Епідеміологічна ситуація в Україні залишається менш критичною, ніж у більшості європейських держав, однак це може відображати не успіхи карантину, а недостатність діагностичних можливостей. Аналітики та журналісти видання «СтопКор» дослідили проблеми з тестуванням на коронавірус і виявили системні перепони у розгортанні масової діагностики.
Три методи лабораторної діагностики
За інформацією ВООЗ, для виявлення COVID-19 використовуються три підходи. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) — найточніший метод для ранніх стадій захворювання. Біологічний матеріал доставляють до спеціалізованої лабораторії, де дослідження займає щонайменше 5–6 годин. З урахуванням логістики результат готується за 1–2 дні. В Україні наявні як вітчизняні, так і іноземні ПЛР-системи, проте кількість вітчизняних варіантів суттєво обмежена.
Швидкі серологічні тести (АТ-тести) виявляють антитіла до коронавірусу і дають результат за 30–60 хвилин. Однак вони мають значно більшу похибку та застосовуються не раніше шостого дня від початку симптомів, коли організм починає виробляти власні антитіла. Це обмежує їхню діагностичну цінність на ранніх етапах та для виокремлення контактних осіб. В Україні доступні як вітчизняні, так і іноземні АТ-тести.
Антигенні тести (АГ-тести) — перспективна розробка, що дозволяє виявляти вірус на ранніх стадіях. Проте вони перебувають на стадії клінічних випробувань у декількох країнах і наразі недоступні.
Міжнародний досвід та українська стратегія
Перші тест-системи для COVID-19 розроблені на початку січня 2020 року в Гонконзі та Берліні. Південна Корея та Сингапур одразу запровадили масове тестування в комплексі з іншими заходами й досягли значних успіхів. Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Бельгія та США обмежили тестування лише для осіб із симптомами або госпіталізованих. Україна дотримується цієї ж стратегії. Експерти вже визнають, що рішення про обмежене тестування виявилося помилковим — масова діагностика критично важлива на початку епідемії.
Стан тестування в Україні
Станом на 24 березня в Україні перевірили лише 850 осіб методом ПЛР. Це мізерна кількість навіть порівняно з країнами, що обрали обмежену стратегію. За інформацією ВВС News Україна від 17 березня, запаси ПЛР-тестів дозволяли перевірити близько тисячі людей — неприпустимо низький рівень.
Діагностика в Україні часто проводиться методом виключення: лікарі спершу перевіряють наявність грипу та інших вірусів (аденовірусів, риновірусів, інших типів коронавірусів), для яких існують швидкі АГ-тести. Якщо результати негативні, матеріал доправляють до вірусологічних лабораторій на COVID-19.
Обов'язковому тестуванню підлягають лише особи, які чітко відповідають критеріям ВООЗ для підозри на коронавірус. За цими критеріями тестуються пацієнти з гострим респіраторним захворюванням та історією подорожей у країни з передачею COVID-19 протягом останніх 14 днів; особи з респіраторними симптомами, які контактували з підтвердженими або ймовірними випадками; пацієнти з важкою респіраторною інфекцією, які потребують госпіталізації. За контактними особами просто спостерігають.
МОЗ України офіційно повідомило, що серологічні дослідження рекомендуються лише тоді, коли ПЛР недоступне. Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив: «При наявності тест-систем ми здатні протестувати все населення країни за один місяць». Однак цій заяві заперечує Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я у 2016–2019 роках. За його словами, державних лабораторій в Україні небагато, а їхня максимальна потужність — до тисячи тестів на день.
Проблема з тест-системами та фінансуванням
23 березня на сайті Президента України повідомлено про доставку 250 тисяч швидких тестів з Китаю. Український виробник «МедБіоАльянс» почав продавати свої АТ-тести за роздрібною ціною 450 гривень. Однак експерт МОЗ Павло Паламарчук повідомив, що літак з Китаю привезе лише швидкі експрес-тести без ПЛР-систем для точної діагностики. Таким чином, питання про отримання ПЛР-тестів залишається відкритим.
З офіційного повідомлення МОЗ від 24 березня відомо, що в Україні зареєстровані три вітчизняні виробники ПЛР-тест-систем. Продукцію двох із них випробовує вірусологічна лабораторія Національної академії наук України. В країні працюють 28 лабораторій, здатних проводити понад 200 досліджень на добу кожна. МОЗ готовий залучати приватні лабораторії та перепрофілювати ветеринарні й ВІЛ-лабораторії.
Інститут молекулярної біології та генетики, де розробили ПЛР-тест-системи, належно не фінансують. Його співробітники змушено пішли у відпустки за свій рахунок через несвоєчасне надходження державного фінансування.
Бюрократичні затримки
Виконувач обов'язків міністра освіти і науки України Юрій Полюхович пояснив затримку фінансування: 19 лютого НАН направила до Кабінету Міністрів проєкт постанови про внесення змін до Порядку використання коштів для підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень. 28 лютого КМУ передав проєкт до МОН для розгляду — дев'ять днів було втрачено через неправильний порядок процедури. МОН підготував документи, і 3 березня проєкт постанови прийняли. Однак 4 березня ВРУ відправила Уряд у відставку, і постанову не підписали. 17 березня секретаріат КМУ повернув проєкт МОН. 10 березня НАН направила проєкт на повторне погодження. 20 березня МОН погодив його із зауваженнями. Ще кілька днів тривало погодження іншими центральними органами влади. 24 березня МОН отримав документ від НАН і оперативно подав до КМУ. Це пояснення свідчить про безвідповідальність на найвищих рівнях виконавчої влади в умовах надзвичайних викликів пандемії.
Відкриті питання
Українська влада, передусім МОЗ на чолі з Іллею Ємцем, мають дати відповіді на критичні питання: скільки тест-систем отримано з-за кордону, коли і від кого; чи були на борту літака з Китаю ПЛР-системи; які два інші вітчизняні виробники, окрім Інституту молекулярної біології, запропонували свої тест-системи та які складнощі вони зіткнулися; на яких підставах купуватимуть тести у різних виробників та які критерії вибору; скільки ПЛР-тестів лабораторії здатні робити зараз і скільки зможуть після перепрофілювання; які невідкладні кроки здійснив Уряд після 3 лютого, коли почало діяти розпорядження КМУ №93-р про запобігання поширенню коронавірусу; чому МОЗ не виконав доручення до кінця лютого забезпечити лабораторії витратними матеріалами та обладнанням.
Допоки якісне та об'єктивне тестування охоплюватиме не лише туристів, а й усіх пацієнтів із підозрою на коронавірус, кількість інфікованих зростатиме у геометричній прогресії.