
Півроку назад редакція звернула увагу на діяльність «Київського зонального науково-дослідного і проектного інституту по цивільному будівництву» – державного підприємства в центрі столиці. Причиною стала поведінка його новопризначеного керівника Олексія Наумова, якого на посаду затвердив особистим наказом тодішній міністр Мінрегіонбуду Володимир Гройсман, нині Голова Верховної Ради.


На початку розслідування Наумов звернувся до журналістів з незвичайною пропозицією. Він просив підготувати матеріал, у якому критикувалися б його попередники, і навіть запропонував грошову компенсацію за такий сюжет. «По поводу компенсации усилий, ну, какой-то ориентир дайте», – говорив він. Коли журналісти не змогли назвати суму, Наумов сам запропонував: «Например, 500 долларов». Редакція відмовилась від пропозиції.
Після цього журналісти звернулись до самого Гройсмана. Той обіцяв розібратися: «Якщо є суперечки, їх потрібно вирішувати в суді. І за вашим зверненням я сьогодні ж дам доручення дуже об'єктивно подивитися на це питання». Однак це не змінило ситуацію – Наумов залишився на посаді і розпочав активну діяльність.
Працівники інституту почали скаржитися на масові порушення. Редакція отримала колективне звернення, у якому описувалися невиплати заробітних плат і блокування доступу до робочих місць. Юлія Літохіна, одна з працівниць, розповідала: «Я вышла з больничного и поняла, что мне просто некуда выходить. Поменялось руководство, поменяли нам карточки на вход, пришел господин Наумов, попросил взять свои личные вещи и выйти с кабинета. Больше я не могла попасть в кабинет на свое рабочее место… И заработную плату я до сих пор не получаю с августа прошлого года».
Працівників буквально виштовхували з інституту різними способами. Деяких не пускали на роботу, іншим пропонували звільнитися на особливих умовах. Олександр Осьмачко розповідав про свій досвід: «Сегодня был в институте как раз и подписал приказ. Наконец-то меня отпустили в отпуск. Мне его вроде бы подписали, но с условием, что после окончания отпуска меня уволят. Ну, уволят так уволят».

Літохіна згадала про розмову з заступницею директора з економічних питань Гайд: «Со мной в отделе кадров разговор вела Гайд, это зам по экономическим вопросам директора. Она предлагала: заберите свое заявление во всех судах, и давайте мы как-то с вами 50 на 50 разойдемся». Адвокат працівників Ігор Кидалов охарактеризував це як шантаж: «Фактично їх шантажували. Або ти хоч щось отримаєш, або не отримаєш нічого. Ми тобі платить не будемо».
Ситуація доходила до абсурду. Деяким працівникам доводилось навіть доводити факт свого існування. Ігор Шикунов, який служив у зоні АТО за контрактом з інститутом, розповідав про свій досвід: «Подается прокурорский запрос в военную прокуратуру… Вы на передке стоите, вот там вот дальше уже враг. Тебя выдергивают оттуда, одевают наручники и везут в прокуратуру для того, чтобы убедился господин Наумов, что мы, оказывается, ему кто то сказал, что мы не в зоне АТО, а где-то отсиживаемся на даче. Раз привезли, два привезли, три привезли, да сколько ж можно, елки палки!»

Нове керівництво пояснювало такі дії тим, що з інституту нібито викрали трудову документацію. Однак адвокат Кидалов сумнівався в цій версії: «Виключно чомусь були зламані двері в бухгалтерію і єдине, що цікавило грабіжників – це первинна документація щодо трудових відносин між сторонами. На жаль, загальний рівень імпотенції наших правоохоронних органів дозволяє пану Наумову писати такі пояснення і вони не викликають додаткових запитань».
Працівники інституту сумнівалися, що Наумов намагається навести лад на підприємстві. За їхніми словами, йому бракує необхідної компетенції. Один з них розповідав: «С точки зрения проектирования то он как бы никакой. Я когда с ним пытался пообщаться на эту тему, он сразу сказал, что я не проектировщик и такие вопросы я навряд ли вам помогу решить».
Робота підприємства фактично паралізована, стверджували працівники. Більше того, вони переконані, що це і є метою Наумова. Один з них припускав: «Для чего это делается? Ну, для того, чтобы обанкротить институт, а так как это все площадь – центр города и поднять орендную плату. Подмести все это под себя».

Адвокат Кидалов висловив припущення про те, що за цим стоять більші інтереси: «Це згідно балансів підприємство збиткове. Насправді воно має досить ласі шматки нерухомості, в яких зацікавлені певні особи… Кінцевим бенефіціаром, зокрема, може бути пан Гройсман, який призначив відповідну особу, яка не має жодного спеціального фаху ані в проектуванні, ані в науково-дослідній роботі».

Дійсно, редакція з'ясувала, що у підприємства є значні активи. Перший об'єкт – два офісні корпуси в центрі Києва загальною площею майже 24 тисячи квадратних метрів. Неподалік розташований гуртожиток площею 2670 квадратних метрів. На Лівому березі знаходиться ще один об'єкт площею п'ять з половиною тисяч квадратних метрів.

До того ж, інститут володіє двома базами відпочинку. База «Родничок» займає гектар у Вишгородському районі Київської області. База «Чорномора» розташована на березі Чорного моря в Херсонській області і займає два гектари. Якщо інститут збанкрутує, ці цінні активи можуть швидко перейти в чужі руки.
Редакція звернулась до Мінрегіонбуду з запитом. Міністерство відповіло, що наказом від 03.03.2015 року на посаду директора ПАТ «КиївЗНДІЕП» на умовах контракту (термін дії 02.03.2018) було призначено Михайла Миколайовича Бабича, а всі інші питання належать до компетенції самого підприємства.
Працівники інституту повідомляли, що кілька місяців тому директора справді замінили, однак Наумов нікуди не зник. За інформацією в державному реєстрі, він формально залишається в.о. директора підприємства.
Адвокат Кидалов висловив занепокоєння позицією міністерства: «Мене хвилює позиція міністерства, яке здійснює функцію контролю і управління зазначеним підприємством, яка фактично нічого не робить, щоб усунути зазначені порушення».
Коли редакція звернулась безпосередньо до інституту з запитом, працівники відмовились коментувати ситуацію на камеру. Охоронець запропонував залишити письмовий запит у поштовій скриньці. Однак невеличкий коментар від працівниці фінансового відділу все ж таки вдалося отримати. Вона стверджувала: «Скандал уже существует. С декабря месяца люди просто не приходят на работу». Коли журналісти зауважили, що люди говорять про те, що їх не пускають, вона заперечила: «Кто не пускает? Вас не пустили? Аналогично. Геннадий, подтвердите. Всех людей пропускают. Люди приходят. Вот журнал видвидування. Все нормально».
Редакція сподівається, що Мінрегіонбуд нарешті звернув увагу на ситуацію в інституті і візьме її під контроль, поки призначенець нинішнього Голови Верховної Ради не завдав непоправної шкоди підприємству.