Червневі кадрові перестановки в Службі безпеки України викликали хвилю критики та запитань щодо обраних кандидатів. 18 червня Верховна рада на прохання Президента прийняла рішення про відставку голови СБУ Валентина Наливайченка. Процес супроводжувався гучними скандалами та закулісними політичними маневрами, які нагадували складні інтриги часів попередньої влади.
Після звільнення Наливайченка обов'язки голови спецслужби тимчасово перейшли до Василя Грицака. Не дочекавшись офіційного призначення постійного керівника, Президент здійснив низку додаткових змін у керівництві СБУ. Віталій Маліков отримав посаду першого заступника голови та керівника Антитерористичного центру, Олег Фролов став іншим першим заступником, а Григорій Остафійчук призначений начальником Головного слідчого управління.



Ці призначення одразу ж викликали звинувачення у сепаратизмі, ухиленні від люстрації та зв'язках з попередньою адміністрацією. Нардеп Єгор Соболєв висловив своє обурення, зауважуючи, що складається враження, ніби Президент навмисне обирає найменш придатних кандидатів для найвідповідальніших посад.
Найбільше суперечностей викликало призначення Малікова. Уродженець Харкова, він мав досвід роботи в органах внутрішніх справ та був заступником директора Кримської філії одного з банків. У 2010 році Маліков обраний депутатом Севастопольської міської ради від «Блоку Литвина». Після російської анексії Криму він переїхав на материкову Україну, де спочатку служив в МВС, а потім перейшов до СБУ.

Проблема полягала в його діяльності під час анексії. Як депутат Севастопольської ради Маліков, за твердженнями критиків, підтримав ініціативу самопроголошеного мера міста Олексія Чалого щодо створення народних дружин та встановлення блокпостів навколо міста. Соболєв посилався на інформацію від журналістів про те, що Маліков сприяв сепаратистським настроям на півострові.
Одним з перших його звинуватив колишній колега по міськраді Олексій Кисельов, який згадав про засідання 26 лютого, де депутат Жунько пропонував надати Чалому посаду мера, а Маліков нібито підтримав ідею встановлення блокпостів. Однак при перевірці відеозаписів засідання кадрів з прямою підтримкою Малікова сепаратистам знайти не вдалося.
При інтерв'ю з журналістами Маліков категорично заперечив підтримку Чалого та сепаратистів. Він наголошував, що через кілька днів після засідання міськради міністр Аваков призначив його начальником УВС Севастополя, що, на його думку, свідчить про те, що міністр мав повну інформацію про його діяльність. Однак Маліков так і не зміг приступити до роботи – його блокували проросійські активісти.

Збережене відео з місця подій показує, як Маліков намагався встановити контакт з керівництвом міста, включаючи Чалого, але зустрів опір. На його твердження про те, що він місцевий, активісти відповідали звинуваченнями у зв'язках з «фашистами».

Крім того, Малікову приписують володіння бізнесом на окупованому Криму. При запитанні про це він заперечив, стверджуючи, що не має часу займатися бізнесом через службові обов'язки. Однак розслідування виявило, що Маліков є засновником ТОВ «Капітал Форс», зареєстрованої у Севастополі та зайнятої будівництвом. Його партнер Юрій Дегтярьов також є співвласником ТОВ «Науково-виробнича фірма Портал» разом з дружиною Малікова Юлією.
Другим призначенцем став Григорій Остафійчук, якому доручено керувати Головним слідчим управлінням СБУ. Його призначення викликало скандал через очевидне порушення Закону про очищення влади. За часів Януковича Остафійчук понад рік працював заступником прокурора міста Києва, що є прямою підставою для люстрації.
Прокуратура міста Києва у своїй офіційній відповіді на запит Громадської ради з питань люстрації при Мінюсті підтвердила, що Остафійчук обіймав посаду заступника прокурора міста Києва у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року. Крім того, він потрапив до списку люстрації й у Генеральній прокуратурі, де працював заступником головного військового прокурора та начальником слідчого управління.

Соболєв наголошував, що декларації Остафійчука та його родини свідчать про непояснювану кількість майна. За 2013 рік він та його родичі задекларували доходи понад 2 мільйони гривень, при тому що його дружина Катерина також працює в прокуратурі. Такі статки, на думку критиків, не можуть бути результатом чесної роботи державного службовця.
Соболєв вважав призначення Остафійчука глибокою помилкою президента і наполягав на його виправленні. Складно зрозуміти логіку керівництва держави, яке доручає керування спецслужбами людям з неоднозначним минулим та в порушення закону про очищення влади. Можливо, такі призначення мають на меті виконання якихось особливих завдань голови держави, але офіційних пояснень щодо цього не надано.