На початку квітня 2020 року пандемія охопила всі європейські країни, але траєкторія її розвитку різко відрізнялася залежно від регіону. Італія та Іспанія щодня встановлювали сумні рекорди смертності, тоді як північні та східні європейські держави демонстрували більш стримане поширення інфекції. Експерти «СтопКору» вирішили з'ясувати, яким сценарієм розвиватиметься ситуація в Україні.
Порівняльний аналіз розвитку епідемії
31 березня Чехія повідомила про позитивний показник: за останню добу місяця захворюваність зросла лише на 6,5 відсотка. Це повідомлення викликало надію в Україні, адже сусідні східноєвропейські країни мають багато спільного з нею. Польща, Румунія, Чехія, Словаччина мають порівнювані площі, налагоджене транспортне сполучення та активну трудову міграцію з Україною.
Експерти обрали методику Університету Джона Хопкінса для наочного порівняння темпів розвитку пандемії. За точку відліку вони взяли момент, коли в країні вперше з'являється 100 пацієнтів, які захворіли за останню добу. Дослідження охопило три групи країн: найбільш постраждалі від пандемії Італія та Іспанія; Швеція як приклад успішного долання епідемії без суворого карантину; східно- та центральноєвропейські держави — Польща, Румунія, Чехія, Словаччина, Угорщина.
Україна на графіках позначена товстою червоною лінією. Оскільки за точку відліку взято момент реєстрації щонайменше сорока нових випадків на день, лінія України коротша за інші, адже показує лише початок епідемії в країні. Виникає питання: чи рухатиметься вона в бік італо-іспанського сценарію чи шведського?
Західна та східна Європа: різні траєкторії
На графіках видно дві лінії, що швидко підносяться догори, — це абсолютна кількість нових випадків в Італії та Іспанії. Лінії захворюваності всіх інших країн розташовуються майже горизонтально з помірним зростанням. Різниця стає зрозумілою, якщо згадати, коли саме країни запроваджували карантин та обмеження.
Італія запровадила суворі обмеження із суттєвим запізненням — лише 12 березня. Навіть коли хвороба почала стрімко поширюватися у лютому 2020 року, італійці не вірили у серйозність ситуації. У Венеції власники ресторанів на початку березня пропонували відвідувачам безкоштовні аперитиви. 27 лютого, коли одинадцять північних італійських міст були на карантині та 17 пацієнтів померли від коронавірусної хвороби, лідер Демократичної партії Нікола Цінгаретті разом із групою студентів подорожував епіцентром епідемії в Ломбардії, промовляючи: «Ми не змінимо своїх звичок. Наша економіка міцніша, тому вийдімо й скуштуймо аперитиву, кави та піци». Того ж дня мер Мілану Бепе Сала поширив відео людей, які обіймалися, їли у ресторане та гуляли парками. На дев'ятий день після подорожі Цінгаретті захворів на коронавірусну інфекцію. За підрахунками експертів, влада Італії запровадила належні обмеження лише на 15-ий день після критичної межі захворюваності у сорок нових випадків на день.
Іспанія так само пропустила цю межу й запровадила вагомі протиепідемічні заходи на восьмий день від критично важливого початку щоденного зростання захворюваності.
На відміну від Італії та Іспанії, східноєвропейські країни діяли превентивно. Румунія оголосила карантин за дев'ять днів до критичної межи, Польща — за чотири дні, Чехія — у дві хвилі за чотири та два дні до межи. Остання хвиля передбачала запровадження надзвичайного стану. Чехія мала від початку найвищу у своїй групі захворюваність, але досягла найсуттєвішого зменшення темпів поширення хвороби.
Словаччина запровадила суворі обмеження в день, коли кількість хворих подвоїлася, але згодом досягла порівнюваних із Чехією результатів. Хоча на той день у Словаччині було лише 21 пацієнт, варто пам'ятати, що це маленька країна з населенням 5,45 млн людей. Угорщина почала впроваджувати обмеження 7 березня, коли мала лише сім підтверджених хворих, а 11 березня запровадила надзвичайний стан при 13 пацієнтах із COVID-19.
Україна пішла шляхом східно- та центральноєвропейських країн. Уряд завчасно — за 13 днів до критичної межи — запровадив карантин. Згодом обмеження поступово суворішали, і 25 березня у країні запровадили надзвичайні умови, коли зафіксували вже 113 українців із хворобою.
