Останній телефонний дзвінок став для Вікторії Журавльової повідомленням про трагедію. Коли вона зв'язалася зі своїм чоловіком Валентином, який перебував у Рівненському військовому шпиталі після кількаденного перебування в лазареті на полігоні, його голос був ледь чутний. Медсестра повідомила, що він перебуває в заторможеному стані, і розмова перервалася. Пізніші спроби дозвонитися залишилися без відповіді. Згодом лікарі назвали причину смерті Валентина нетиповою пневмонією.
За словами дружини, чоловік почав хворіти на полігоні. Через вісім днів після мобілізації він повідомив їй, що почувається погано. На наступний ранок його поклали в санітарну частину, де він провів чотири дні з температурою близько сорока градусів. За його розповіддю, медичне лікування було мінімальним – лише анальгін та таблетки від кашлю. Вікторія переконана, що медики затягнули його перебування на полігоні, не надавши необхідної допомоги, що призвело до смерті.
Колеги мобілізованого, які проходили навчання разом з Валентином, підтримують його дружину. Один з них розповідав, що в санітарній частині були лише таблетки від кашлю та температури, але температуру не вдавалося збити. Коли він звернувся до майора з проханням відправити хворого в госпіталь, офіцер спочатку посміявся, але потім погодився.
Медичні працівники відкидають звинувачення. Олексій Кльонов, начальник Рівненського військового шпиталю, якому підпорядкована медична допомога на полігоні, пояснює, що Валентин спочатку потрапив до лазарету через гостру респіраторну вірусну інфекцію. На початку лікування ознак пневмонії не було. Лише коли медики почули в грудях хрипи, його одразу відправили в шпиталь. Там він отримував повний курс лікування – три антибіотики, капельниці та дезінтоксикацію в реанімаційному відділенні. На полігоні ж він приймав антигрипозні препарати, антибіотик, жарознижуючі та таблетки від кашлю.
Дружина не повірила медикам і звернулася до правоохоронців. Дубровицький райвідділ міліції Рівненщини відкрив кримінальне провадження. За словами начальника слідства Сергія Дворака, попередня кваліфікація – це частина перша статті 140 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання медичним працівником своїх службових обов'язків.
Медики наголошують, що гострі респіраторні вірусні інфекції та пневмонії – одна з головних причин госпіталізації мобілізованих. Однак смертельні випадки, не пов'язані з бойовими діями, частіше виявляються пов'язаними з іншою проблемою – зловживанням алкоголем.
Міністерство оборони не надає точної інформації про кількість та причини смертей військових, не пов'язаних з бойовими діями, порушуючи закон. За попередніми оцінками, таких випадків можуть бути десятки. Волонтери та окремі військові бють на сполох, говорячи передусім про алкоголь. Волонтер Юрій Дюг розповідає, що на полігоні вже померло близько десяти людей лише через вживання алкоголю, що він вважає ненормальним явищем, яке свідчить про відсутність дисципліни.
Мобілізований під псевдонімом «Копчьоний» описує ситуацію жорстче: на полігоні настільки багато п'яних людей, що неможливо пройти чи проїхати. Коли привозили бійців з однієї з бригад, вони прямо випадали з автобусів у стані сильного сп'яніння.
Волонтерка Вікторія Шинкаренко розповідає про роботу медиків на полігоні. Коли волонтери та лікарі перебували в наметових містечках, де розташовані бригади, вони за шість годин відкапували до двадцяти чотирьох людей від алкогольного отруєння. Без своєчасного введення магнезію, вітамінів групи В та капельниці люди вмирали від кому або захлинались блювотною масою.
На полігоні існує неофіційна система покарання для п'яних мобілізованих. Волонтери описують метод, при якому п'яному зв'язують руки і опускають у глибоку, спеціально викопану яму, де він перебуває кілька годин чи цілу ніч. Такий метод, не передбачений законом, викликає критику. Юрій Дюг повідомляє, що були скарги до військової прокуратури, і слідчі органи намагалися притягти командирів до відповідальності, але командири займали принципову позицію, наголошуючи, що проблема має бути озвучена.
