На ранок 27 березня 2020 року в Україні було п'ять підтверджених смертей від коронавірусу при чотирьох одужавших. Показник летальності виявився непропорційно високим порівняно з іншими європейськими країнами. Розслідування журналістів «СтопКору» виявило системні збої в підготовці до пандемії на прикладі однієї з найтрагічніших подій у регіоні.
Трагедія в селі Ковалівка
68-річний мешканець села Ковалівка Монастириського району помер у інфекційному відділенні тернопільської лікарні швидкої допомоги вранці 25 березня. Його донька Анна Поліщук розповіла про те, як лікарня поводилася з тілом покійного. Медичний персонал вимагав, щоб родичі самостійно приїхали з домовиною та забрали тіло, посилаючись на небезпеку для себе.
Сестра покійного з чоловіком приїхали до лікарні. Там медичні працівники винесли тіло у поліетиленовому мішку. Під час транспортування до автомобіля мішок розривався, тіло випадало. Чоловік важив близько 100 кілограмів. Родичі без будь-якого захисного одягу самостійно поклали тіло в домовину. Коли виявилося, що труну неможливо завантажити в автомобіль, сестра зателефонувала головному лікарю. Той порадив попросити допомогу у людей. Лише через дві години лікар у захисному костюмі допоміг розмістити домовину в машині.
Проблеми на цвинтарі та участь мера
Привезши тіло до села, родичі зіткнулися з новою перешкодою: працівники цвинтаря відмовилися ховати мерця. Міський голова Монастириськ особисто знайшов людину для викопування могили. Опускали тіло мер, його заступник, голова сільської ради та зять покійного. Донька небіжчика світила їм ліхтариком мобільного телефону, поки чоловіки закопували яму в темряві.
Недостатня підготовка органів влади
3 лютого 2020 року набуло чинності рішення Кабінету Міністрів України №93-р щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Протягом лютого та березня Міністерство охорони здоров'я та місцеві державні адміністрації мали достатньо часу для підготовки. За планом потрібно було забезпечити лабораторії тест-системами, клініки — обладнанням, матеріалами та ліками, а медичних працівників — засобами індивідуального захисту. Крім того, передбачалося навчити медиків питанням епідеміології, діагностики та лікування COVID-19.
На практиці цього не сталося. Тодішня міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька перебувала на обсервації в Нових Санжарах разом із пацієнтами, де навіть брала участь у тенісному турнірі за дорученням Президента Володимира Зеленського. Протягом лютого українці не почули від МОЗ та місцевих адміністрацій жодного плану дій щодо протидії епідемії.
Криза в медичних закладах
Після першого контакту медичних працівників з хворим на коронавірус завідувач Центру первинної медико-санітарної допомоги у місті, де помер пацієнт, закрив заклад. Усі працівники, які контактували з інфікованою особою, були відправлені в самоізоляцію. Медичний заклад фактично припинив роботу.
Завідувач повідомив про критичну нестачу ресурсів. Не було тестів на COVID-19 та пробірок — він обзвонив усі можливі постачальники без результату. З 20 замовлених раніше захисних костюмів залишилося два-три, придбати нові було неможливо. Маски були в наявності, але їх кількість була обмежена.
Це був не єдиний випадок. Медичні працівники по всій країні не знали, як діяти, не мали засобів захисту, необхідного обладнання, реагентів, витратних матеріалів та ліків.
Системні помилки
Журналісти визначили два критичні збої в роботі системи. По-перше, видача тіла родичам без належного контролю була недопустимою. У таких випадках необхідна кремація або поховання з дотриманням усіх заходів безпеки. За це відповідають органи місцевої влади. Італійські муніципалітети, наприклад, не видають тіла родичам і не дозволяють їм прощатися з померлими.
По-друге, припинення надання медичної допомоги пацієнтам з коронавірусом було неприпустимим. Медики мають продовжувати працювати, а влада зобов'язана забезпечити їх усім необхідним. У всьому світі під час пандемії медичні працівники продовжували роботу, користуючись засобами індивідуального захисту та регулярно проходячи ПЛР-тестування.
У Великій Британії громадськість обурилася навіть підозрою, що принц Чарльз може отримати переваги у тестуванні перед медичними працівниками. В Україні ж лікарні були позбавлені навіть базових засобів — масок, захисних костюмів та діагностичного обладнання.
До цього часу залишаються невідомими точні обсяги тест-систем, отриманих з-за кордону, кількість ПЛР-тестів, які здатні виробляти вітчизняні лабораторії, та причини, чому керівництво МОЗ не забезпечило лабораторії витратними матеріалами та діагностикумами.