Валентина Ніконова прожила у своєму будинку в центрі Рівного три десятиліття. За цей час радянський ринок, що розташовувався поруч, перетворився на шумний торговий вулик з численними прилавками, магазинами, припаркованими автомобілями та людьми без постійного місця проживання. Територія навколо будинку, де мешкає пенсіонерка, поступово перейшла під контроль торговців, які використовували її як місце для торгівлі, паркування та інші потреби.
Пенсіонерка скаржиться на те, як торговці виливають воду прямо з порогу, миючи прилавки. За її словами, навіть у найвіддаленіших селах такого не допускають. Щоб протистояти розширенню базару, мешканці сусідніх чотириповерхівок обнесли частину двору сіткою, перегородили в'їзд для автомобілів, облаштували дитячий майданчик і висадили квіти.
Аналогічні занепокоєння щодо стану території висловлює Валерій Костюк, власник фірми «Альянс-Вест», який володіє кількома бізнес-будівлями поблизу. Він вважає, що кіоски та торговельні точки розташовані занадто близько до драматичного театру і не відповідають концепції торгового комплексу в центрі міста.
На перший погляд, мешканці будинків та підприємець мають спільну мету – облагородити цю територію. Однак насправді між ними розгорівся гострий конфлікт. Мешканці побоюються, що на клумбі за забором їхнього двору планується побудувати триповерховий торговий центр.
Поліс ніж десять років тому міська рада Рівного здала в оренду фірмі Костюка чотири земельні ділянки поблизу базару, включаючи частину двору будинку Ніконової. «Альянс-Вест» забудував частину цієї території торговими площами. Мешканці неодноразово скаржилися на сусідство з торговцями, стверджуючи, що це порушує їхнє право на спокійний і безпечний двір. Коли термін оренди наближався до завершення, власник фірми не мав наміру залишати цю землю. Навпаки, він планував розширення своєї діяльності. Проте Рівнерада, враховуючи скарги мешканців, відмовилася продовжувати договір оренди з фірмою Костюка.
Міський голова Рівного надіслав фірмі рекомендований лист-заперечення, в якому було зазначено, що рішення про продовження оренди відхилено і договір припиняється 29 липня 2014 року. Депутатка Рівнеради Людмила Туровська підтвердила, що лист був належним чином зареєстрований і підписаний міським головою Хомком.
Однак далі розгорнулася складна судова історія. Через два місяці Костюк подав позов до суду, в якому стверджував, що лист містив не відмову, а пропозицію продовжити договір оренди. Він просив суд зобов'язати міську раду укласти з ним додаткову угоду.
Депутатка Туровська описує подальші події як «марлєзонський балет». На судовому засіданні з'явився акт, нібито написаний оператором, але без будь-яких ознак офіційного оформлення. Документ не мав підпису, прізвища автора чи будь-яких інших реквізитів, які б підтверджували його походження. Цей так званий акт Укрпошти стверджував, що в листі Рівнеради нібито йшлося не про відмову, а про примірник додаткової угоди щодо продовження оренди. Представник «Альянс-Весту» подав до суду не оригінал, а копію цього документа.
Суд прийняв цей акт як доказ. Журналісти звернулися до дирекції Рівненської Укрпошти, щоб з'ясувати, наскільки достовірними є такі акти про виїмку кореспонденції. Т.в.о. начальника Рівненської дирекції Укрпошти Олена Коберська запропонувала розібратися, хто склав цей акт і як він потрапив до матеріалів справи. Вона звернула увагу на те, що навіть підпису на документі немає.
Наступного дня, коли журналісти повторно звернулися до Укрпошти з запитанням про результати перевірки, установа змінила позицію. Представниця Укрпошти заявила, що на фотографії немає жодних ознак того, що документ має відношення до пошти.
Незважаючи на це, суддя Господарського суду Рівненської області Оксана Андрійчук у своєму рішенні врахувала копію цього акта та додаткову угоду. У рішенні зазначалося, що депутати не відмовили, а підтримали пропозицію продовжити оренду фірмі.
Це рішення здавалося помилкою, яку мала б виправити апеляція. Однак апеляційний суд виявився ще більш дивним. Він заявив, що достовірність документів взагалі не має значення для розгляду справи.
Рівнерада спробувала оскаржити рішення у Вищому господарському суді, але й там зазнала поразки. Причини могли бути різними: упередженість суддів, непрофесійність юристів міської ради або недостатнє бажання довести свою правоту.
Є підстави вважати, що керівництво Рівнеради не надто зацікавлене у судовій перемозі. У матеріалах справи з'явилися три звернення фірми «Альянс-Вест» до міського голови з різним змістом, але з однаковими номером і датою. На двох з них стоять підписи різних працівників Рівнеради.
Один з цих документів, який не був зареєстрований у міській раді, підписала працівниця відділу земельних відносин. Вона відмовилася спілкуватися перед камерою, але пояснила, що підтримала спірний документ неофіційно. Начальник управління земельних відносин Рівнеради Сергій Таргоній підтвердив, що така працівниця, Авдейчик Ольга Василівна, працює в установі. Він зазначив, що службових розслідувань на той момент не проводилося, оскільки цим займаються правоохоронні органи.
Мешканці будинку та депутатка Туровська не залишилися пасивними. За їхнім зверненням у міліцію та СБУ було відкрито кримінальне провадження. У СБУ повідомили, що отримані матеріали вказують на можливу службову підробку документів працівниками Укрпошти та фірми «Альянс-Вест». Однак суди всіх рівнів не звернули на це уваги. Костюк називає ці звинувачення вигадками, які придумала депутатка Туровська.
Підприємець наполягає, що його бажання побудувати триповерховий торговий центр – це меценатство для міста. За його словами, йому потрібна ця будівля і земля, щоб прибрати ларьки, вуличних торговців та людей без постійного місця проживання. Він стверджує, що це необхідно для реалізації ще одного «меценатського» проекту.
Виявляється, облагородження цієї ділянки потрібне Костюку для того, щоб солідні люди могли потрапити у клуб-ресторан «Наутілус», який розташований поруч зі спірною землею. Це заклад з унікальним морським дизайном, більше схожий на музей. Тут є сцена-палуба для виступів, шикарні банкетки, стіни прикрашені антикваріатом і справжніми ілюмінаторами, деталями з підводних човнів. На вході господар планує встановити старі корабельні якорі з Ялти. Костюк пояснює, що облагородження території було необхідне через те, що поруч розташовується туалет, і це потрібно було привести в порядок.
Незважаючи на запевнення підприємця у безкорисливості своїх намірів, мешканці будинків йому не вірять. Вони готуються захищати свої права радикально, заявляючи, що не віддадуть свою землю ані базару, ані бізнесмену. Один з мешканців заявив, що вони будуть палатки ставити і лягати на землі, але не дозволять будівництво.
Коли програма готувалася до виходу в ефір, депутати проголосували за мораторій на будь-яке будівництво на спірній ділянці. Тим часом дослідження компанії TNS показало, що українці вважають суди найкорумпованішою інституцією в країні.