Державне оборонне замовлення – це механізм, через який українська армія отримує необхідне їй озброєння та обладнання. Деталі цих замовлень засекречені через військові потреби. Основну частину ДОЗу Міністерство оборони передає Державному Концерну «Укроборонпром», керівництво якого регулярно звітує про успішне виконання поставлених завдань. Однак реальна доля цих коштів залишається невизначеною.
Науково-технічний комплекс «Імпульс», що входить до складу «Укроборонпрому» і має статус таємного підприємства, спеціалізується на виробництві обладнання для передачі даних. За словами його заступника генерального директора Геннадія Куценка, розроблена техніка здатна передавати інформацію через різноманітні канали зв'язку – супутникові, наземні, тропосферні, GSM-канали, інтернет та комутовані лінії. Це особливо важливо в умовах, коли в зоні проведення операцій радіостанції не використовуються, а мобільні телефони заборонені.
У попередньому році ДОЗ на поставку кількох десятків таких приладів не був виконаний через завищену вартість продукції. Міноборони звинуватило у цьому тодішнього керівника комплексу Андрія Шпарука. Той заперечує відповідальність, стверджуючи, що не отримав від міністерства офіційного проекту контракту, а замість цього отримував лише неофіційні папери та документацію.
У грудні Шпарука звільнили. Новий генеральний директор обирався на так званому відкритому конкурсі за присутності заступника генерального директора «Укроборонпрому» Сергія Пінькаса. Геннадій Куценко описує цей процес як фіктивний: були три кандидати, включаючи його самого та заступника з виробництва, але комісія, на думку якої наполягав Пінькас, вирішила призначити Олега Погребняка.
Погребняк до приходу на «Імпульс» заробляв як керівник компанії, яка займалася продажем контрактів на підключення та поповнення рахунків мобільних операторів. Він стверджує, що звернувся до керівництва «Укроборонпрому» з пропозицією застосувати свої знання в оборонній промисловості, але конкретні прізвища не називає, посилаючись на таємність підприємства.
Уже 25 грудня новопризначений керівник укладає договір з компанією «Глобалтрейд груп» на поставку восьми захищених планшетних комп'ютерів вартістю 840 тисяч гривень – з коштів, які не були освоєні в межах ДОЗу. 31 грудня він підписує акт прийомки цих приладів. Однак у травні СБУ та Військова Прокуратура порушують кримінальні провадження проти Погребняка, оскільки планшети не виявляються на підприємстві. Після цього юрист «Імпульсу» Борис Калініченко подає заяву до Дарницького райвідділу міліції про крадіжку обладнання. Він посилається на результати інвентаризації, хоча при опитуванні виявляється, що директор лише побачив коробки з приладами, але не перевіряв їхній вміст.
Директор компанії «Глобалтрейд груп» Наталя Головань, яка нібито підписувала договір з Погребняком, працює товарознавцем у магазині побутової хімії. Вона стверджує, що ніколи не була на «Імпульсі», а компанію зареєструвала на себе минулого літа за кілька сотень гривень. За її словами, чоловік на ім'я Олександр запропонував їй відкрити магазин у Вишгороді за 600 гривень, обіцяючи, що це тимчасово.
У лютому Погребняк підписує ДОЗ на 2015 рік. За контрактом «Імпульс» має отримати понад тридцять мільйонів гривень за поставку близько п'ятидесяти комплексів передачі даних. У квітні Міністерство оборони переказує 80 відсотків коштів для закупівлі необхідних компонентів.
Перші 16,5 мільйонів гривень ДОЗу отримує ТОВ «Сучасне спеціалізоване обладнання та технології» (ССОТ). Основна діяльність компанії за класифікацією КВЕД – посередництво у торгівлі машинами та промисловим устаткуванням. Колишній заступник генерального директора «Укроборонпрому» Максим Глущенко у соціальній мережі називає ССОТ фірмочкою, підконтрольною Міністерству оборони, яка виступає простим посередником для акумуляції коштів.
За умовами договору ССОТ мала поставити компоненти впродовж 70 днів. Коли журналісти звертаються до директора компанії Валерія Ружановського з'ясувати, чи товар уже в Україні, той відмовляється відповідати на запитання. Погребняк стверджує, що частина продукції від ССОТ уже надійшла, але показати її не може, посилаючись на таємність підприємства. Він також не може точно сказати, яка саме частина продукції прибула, посилаючись на відповідальність іншої людини на складі.
Після ССОТ Погребняк без жодного контракту перераховує понад мільйон гривень компанії «Едіфейс». За контрактом вона мала здійснити ремонт покрівлі та кондиціонерів, поставити репітер, супутниковий модем та тисячу двісті літрів індустріальної олії. Однак виявляється, що гроші були відправлені віртуальній компанії – на місці її реєстрації розташована звичайна реклама. Погребняк згодом дає команду вимагати гроші назад, подавши офіційну заяву.
У перерахуванні майже двох мільйонів гривень на очевидні фірми-прокладки Погребняк звинувачує свого заступника Геннадія Куценка, стверджуючи, що ці компанії належать йому. За його словами, Куценко намагається підставити директора, щоб зайняти його посаду. Куценко довгий час був заступником у свого батька – екс-директора «Імпульса».
Це не перший випадок, коли «Слідство.Інфо» розслідує розбазарювання коштів у «Укроборонпромі». У центральному офісі державного концерну функціонує служба безпеки та фінансовий департамент, які мають контролювати та погоджувати всі договори й рахунки. Перший заступник генерального директора концерну Сергій Пінькас відмовляється коментувати ситуацію по телефону, пропонуючи надіслати запитання в письмовому вигляді.
Розслідування привело журналістів не лише до «Укроборонпрому», але й до його замовника – Міністерства оборони України. Перед переказом коштів на підприємство складається протокол погодження орієнтовної ціни, який служить основою для укладання договору ДОЗ. Директор підприємства концерну має узгодити всі ціни та потенційних постачальників з Департаментом озброєння та військової техніки Міноборони. Представник департаменту Павло Каїка пояснює, що на етапі погодження ціни вимагається джерело цінової інформації – це може бути вебсайт підприємства, рахунок або попередній договір.
Кілька джерел повідомили, що корупційна складова закладається вже на етапі узгодження ДОЗ з департаментом озброєння та військової техніки. Це підтверджується зверненням екс-керівника «Імпульсу» Андрія Шпарука до екс-міністра оборони Валерія Гелетея у вересні 2014 року щодо виконання ДОЗ. У зверненні Шпарук вказує, що матеріали, надіслані уповноважених представником ДОЗ, мають ознаки корупції та створюють умови для вимагання хабара.
За інформацією джерел, у департаменті за ДОЗ нібито вимагають відсоток від загальної суми перерахування. По «Імпульсу» цей відсоток становить шість, а на бронетанкових заводах досягає 14 відсотків. Керівник Департаменту озброєння та військової техніки Олександр Ясинський категорично заперечує ці звинувачення, пропонуючи назвати директора, який це стверджує, щоб він міг розглянути справу в прокуратурі.
Фактично, коли гроші потрапляють на рахунки підприємств концерну, їхнє розбазарювання стає питанням технічного характеру. Система контролю за реальним напрямком коштів ДОЗ не функціонує належним чином. На запитання журналістів Президент України Петро Порошенко заявляє, що йому невідомі факти корупції в «Укроборонпромі», але якщо вони існують, то мають бути розслідувані слідчими органами. Він також зазначає, що в державі немає зон, вільних від корупції.