Військові, волонтери та міліція проводять рейди в навколишніх селах, виявляючи тих, хто продає військовим самогон чи розведений спирт. Складено п'ять адмінпротоколів на селян, які торгували поблизу рівненського полігону самогоном. Максимальний штраф за таку торгівлю становить 170 гривень. Міліціонери також пояснюють продавцям місцевих магазинів, що продавати військовим алкоголь забороняється.
Заступник начальника Рівненського райвідділу міліції Сергій Харковський розповідає про складність боротьби з самогонщиками. Деякі продавці відверто говорять, що будуть продовжувати торгівлю, незважаючи на штрафи. Міліція планує відкривати провадження за статтею 204 Кримінального кодексу, яка передбачає значно більші штрафи та можливе ув'язнення за незаконне виготовлення, зберігання та транспортування розведеного спирту з метою збуту.
На фронті покарання за пияцтво можуть бути суворішими. Військові розповідають про випадки, коли п'яних прив'язували до дерева в напрямку ворога. За оцінками, щонайменше десять відсотків усіх смертей військових пов'язані зі зловживанням алкоголем. Координатор руху «Твереза Україна» на Рівненщині, мобілізований Сергій Одарченко, наводить конкретні приклади. Один випадок стосувався бійців, які вижили в бою, але потім святкували в кафе, де домовилися про конфлікт. П'яний боєць узяв гранату, і коли хтось вибив її з його рук, три людини загинули. В іншому випадку п'яний військовий залізив з гранатою на другий поверх на ліжко, зацепив кільце, граната вирвалася і детонувала, внаслідок чого він втратив праву руку та праву ногу. Добре, що не вибухнув боєкомплект, інакше було б набагато більше смертей.
Законного дієвого механізму боротьби з любителями випити немає. Існує матеріальне покарання у вигляді позбавлення матеріального забезпечення та тримання під вартою на гаупвахті, але навіть це покарання настільки заформалізоване, що включає слухання в судах, які на передовій дуже складно забезпечити.
Волонтери знають, чому на службу потрапляють алкоголіки. Мобілізована армія є віддзеркаленням суспільства, і людина не може потрапити в армію, вдягнути форму і через день перестати пити, особливо якщо вона не задіяна в роботі.
Помічниця міністра оборони, волонтерка Тетяна Ричкова, підтверджує цю думку. За її словами, усі ці роки, окрім речового забезпечення, ніхто не піклувався про кадри сил оборони. Люди проходять медичний огляд, але там задається лише кілька питань психіатру, і більше нічого.
Щоб вирішити цю проблему, з кінця травня при обласних військкоматах має стартувати пілотний проект. Будуть створені спеціальні відділи з офіцерів по роботі з особовим складом і психологів, яким допомагатимуть психологи-волонтери. На Чернігівському військкоматі проведений пілотний проект показав, що близько десяти відсотків людей було відсіяно. Система передбачає два етапи тестування і виключає так звану практику «шлангізму». Вона працюватиме за типом системи, яка діє в Ізраїлі.
Тетяна Ричкова вважає, що багато військових п'ють не тому, що вони затяті алкоголіки, а тому, що їм потрібна психологічна підтримка. З наступного місяця запускається ще один пілотний проект – мобільні групи психологічної підтримки у навчальних центрах і на полігонах, які складатимуться з капеланів і психологів. Окрема програма розроблюється для розвідників, окрема – для снайперів, оскільки це дуже важка робота. Люди, які бачать у приціл свого противника і вбивають його, піддаються великому стресу. Були навіть випадки, коли окремі бійці з'їжджали з глузду.
Активісти наголошують на необхідності заборони реклами алкоголю та обмеження доступу до нього. Сергій Одарченко наводить приклади з інших країн: обмеження доступності за часом продажу, ціною та місцем. У Норвегії на тридцять тисяч населення припадає лише одна точка продажу алкоголю, тоді як в Україні це приблизно в сто разів більше.
Відсутність дисципліни, належного медичного та психологічного відбору мобілізованих, а також слабка психологічна й медична допомога на полігоні – ось ті фактори, через які маса українських військових гине, навіть не доїхавши до лінії фронту. В окремі дні небойові втрати дорівнюють бойовим. Така ось сумна математика війни.