У футболі успіх схеми видно відразу після матчу. Але коли схему розробляють чиновники, жертви дізнаються про неї набагато пізніше. Саме так сталося з комунальним підприємством «Електромережі-Південне», яке підпорядковується Дніпропетровській обласній раді.
Підприємство було створене для управління та обслуговування колишніх відомчих електромереж. Його керівництво несподівано виявило, що на його рахунку з'явилася угода купівлі-продажу, за якою КП нібито придбало іменні інвестиційні сертифікати венчурного фонду «Євро-2012» на суму 30 мільйонів гривень. Документ передбачав передачу цінних паперів від товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до комунального підприємства.
На самому підприємстві ніхто не знав, куди потім поділися ці цінні папери. Експерти ж впевнені, що вони нічого не варті. За словами Руслана Магомедова, директора інвестиційної компанії, який працює на ринку цінних паперів дев'ять років, венчурний фонд був зареєстрований у Донецьку, і його інвестиційні цілі залишалися невизначеними. Магомедов охарактеризував такі папери як «мусорні цінні бумаги» — документи, які створювалися для заміни реальних цінностей. Він також зазначив, що комунальні підприємства зазвичай не вкладають кошти у венчурні фонди через їхній підвищений ризик. Магомедов додав, що після революційних подій комісія з цінних паперів зосередила свою увагу саме на боротьбі з такими цінними паперами.
Якщо комунальники втратили гроші, то їх мала отримати інша сторона угоди — продавець. Журналісти вирушили до Дніпропетровська шукати компанію, яка змогла обміняти свої папірці на 30 мільйонів гривень. Це була ТОВ «Рантьє-Днєпр», але її офіс розташовувався у скромній двоповерховій будівлі. Там знаходилися лише домофони та кілька інших компаній. Ніхто з орендарів не чув про мільйонерів із «Рантьє-Днєпр». Навіть Сан-Санич, який вів облік орендарів, не видів такої компанії, хоча зазначив, що її всі шукають.
Угоду від імені комунального підприємства нібито уклав заступник директора Роман Хребто. Однак на самому підприємстві його ніхто не знав. За словами Віталія Богатського, начальника служби КП «Електромережі-Південне», Хребто не був оформлений на підприємстві, хоча його могли де-небудь призначити. На момент укладення угоди йому ще не виповнилося 23 років, і він був прописаний у гуртожитку.
Директор комунального підприємства Леонід Суходольський, з яким журналісти поговорили телефоном, згадав про заступника, але одразу перевів розмову на облраду, стверджуючи, що він не брав участі в угоді. Таким чином, з'ясувалося, що загадковий заступник директора з правом першого підпису був людиною Дніпропетровської облради, представником Партії Регіонів.
Реальний початок афери сягає літа 2013 року. Тоді облрада, якою безроздільно керували регіонали, примусила КП «Електромережі-Південне» розрахуватися з ахметівським обленерго за борги комунального підприємства «Аульський водовід». Це підприємство також належало облраді і забезпечувало водою дві третини населення області. Розрахунок здійснювався електромережами, які обслуговувало КП. За словами Богатського, комунальники розрахувалися своїм майном за борги, втративши як майно, так і гроші, а зарплата на підприємстві не виплачувалася.
«Аульський водовід» погасив частину боргу векселями — борговими розписками на суму 30 мільйонів гривень. Однак комунальники не могли реально обміняти їх на живі гроші. Магомедов пояснив, що будь-яке підприємство може випустити векселі у будь-якій кількості, але отримати гроші за ними складно — для цього потрібен великий вплив на векселедателя.
У комунальників з електромереж такого впливу не було, але він був у власника обох підприємств — облради. Суходольський стверджував, що він ніколи не бачив цих векселів і нічого не міняв, посилаючись на те, що це питання облради. Він підтвердив наявність майна, але відмовився допомагати з інформацією про векселі.
Конкретна особа, яка відповідала за комунальне майно, — це заступник голови облдари Євгена Удода, регіонал Віктор Науменко. Він контролював стан справ на обох підприємствах і мав доступ до інформації про наявність коштів на рахунках водоводу.
Експерт Магомедов зазначив, що хоча однозначно стверджувати неможливо, але ознаки вказують на те, що була організована схема з виведення грошей з підприємства.
Борг спокійно лежав на «Аульському Водоводі» протягом півроку. Раптом у січні 2014 року з'явився загадковий заступник директора з облради, і за кілька днів борг перетворився на векселі. За волею облради за ними можна було отримати гроші. Але векселі одразу ж обміняли на папірці «Євро-2012», а самі векселі отримало ТОВ «Рантьє-Днєпр». Комунальники впевнені, що гроші за векселями було одразу отримано. За словами Олега Саввутіна, заступника директора КП «Електромережі-Південне», у лютому 2014 року до них звернулися з проханням скласти акт взаиморасчета. Коли приїхали представники «Аульського водовода», вони були здивовані, що акт був складений неправильно. За їхніми словами, комунальному підприємству було видано векселів на 30 мільйонів, після чого велика сума вже була оплачена.
Обидва комунальні підприємства належали облраді, тому провернути всю операцію могла лише вона. Коло замкнулося.
Що сталося у грудні 2014 року? Майдан був у розпалі, на вулицях відбувалися зіткнення. Владі потрібні були гроші. Можливо, вони були спрямовані на утримання тітушок — це припущення. Можливо, гроші просто вкрали. Яка з версій правильна, має встановити прокуратура. Журналісти назвали імена всіх учасників схеми.