилася з Міжнародним валютним фондом про нову програму, в рамках якої може отримати 5,5 мільярда доларів. Андрій Новак вважає, що Україна може просити про збільшення суми. За його спостереженнями, МВФ готовий надати додаткову допомогу у боротьбі з економічними наслідками пандемії. Також можна просити більшу допомогу від Світового банку, ЄС, США та Китаю. ООН оголосила про готовність надати Україні допомогу в розмірі 60 мільйонів доларів, яка буде цільовою — на придбання медпрепаратів і засобів захисту, і, радше за все, безповоротною.
Однак підписання меморандуму України з МВФ перебуває на паузі. Верховна Рада досі не ухвалила закон, що гарантує неповернення виведених із ринку банків до колишніх власників та описує механізм компенсації для них. Сергій Фурса зазначає, що МВФ може спрямувати гроші, але для цього Україна має виконати домашнє завдання, якого не може зробити майже протягом року. Ключовим є прийняття так званого «антиколомойського» закону, що потребує рішення парламенту. На його думку, відсутність політичної волі для цього вже нашкодила економіці. Крім коронавірусу, економіку б'є поганий менеджмент і хаотичне запровадження карантину.
Економічні експерти майже одностайно стверджують, що карантин в Україні не закінчиться 3 квітня. Тому зрозуміти, як сильно пандемія вдарить по економіці, поки неможливо. Керівники держави повинні мати чіткий план дій виходу з кризи. За досвідом інших криз, процеси падіння та зростання тривають від 6 до 12 місяців, а потім починається відновлення — за найоптимістичнішим сценарієм, якщо карантин завершиться вчасно.
Павло Шеремета упевнений, що рятувальне коло потрібно кидати насамперед підприємцям, які згодом зможуть врятувати й економіку. Він наголошує на необхідності полегшити умови ведення бізнесу в Україні. Шеремета критикує монетарну політику, зазначаючи, що США зменшили облікову ставку практично до нуля, тоді як в Україні вона досі становить 10 відсотків і потребує швидкого зниження.