Позитивні сигнали та потенційні ризики
Україна наразі демонструє тенденції, спільні для Польщі, Румунії, Чехії, Словаччини, Угорщини — умовно названі «східно-центральноєвропейським сценарієм». Усі ці країни затиснуті між верхнім дахом, який створюють охоплені пандемією Іспанія та Італія, та стелею відносної стабільності Швеції. У групі помітна особливість: після початкового зростання захворюваності за два тижні приріст зменшився до рівня шведського, а у Чехії та Польщі став навіть нижчим за нього.
Попри перші обнадійливі показники, центрально- та східноєвропейська група країн не поспішає скасовувати протиепідемічні заходи. Позитивним, але й негативним взірцем для них є Китай, який послабив карантин лише через два місяці після його запровадження, але невдовзі почав реєструвати нові випадки інфекції. Те саме сталося в Гонконзі, Сингапурі та Тайвані.
Тому центрально-східноєвропейські країни не лише не квапляться послаблювати протиепідемічні заходи, а навпаки — посилюють їх. З вівторка 31 березня Польща запровадила нові обмеження: навіть близьким родичам у публічних місцях потрібно триматися на відстані двох метрів, за винятком дітей, підлітків, осіб з інвалідністю та літніх людей. Особи до 18 років не можуть виходити з дому без супроводу батьків. Зачиняються заклади сфери послуг, що раніше не були зачинені. Біля кас у магазинах у черзі мають стояти не більше трьох осіб.
Чехія зберігає обмеження й розробляє новітні інформаційні технології для відстеження контактів хворих пацієнтів. З 30 березня у тестовому режимі використовуватиме систему «смарт-карантин». В Україні є можливість впровадити таку ж технологію, але дії та заяви влади досить суперечливі — робота то починається, то припиняється. Словаччина та Румунія також подовжують карантин. Румунія поширює режим суворих обмежень із залученням військових формувань на нові регіони.
Тестування та готовність системи охорони здоров'я
Рівень лабораторного тестування на коронавірус у східно- та центральноєвропейських країнах помітно поступається рівнем країн західної Європи, але зараз ці країни роблять усе, щоб охопити тестуванням більше людей.
Україна стикається з низкою викликів, які можуть вплинути на траєкторію розвитку пандемії. По-перше, обмежене та невпорядковане тестування людей при перших ознаках хвороби. Україна щойно отримала достатню кількість ПЛР-тестів, але залишаються проблеми з оснащенням лабораторій та підготовкою персоналу, особливо на периферії. Досі частина лабораторій в областях не має досвіду виконання тестів методом ПЛР. Лише зараз МОЗ починає ліквідовувати ці прогалини, організовує навчання й передає необхідні апарати. Наразі в Україні тестують неприпустимо мало людей. Попри обіцянки охопити тестуванням мільйони громадян, щодня роблять 300-400 тестів. Приклад депутатки Ганни Скороход, яка, підхопивши коронавірус, доклала неабияких зусиль, але так і не змогла пройти тестування за встановленим МОЗ порядком, промовисто показує проблему. Лише за підказками друзів вона зробила тест за 4,1 тисячи гривень у приватній клініці. Персонал медзакладів телефоном надавав їй суперечливі або невірні поради та інструкції, а у поважній клініці зробили невідповідний тест.
По-друге, оснащення, стан готовності медичних закладів та підготовка медичних працівників, зокрема в регіонах України, не відповідають потрібному рівню. Приклад подій у Монастириській Тернопільської області показав, як поводилися медики: працівники лікарні після першого контакту з інфікованим чоловіком усунулися від надання медичної допомоги людям, а патологоанатоми не знали, що робити з тілом померлого пацієнта. Медзакладу вкрай не вистачає обладнання, ліків, засобів захисту медиків та тестів на коронавірус.
По-третє, неготовність значної частини людей дотримуватися карантину та соціальної дистанції, а також нездатність правоохоронних органів забезпечити виконання цих заходів. Багато українських громадян легковажно ставляться до заходів Уряду й порушують режими обов'язкової самоізоляції та обсервації. ЗМІ регулярно повідомляють про осіб, які втекли з місць обсервації та порушують режим, наражаючи інших на небезпеку інфікування. Обсервацію в Україні залишили репатріанти з В'єтнаму та Балі. У Києві вже створили Центр контролю за дотриманням самоізоляції, до діяльності якого залучені місцева влада, поліція, медики. Але як реагуватимуть на ці порушення в регіонах України, поки важко спрогнозувати, зокрема в західних областях, де чимало заробітчан, які повернулися з країн Європи та приховують свій стан, переховуючись від медиків та правоохоронців.